Постанова

від 06.03.2013 по справі 5010/632/2012-18/29

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2013 р. Справа № 5010/632/2012-18/29

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Мусаковському А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері вих. №32-607 вих. 12 від 16.11.2012 року (вх. №812 від 05.12.2012 року)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2012 року

у справі №5010/632/2012-18/29

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Спецпроект», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Варант ЛТД», м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, м.Івано-Франківськ

про визнання права власності

За участю представників:

від позивача: не з'явився (належно повідомлений);

від відповідача: не з'явився (належно повідомлений);;

від третіх осіб: Свідерський Р.О., представник (довіреність в матеріалах справи);

від прокуратури: Покора К.В., прокурор відділу (посвідчення №012188).

Судом роз'яснено учасникам судового процесу права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду від 19.12.2012 року, 10.01.2013 року та від 27.02.2013 року.

Розпорядженнями Голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року та 09.01.2013 року змінено склад суду, у зв'язку з чим розгляд справи розпочато заново.

27 лютого 2013 року на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2012 року у цій справі (суддя Гриняк Б.П.) позов задоволено та визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Спецпроект» (надалі ТОВ НТЦ «Спецпроект») право власності на нежитлові приміщення: підвал - приміщення: №1 - площа 13,4 кв.м., №ІІ - площа 16,3 кв.м., №ІІІ - площа 40,3 кв. м., №ІV - площа 14,1 кв.м., №V - площа 18,2 кв.м., №VІ - площа 18,2 кв.м., №VІІ - площа 16,4 кв.м., № VІІІ - площа 7,4 кв.м., №ІХ - площа 40,4 кв.м., №Х - площа 6,3 кв.м., № ХІ - площа 31,0 кв.м., в літ. «А 1»; перший поверх - приміщення: №4 - площа 14,0 кв.м., №5 - площа 17,0 кв.м., №6 - площа 15,9 кв.м., №7 - площа 19,2 кв.м., №8 - площа 22,5 кв.м., №9 - площа 14,9 кв.м., №10 - площа 18,1 кв.м., №11 - площа 23,5 кв.м., №12 - площа 13,3 кв.м., №13 - площа 10,4 кв.м., №14 - площа 7,3 кв.м., №15 - площа 96,0 кв.м., №16 - площа 41,6 кв.м., №17 - площа 5,6 кв.м., №18 - площа 31,2 кв.м., №19 - площа 11,8 кв.м., №І - площа 9,0 кв.м., в літ. «А»; другий поверх - приміщення: №20 - площа 15,0 кв.м., №21 - площа 17,3 кв.м., №22 - площа 2,1 кв.м, №23 - площа 5,5 кв.м., №24 - площа 5,6 кв.м., №25 - площа 2,1 кв.м., №26 - площа 19,6 кв.м., №27 - площа 23,3 кв.м., №28 - площа 16,6 кв.м., №29 - площа 16,2 кв.м., №30 - площа 20,7 кв.м., №31 - площа 13,8 кв.м., №32 - площа 10,7 кв.м., №33 - площа 9,8 кв.м., №34 - площа 14,8 кв.м., №35 - площа 12,1 кв.м., №36 - площа 12,1 кв.м., №37 - площа 12,9 кв.м., №38 - площа 20,7 кв.м., №39 - площа 28,6 кв.м., №40 - площа 18,9 кв.м., №41 - площа 16,7 кв.м., №42 - площа 17,7 кв.м., №43 - площа 29,7 кв.м., № 44 - площа 130,4 кв.м., №І - площа 9,3 кв.м., №ІІ - площа 33,1 кв.м., в літ « А»; третій поверх - приміщення: №45 - площа 16,5 кв.м., №46 - площа 23,6 кв.м., №47 - площа 14,4 кв.м., №48 - площа 19,8 кв.м., №49 - площа 25,1 кв.м., №50 - площа 17,3 кв.м., №51 - площа 16,8 кв.м., №52 - площа 22,5 кв.м., №53 - площа 14,4 кв.м., №54 - площа 11,4 кв.м., №55 - площа 9,7 кв.м., №56 - площа 155,0 кв.м., №57 - площа 16,0 кв.м., №58 - площа 12,3 кв.м., №59 - площа 12,8 кв.м., №60 - площа 15,2 кв.м., №61 - площа 29,9 кв.м., №62 - площа 17,9 кв.м., №63 - площа 19,5 кв.м., №64 - площа 18,5 кв.м., №65 - площа 30,8 кв.м., №І - площа 9,8 кв.м., №ІІ - площа 33,1 кв.м, в літ «А», загальною площею 1690,9 кв.м., які розташовані за адресою: Україна, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, будинок №4. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Варант ЛТД» (надалі ТОВ «Варант ЛТД») на користь ТОВ НТЦ «Спецпроект» 10145,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись рішенням місцевого господарського суду, Івано-Франківський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт зазначає, що при розгляді справи місцевим господарським судом не з'ясовано правомірність набуття права власності на спірне майно відповідачем, не досліджено законність користування цим приміщенням позивачем та відповідачем, оскільки наявні в матеріалах справи документи не дають можливості встановити законність заявлених прав на спірні приміщення. Також скаржник зазначає, що спірне майно відноситься до військового майна та перебуває у повному господарському віданні Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, а органом, уповноваженим здійснювати управління майном є Міністерство оборони України, що підтверджується судовим рішенням по господарській справі №8/23-21/57-16/87-19/82. Окрім цього, Прокурор зазначає, що судом першої інстанції не залучено до участі в справі Міністерство оборони України, Івано-Франківську квартирно-експлуатаційну частину району та Об'єднане комунальне підприємство «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», оскільки рішення порушує інтереси цих осіб. Також скаржником до апеляційної скарги долучено докази, які на думку прокурора обґрунтовують доводи апеляційної скарги. Прокурор, з урахуванням заяви про уточнення апеляційної скарги, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач та відповідач відзивів на апеляційну скаргу те надали, явку повноважних представників не забезпечили, хоч про час, дату та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Представник третіх осіб в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить оскаржуване рішення скасувати та задоволити апеляційну скаргу прокурора.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст.101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Відповідно до Статуту, в новій редакції, затвердженій 29.05.2012 року загальними зборами Учасників, протокол №3, позивач створений вищезгаданим рішенням. Його учасниками є громадянин України Василина В.А. та ТОВ «Варант ЛТД». Учасниками ТОВ «Варант ЛТД» відповідно до нової редакції Статуту, затвердженого 21.05.2012 року загальними зборами Учасників, протокол №21-05/2012-2, є громадянка України Ткачова Н.Є та ТОВ «Оціночно-консалтингова агенція «Ей Сі Ей».

З Протоколу №3 Загальних зборів учасників ТОВ НТЦ «Спецпроект» від 29.05.2012 року вбачається, що ТОВ «Варант ЛТД» передало в якості внеску до статутного капіталу ТОВ НТЦ «Спецпроект» спірне майно.

Згідно Акту приймання-передачі нежилих приміщень у власність до статутного капіталу відповідач передав позивачу спірне майно, а той прийняв його до статутного капіталу.

31 травня 2012 року позивач звернувся до відповідача із листом (вих. №21/12) з проханням передати ТОВ НТЦ «Спецпроект» документи, які підтверджують право власності на спірне майно.

Листом від 05.06.2012 року за №05/06 ТОВ «Варант ЛТД» повідомило про відмову у передачі позивачу правовстановлюючих документів на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: вул. Січових Стрільців, 4, м. Івано-Франківськ, оскільки вважає, що позивач не має повного права самостійно розпоряджатись вказаним майном та не набуло права власності на нього, оскільки відповідач володіє в статутному капіталі позивача часткою в розмірі 87,7399%, тому має першочергове право розпоряджатися майном, внесеним ним до статутного капіталу позивача.

Ці обставини встановлені місцевим господарським судом і судом апеляційної інстанції. Однак, взявши до уваги зареєстровані 21.05.2012 року статут відповідача в новій редакції в Єдиному державному реєстрі, номер запису 10711050008027790, та 29.05.2012 року статут позивача в новій редакції, номер запису 10731050009007055, - місцевий господарський суд зробив помилковий висновок, що цим самим підтвердилося внесення спірного майна до статутного капіталу відповідача його учасником - ТОВ «Оціночно-консалтингова агенція «Ей Сі Ей» і правомірність набуття відповідачем права власності на спірне майно, а відтак - відповідач, правомірно набувши у власність нерухоме майно, у подальшому розпорядився ним відповідно до наявних у нього на той час повноважень власника.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 (у редакції від 07.02.2002 року), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за №157/6445 в редакції, що діяла на момент передання майна до Статутного капіталу позивача (надалі Тимчасове положення), для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1. До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням (абзац 2 пункту 2.2 Тимчасового положення).

Відповідно до п.п.3.5.4 Тимчасового положення 3.5.4 Реєстратор БТІ відмовляє в проведенні державної реєстрації прав, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Пунктом 6.1 Тимчасового положення передбачено, що на кожний об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації та право власності на який заявлено вперше, реєстратором БТІ відкриваються відповідний розділ Реєстру прав та реєстраційна справа. Реєстраційна справа включає документи, в яких містяться відомості про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, право власності на нього, інші речові права, а саме: заяви про державну реєстрацію прав; нотаріально засвідчені копії правовстановлювальних документів; копії документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва; копії рішень реєстратора БТІ про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; рішення реєстратора БТІ про державну реєстрацію прав; копії рішень реєстратора БТІ про відмову в державній реєстрації прав; копії розділів Реєстру прав; інформацію про видані витяги та інформаційні довідки з Реєстру прав; дані технічної інвентаризації; анульовані правовстановлювальні документи у випадках, передбачених Положенням; копії документів, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав, видачу витягу про державну реєстрацію прав та надання витягу з Реєстру прав; інші документи, що отримані в результаті проведення державної реєстрації прав.

З наявної в матеріалах справи копії інвентаризаційної справи на будинок №4 по вул. Січових Стрільців в м. Івано-Франківську (витребуваної ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.12.2012 року), а саме, з копії рішення Обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» про відмову в державній реєстрації від 20.09.2012 року вбачається, що позивач, як на підставу реєстрації за ним права власності на спірний об'єкт посилається на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2012 року у цій справі (на рішення яке переглядається в апеляційному порядку). Також в рішенні про відмову в державній реєстрації прав зазначено, що спірний об'єкт нерухомого майна згідно даних Реєстру прав на нерухоме майно та архівних матеріалів ТОВ «Варант ЛТД» не належить. У даному рішенні також зазначено про неможливість здійснення переходу права власності від ТОВ «Варант ЛТД» до ТОВ НТЦ «Спецпроект» у зв'язку з відсутністю реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем та ТОВ «Оціночно-консалтингова агенція «Ей Сі Ей».

Відповідно до акту прийняття-передачі основних засобів від 17.05.2006 року, згідно якого вказане нерухоме майно перейшло від готелю «Зірка» до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, перебуває на балансі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, органом управління є Міністерство оборони України, а згідно інвентарної картки №121 від 17.05.2006 року готель «Зірка» відноситься до військового нерухомого майна.

Окрім цього, факт належності спірного майна до військового стверджується також архівною довідкою від 15.03.2007 року №18/1/5/1597 відповідно до якої готель «Червона Зірка», згідно наказу командира Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району №42 від 27.03.1970 року, виділено на окремий баланс, як самостійну господарську одиницю.

Відповідно до листа Відділу держземагенства у м. Івано-Франківську земельна ділянка (0,1 га) на вул. Січових Стрільців,4 в м. Івано-Франківську знаходиться в користуванні військового містечка №37 та відноситься до земель Міністерства оборони України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України» передбачено, що відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази про відчуження уповноваженим органом військового майна у встановленому законом порядку.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не був власником спірного майна, а отже, вимога позивача про визнання за ним права власності на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: вул. Січових Стрільців, 4 в м. Івано-Франківську не підлягає до задоволення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційну скаргу Івано-Франківського з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері слід задоволити, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2012 року у цій справі скасувати.

За наслідками скасування відповідно до ст.103 ГПК України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про прийняття нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, з покладенням на позивача судових витрат в сумі 5072,70 грн., які належить стягнути в доход Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задоволити. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2012 року у справі №5010/632/2012-18/29 скасувати і прийняти нове рішення. В позові відмовити.

2. Стягнути з ТОВ НТЦ «Спецпроект» (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 9-А, ідентифікаційний код 33885672) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 5072,70 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги, про що місцевому господарському суду видати наказ.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.03.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.