Рішення

від 27.02.2013 по справі 5011-58/16272-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/16272-2012 27.02.13

За позовомПриватного підприємства "Терикон-Сервіс" ДоДержавного підприємства науково дослідний інститут "ОРІОН" Простягнення заборгованості 27131, 08 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - Яценюк О.В. дов. № 405/14-06 від 07.08.2012р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Терикон-Сервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства науково дослідний інститут "ОРІОН" про стягнення заборгованості 27131, 08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року порушено провадження у справі № 5011-58/16272-2012, розгляд справи призначено на 19.12.2012 року.

19.12.2012 року представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надали, про причини неявки належним чином суд не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з неявкою позивача та відповідача, та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 року, розгляд справи відкладено на 09.01.2013 року.

Розпорядженням від 09.01.2013 року, Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В., справу № 5011-58/16272-2012 передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2013 року справу № 5011-58/16272-2012 прийнято до провадження.

28.01.2013 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного, справу № 5011-58/16272-2012 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 року прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 06.02.2013 року.

28.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про залучення додаткових доказів.

28.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення по справі.

06.02.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло повідомлення про відсутність аналогічного спору.

06.02.2013 року у судове засідання представники сторін з'явились.

06.02.2013 року у судовому засідання представник відповідача надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії довідки з ЄДРПОУ позивача.

Представник позивача надав суду усні пояснення щодо порушення провадження у справі про банкрутство підприємства позивача.

У судовому засіданні представник позивача надав суду для огляду оригінали документів.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті справи.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті справи.

В зв'язку з необхідністю витребування документів по справі, відповідно до п.3 ч.1 ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 27.02.2013 на 11:20.

27.02.2013 року представник позивача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

27.02.2013 року представник відповідача у судове засідання з'явився.

27.02.2013 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду документи по справі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення щодо не проведення розрахунків.

Представник відповідача надав суду усні пояснення щодо застосування штрафних санкцій.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені формуляри (протоколи), які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25.02.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

01 квітня 2009 року між Приватним підприємством «ТЕРИКОН-СЕРВІС» (Позивач) та Державним підприємством науково-дослідний інститут "ОРІОН" (надалі іменується Відповідач), було укладено Договір на технічне обслуговування ліфтів № 65 (надалі Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію та виконання робіт по технічному обслуговуванню 2-х ліфтів встановлених за адресою: м. Київ, вул. Дехтярівська, 51 та вул. Е.Потьє, 8А.

Згідно п.2.1. договору, вартість робіт згідно з цим Договором, на день його укладання, складає на місяць: 896, 68 грн., ПДВ -179,34 грн., всього - 1076, 02 грн.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що Відповідач зобов'язується, додатково сплачувати вартість підготовки та проведення технічного огляду інспектором Держнагляду ліфтів (електропідйомників) згідно кошторису на ці роботи, додатково сплачувати вартість основних вузлів, та деталей ліфта, які вишли з ладу процесі експлуатації (редуктор головного приводу, електродвигун, обмежувач швидкості, канати, привід дверей кабіни, трансформатори, станція керування).

Відповідно п.п 5.1,5.2, 5.3 договору, в кінці поточного місяця Підрядник передає Замовнику на підпис Акт приймання виконаних робіт з зазначенням їх вартості, замовник підписує Акт , засвідчує підпис печаткою і один примірник Акту повертає Підряднику, на підставі підписаних актів Замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше п'ятого числа місяця, що йде за звітним.

Відповідно матеріалів справи позивач зобов'язання за Договором виконував, що в підтверджується Актами здачі-прийняття робіт :

Акти здачі-прийняття робіт: № ОУ-0000226 від 18.03.2010р. на суму 1076,02 грн.; № ОУ-0000398 від 19.05.2010р. на суму 1076,02 грн.; № ОУ-0000457 від 17.06.2010р. на суму 1076,02 грн.; № ОУ-0000549 від 19.07.2010р. на суму 1076,02 грн.; № ОУ-0000629 від 18.08.2010р. на суму 1076,02 грн.; № ОУ-0000678 від 13.09.2010р. на суму 1076,02 грн.; № ОУ-0000780 від 15.10.2010р. на суму 1076.02 грн.; № ОУ-0000876 від 15.11.2010р. на суму 1076,02 грн.; № ОУ-0000991 від 14.12.2010р. на суму 1076.02 грн.; № ОУ-0000011 від 13.01.2011р. на суму 1076,02 грн.; № ОУ-0000096 від 16.02.2011р. на суму 1076,02 грн.; № ОУ-0000254 від 17.03.2011р. на суму 1076,02 грн.; № ОУ-0000350 від 21.04.2011р. на суму 1076,02 грн.; № ОУ-0000375 від 16.05.2011р. на суму 1076,02 грн.; № ОУ-0000598 від 28.07.2011р. на суму 1076,02 грн.; № ОУ-0000710 від 31.08.2011р. на суму 1076,02 грн. Загальна вартість виконаних робіт становить: 17216, 32 грн.

Долучений до матеріалів справи Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000276 від 19.04.2010р. на суму 2098,92грн. судом не приймається як належний доках по справі, оскільки акт складений на виконання іншого договору № 68 від 22.10.2009 року та не підписувався відповідачем.

Оцінюючи подані сторонами суду докази є повними та за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач доказів виконання умов договору щодо оплати робіт не наддав, належними та допустимими доказами позовних вимог не оспорив. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань на загальну суму 17216, 32 грн. підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню в цій частині.

Крім основної суми боргу, позивач просить стягнути пеню у сумі 5794,57 грн., 1038, 64 3% річних, 982,63 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до п. 6.1. Договору, у разі порушення оплати за виконані роботи. Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості робіт.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття З ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно постанови Верховного суду України від 07.11.2011 року по справі № 5002-2/5109-2010 суд встановив, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи вище викладене сума пені підлягає стягнення у розмірі - 4588, 16 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок позивача в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги в цій частині частково, а сааме 959, 02 грн. 3% річних та 794, 12 грн. інфляційних витрат.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства науково-дослідний інститут "Оріон" (03057, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Ежена Потьє, будинок 8-А, ідентифікаційний код 14310709) на користь Приватного підприємства "Терикон-Сервіс" (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, проспект І. Мазепи, буд. 13/9, квартира 27, ідентифікаційний код 35278100) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 17216, 32 грн. (сімнадцять тисяч двісті шістнадцять грн. 32 коп.) основного боргу, 4588, 16 грн. (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім грн. 16 коп.) пені, 959, 02 грн. (дев'ятсот п'ятдесят дев'ять грн. 02 коп.) 3% річних, 794, 12 грн. (сімсот дев'яносто чотири грн. 12 коп.) інфляційних витрат, 1397, 51 грн. (одну тисячу триста сімдесят дев'ять грн. 51 коп. )судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 04.03.2013 року.

Суддя О.Є. Блажівська