Рішення

від 27.02.2013 по справі 5011-58/18992-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/18992-2012 27.02.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Системи автоматизації та енергетики" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Захід Сервіс" Простягнення 21 369,75 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - Скляр О.В. дов. № 1 від 10.01.2013р. до 01.07.2013р.

Від відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Системи автоматизації та енергетики" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Сервіс" про стягнення 21 369,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2012 року порушено провадження у справі № 5011-58/18992-2012, розгляд справи призначено на 30.01.2013 року.

30.01.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надали, про причини неявки належним чином суд не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з неявкою позивача та відповідача, та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року розгляд справи відкладено на 20.02.2013 року.

20.02.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

20.02.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився.

20.02.2013 року у судовому засіданні представник позивача надав суду документи по справі.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2013року розгляд справи відкладено на 27.02.2013 року.

27.02.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

27.02.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився.

27.02.2013 року у судовому засіданні представник позивача надав суду документи по справі.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались відповідачу на адресу зазначену в позовні заяві та витязі ЄДРПОУ: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 12, неявка представника відповідач не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені формуляри (протоколи), які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 27.02.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2008 р. між сторонами був укладений договір на технічне обслуговування № 01/10/2008 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання щодо виконання робіт з технічного обслуговування обладнання котельні з двома котлами VitoplexlOO, в: с. Чайка, у Києво-Святошинському районі, Київської обл.

Згідно п. 1.3 договору, до складу технічного обслуговування входять роботи, що відповідають перелікам ремонтних робіт заводів - виготовлювачів (Додаток № 1, що є невід'ємною частиною цього договору).

Відповідно п.п. 4.1, 4.3 договору, вартість робіт з технічного обслуговування на 1 (один) рік становить 30000, 00 грн. , крім того ПДВ 6000, 00 грн., всього разом 36000, 00 грн., замовник щомісяця до 10 числа вносить оплату за виконання робіт з технічного обслуговування у сумі 2500, 00 грн., крім того ПДВ 500 грн. Разом з ПДВ щомісячна вартість робіт з технічного обслуговування становить 3000, 00 грн.

Пунктами 6.1, 6.2 договору сторони передбачили, що по виконанню робіт з технічного обслуговування або інших, що передбачені умовами даного договору, виконавець надає замовникові "акт приймання-передавання виконаних робіт" в 2-х примірниках, для подальшого оформлення, замовник протягом 10 днів з дня одержання "акта приймання-передавання виконаних робіт" зобов'язаний направити виконавцю підписаний "акт приймання-передавання виконаних робіт".

Позивачем до матеріалів справи долучено акти задачі -прийняття виконаних робіт, а саме:

№ АЕ-0000031 від 31.05.2010 року - 3000, 00 грн.,

№ АЕ-0000032 від 30.06.2010 року - 3000, 00 грн.,

№ АЕ-0000028 від 30.04.2010 року - 3000, 00 грн.,

№ АЕ-0000005 від 31.01.2010 року - 3000, 00 грн.,

№ АЕ-0000009 від 28.02.2010 року - 3000, 00 грн.,

№ АЕ-0000020 від 31.03.2010 року - 3000, 00 грн.

Таким чином за період з 01.01.2010 року до 30.06.2010 року виконавець виконав роботи на загальну суму 18000, 00 грн.

Згідно бухгалтерської довідки позивача від 27.02.2013 року відповідач суму боргу в розмірі 18000, 00 грн. не перерахував, сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних становить 21369, 75 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що позивачем було надано послуги за договором на суму 18000, 00 грн., але відповідач зазначені послуги не оплатив, чим порушив умови договору та чинне законодавство і його борг перед позивачем становить 18000, 00 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 18000, 00 грн. за договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 2202,47 грн. інфляційних витрат та 1167, 28 грн. 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають 1794, 54 грн. інфляційних витрат та 1167, 28 грн. 3 % річних.

Згідно ст. ст. 33 , 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Сервіс" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 12, ідентифікаційний код 35780810) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Системи автоматизації та енергетики" (03190, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Черняховського, 16/30, ідентифікаційний код 31515456) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. боргу, 1794 (одну тисячу сімсот дев'яносто чотири) грн. 54 коп. інфляційних витрат та 1167 (одну тисячу сто шістдесят сім) грн. 28 коп. 3 % річних, 1578 (одну тисячу п'ятсот сімдесят вісім) грн. 78 коп. судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено: 04.03.2013 року.

Суддя О.Є. Блажівська