Постанова

від 28.02.2013 по справі 0670/8658/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                           справа №  0670/8658/12                                                                                                              категорія  8.1          28 лютого 2013 р.                                                                                   м. Житомир Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого  судді   Фещук А.В., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом  Лугинської  міжрайонної  державної  податкової  інспекції  Житомирської області   до   Приватного підприємства "Алексіс-Вікторія"      про  стягнення 24828,27 грн.,- встановив: У грудні 2012 року Лугинська міжрайонна  державна податкова  інспекція  Житомирської області  звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства "Алексіс-Вікторія" податковий борг в сумі розміром 24828,27 грн., з яких: 24571,18 грн. – по податку на прибуток приватних підприємств; 257,09 грн. – по податку на додану вартість. Правовою підставою стягнення заборгованості позивач вважає норми Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг в сумі 24828,27 грн. у відповідача виник на підставі податкового  повідомлення-рішення на внаслідок нарахування пені.  Відповідачу була направлена податкова вимога. Але податковий борг на день звернення до суду з даним позовом не сплачений. Враховуючи викладене, просить позов задовольнити. Представник позивача у судове засідання не з'явився. Позивач подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав. Письмових заперечень проти адміністративного позову до суду не надав. Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів. Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав. Приватне підприємство "Алексіс-Вікторія" зареєстроване як юридична особа 12.09.2005 року, включене до ЄДРПОУ за номером 33367366, перебуває на податковому обліку у Лугинській  міжрайонній  державній податковій  інспекції  Житомирської області. Відповідно до положень 41.1.1 Податкового кодексу України, контроль за справляння платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження. Таким чином, позивач - Лугинська міжрайонна державна податкова інспекція  Житомирської області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому законами України  повноваження. Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право  стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Згідно із пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом. Відповідно до ст. 67 Конституції України  кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Станом на 06.12.2012 року за позивачем рахується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі розміром 24571,18 грн. Податковим органом (позивачем у справі) було нараховано пеню за несвоєчасну сплату податку на прибуток приватних підприємств у відповідності до п.п.129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України та на підставі акта перевірки №151-17/111/136/33367366 від 19.07.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.07.2012 року №0000971501, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5023,13 грн. Заборгованість відповідача з податку на прибуток приватних підприємств становить 24571,18 грн. Згідно із п. 152.1. ст. 152 розділу ІІІ “Податок на прибуток підприємств” ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності. Станом на 06.12.2012 року за позивачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у сумі розміром 257,09 грн. Податковим органом (позивачем у справі) було нараховано пеню за несвоєчасну сплату податку на додану вартість у відповідності до п.п.129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України, що підтверджується довідкою-розрахунком сум податкового боргу платника податків від 06.12.2012 року №5403. Судом встановлено, що відповідач податкові зобов'язання з податку на додану   вартість не сплатив у повному обсязі у строк, встановлений законом. Відповідачу податковим органом направлялась перша та друга  податкова вимога №1/26 від 06.08.2008 року та №2/6 від 09.09.2008 року,  в порядку, передбаченому чинним на момент вручення законодавством. Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Таким чином, податковий борг відповідача підтверджується матеріалами справи, та складає  24828,27 грн., з яких: 24571,18 грн. - з податку на прибуток приватних підприємств; 257,09 грн. - з податку на додану вартість. Доказів сплати заборгованості відповідач не надав. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, - постановив: Позов Лугинської  міжрайонної  державної  податкової  інспекції  Житомирської області  до Приватного підприємства "Алексіс-Вікторія" про  стягнення 24828,27 грн., - задовольнити. Стягнути з Приватного підприємства "Алексіс-Вікторія" (код ЄДРПОУ 33367366) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість перед бюджетом у сумі розміром 24828 (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. 27 (двадцять сім) коп. Повний текст постанови виготовлено у нарадчій кімнаті 28 лютого 2013 року. Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.            Суддя                                                                                                           А.В. Фещук