Рішення

від 28.02.2013 по справі 910/397/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/397/13 28.02.13

За позовом Приватного акціонерного товариства

«Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ груп»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 28 лютого 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

03 січня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 3132 від 28.12.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ груп» (відповідач) заборгованості за договором поставки № 1500 від 09 червня 2011 року в розмірі 1 380,60 грн. (одна тисяча триста вісімдесят гривень 60 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Продавець, не повернув позивачу, як Покупцю, перерахованих останнім по договору поставки № 1500 від 09 червня 2011 року за товар грошових коштів, у зв'язку з чим позивач і звертається до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості в розмірі 1 380,60 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 05.02.2013 року.

04 лютого 2013 року через канцелярію до суду від позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, які долучено судом до матеріалів справи № 910/397/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 28.02.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 3.9.2. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2011 року між позивачем (надалі - Покупець або Отримувач) та відповідачем (далі по тексту - Постачальник або Продавець) (разом - сторони) було укладено договір поставки № 1500 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати європіддони у відповідності до умов договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Покупець перерахував на користь Продавця грошові кошти за товар в розмірі 28 992,60 грн., при цьому, позивач вказує, що Постачальник товару за Договором в обсязі пропорційно перерахованих ним коштів не поставив, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має повернути Покупцю перераховані останнім кошти пропорційно розміру непоставленого за Договором товару в розмірі 1 380,60 грн., тобто 28 992,60 грн. - 27 612,00 грн., оскільки Покупець втратив інтерес щодо отримання від Покупця товару на відповідну суму.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вже було встановлено судом, 09 червня 2011 року між сторонами укладено договір поставки № 1500 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати європіддони у відповідності до умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що в червні 2011 року Покупець перерахував на користь Продавця 28 992,60 грн. коштів за піддони по Договору, що підтверджується платіжним дорученням № 002481 від 10.06.2011р. та становить 90% від загальної вартості товару згідно специфікації № 1 до Договору, узгоджена ціна за якою становить 32 214,00 грн. (копія платіжки та специфікації містяться в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 специфікації № 1 до Договору передбачено, що строк поставки дорівнює 10 робочих днів після передплати.

В червні 2011 року Продавець поставив Покупцю товар на загальну суму 27 612,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000191 від 25.06.2011р.

Таким чином, в силу п. 2 специфікації № 1 до Договору, в строк до 25.06.2011р. включно Продавець недопоставив Покупцю товару на суму 1 380,60 грн., з розрахунку 28 992,60 грн. (загальна вартість попередньо оплаченого товару) - 27 612,00 грн. (поставлений товар).

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Судом встановлено, що 20.11.2012р. Покупець звернувся до Продавця з претензією № 2743 про повернення коштів за Договором в сумі 1 380,60 грн. (копія претензії в справі). Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що надмірно перерахованих коштів за товар Продавець Покупцю не повернув.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків, який свідчить про існування заборгованості відповідача перед позивачем за Договором в розмірі 1 380,60 грн. станом на 01.12.2011р. (копія акту в справі).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 08.01.2013р. та 05.02.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимог вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів повернення відповідачем позивачу заборгованості за Договором, станом на лютий 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з Продавця на користь Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 1 380,60 грн., що складає: 28 992,60 грн. (загальна вартість попередньо оплаченого товару) - 27 612,00 грн. (поставлений товар).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по судовому збору в розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ груп» (ідентифікаційний код: 35790897, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38, р/р 26007052702912 в Печерській Філії АБ «Приватбанк», МФО 300711, ІПН 357908926504, св. № 10025442), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп» (ідентифікаційний код: 00373907, адреса: 36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 17, р/р 26003003124400 в АБ «ІНГ Банк України», МФО 300539, ІПН 003739016328, св. № 100284955), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 1 380,60 грн. (одна тисяча триста вісімдесят гривень 60 копійок) та судові витрати - 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити відповідачу по справі № 910/397/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.03.2013р.

Суддя О.В. Котков