Постанова

від 24.12.2012 по справі 40/126

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.12.2012 р. справа №40/126

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Мартюхіна Н.О. суддів:Азарова З.П., Кододова О.В. за участю представників сторін: від позивача:Черкез Д.Л. -за довір. від відповідача:ОСОБА_5 -за довір. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6, м. Донецьк на рішення господарського судуДонецької області від 02.08.2011р. (повний текст підписано 08.08.2011р.) у справі№40/126 (суддя Величко Н.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД», м. Донецьк доФізичної особи -підприємця ОСОБА_6, м. Донецьк про стягнення орендної плати, витрат по комунальним послугам та експлуатаційним витратам в розмірі 5109,87грн., пені в розмірі 372грн., 3% річних в розмірі 173,84грн., інфляційного збільшення в розмірі 733,16грн., штрафу в розмірі 1000грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД», позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, до відповідача, Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6, м. Донецьк про стягнення орендної плати, витрат по комунальним послугам та експлуатаційним витратам в розмірі 5109,87грн., пені в розмірі 372грн., 3% річних в розмірі 173,84грн., інфляційного збільшення в розмірі 733,16грн., штрафу в розмірі 1000грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.08.2011р. (повний текст підписано 08.08.2011р.) у справі №40/126 позовні вимоги були задоволені; стягнуто з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД», м. Донецьк заборгованість з орендної плати в сумі 5109,87грн., штраф у розмірі 1000грн., інфляційні витрати в розмірі 733,16грн., 3% річних в розмірі 173,84грн., пені в розмірі 372грн., державне мито у сумі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача є обґрунтованими та відповідають матеріалам справи.

Відповідач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2011р. у справі №40/126 скасувати.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки договору оренди нежитлового приміщення №А-07/20 від 01.03.2007р., додатковій угоді до нього, акту прийому-передачі об'єкту оренди від 01.03.2007р., акту повернення об'єкта оренди від 10.06.2008р. та листуванню між сторонами. Не було досліджено чи дійсно на договорі та інших документах стоїть підпис саме відповідача. Крім того, відповідач стверджує, що ним не підписувався, не укладався та не виконувався договір оренди нежитлового приміщення №А-07/20 від 01.03.2007р. Також, відповідач стверджує, що ним не були підписані ні договір №А-07/20 від 01.03.2007р., всі додатки до вказаного договору, додаткова угода до нього, акт прийому-передачі об'єкту оренди від 01.03.2007р. та акт повернення об'єкта оренди від 10.06.2008р. Вказував на не направлення на їх адресу вимог, рахунків-фактури та позовної заяви. Також, зазначив, що справа була розглянута за відсутністю відповідача.

Ухвалою від 24.11.2011р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

Ухвалою від 17.01.2012р. Донецьким апеляційним господарським судом була призначена почеркознавча експертиза та зупинено провадження у справі.

30.10.2012р. провадження у справі було поновлено у зв'язку з отриманням результатів експертизи та призначено справу до розгляду.

Представник відповідача наполягає на задоволенні апеляційної скарги з підстав викладених у останній.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Посилається на те, що на протязі дії договору оренди №А-07/20 від 01.03.2007р. відповідачем систематично здійснювались платежі за користування об'єктом оренди, що свідчить про те, що ФОП ОСОБА_6 знав про існування договору оренди, користувався об'єктом оренди та сплачував орендну плату згідно виставлених рахунків.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

01.03.2007 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № А-07/20, за умовами якого орендодавець здав, а орендар прийняв в строкове платне користування (оренду) частину нежитлового приміщення в Торговельному комплексі „Обжора", площею 2,00 кв.м. згідно схеми (додатку № 1 до договору) за адресою: АДРЕСА_1, для рознічної торгівлі фототоварами та приймання замовлень на печать фотографій. Вартість одного квадратного метру орендної плати складає еквівалент 90,00 доларів США Оплата здійснюється у відповідності до п.2.2 цього договору (розмір орендної плати за наступні місяці до моменту припинення договору розраховується за формулою).

Згідно п.2.3. договору, орендар протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору вносить на розрахунковий рахунок орендодавця 1 818,00 грн., що еквівалентно 360,00 доларам США, які зараховуються за цим договором наступним чином: 909,00 грн. (що еквівалентно 180,00 дол. США) -орендна плата за перший календарний місяць починаючи з дня відкриття для відвідувачів об'єкту оренди; 909,00 грн. (що еквівалентно 180,00 дол. США) -є авансом при належному виконанні орендарем зобов'язань за цим договором, цей платіж буде врахований в рахунок оплати за останній місяць оренди при закінченні договору або при його достроковому припиненню.

Орендодавець зобов'язався виставляти рахунок орендарю в період з 25 по 30 число кожного місяця за наступний місяць, в якому орендар почне використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням. Орендна плата, яка розраховується згідно п.2.3 договору, сплачується орендарем не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання рахунку, але не пізніше 5 числа поточного місяця. Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату не пізніше строку, зазначеного у договорі, незалежно від отримання ним зазначених рахунків (п.2.4 договору).

З моменту передачі об'єкта оренди по акту приймання-передачі орендар відшкодовує орендодавцю витрати на комунальні послуги і експлуатаційні витрати на підставі виставлених орендодавцем рахунків, протягом 5 днів з моменту їх виставлення (п.2.7 договору).

Пунктом 5.2 договору сторони визначили, що за порушення строків внесення орендних платежів, орендар на письмову вимогу орендодавця, сплачує пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день такої прострочення. Крім того, якщо прострочення орендних платежів за договором складає більше 10 банківських днів, то орендар повинен сплатити крім пені штраф у розмірі 1 000,00 грн.

У пункті 6.1 сторони встановили, що договір оренди набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2007 р.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі об'єкту оренди. Дата початку строку оренди -з моменту підписання акту прийому-передачі.

10.06.2008 р. було укладено додаткову угоду до договору оренди нежитлових приміщень № А-07/20 від 01.03.2007 р. (а.с.19), якою договір оренди достроково розірвано за ініціативою орендодавця у зв'язку з систематичним порушенням умов договору.

Предметом розгляду у цій справі є стягнення з відповідача боргу у розмірі 7 388,87 грн., з яких 5 109,87 грн. - заборгованість з орендної плати, яка виникла за період з грудня 2007 року по січень 2008 року та за березень 2008 року, витрати по комунальним послугам і експлуатаційним витратам за договором оренди № А-07/20 від 01.03.2007 р., штраф у розмірі 1000,00 грн., інфляційні втрати -733,16 грн., 3% річних -173,84 грн. та пеня -371,00 грн.

У зв'язку із тим, що скаржником було заявлено про не підписання договору оренди нежитлового приміщення №А-07/20 від 01 травня 2007р., додаткової угоди до нього, акту прийому-передачі об'єкту оренди від 01.03.2007р., акту повернення об'єкта оренди від 10.06.2008р. та листування між сторонами 17.01.2012р. Донецьким апеляційним господарським судом було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз.

Перед експертами поставлено наступне запитання: Чи належать підписи виконані на договорі оренди нежитлового приміщення №А-07/20 від 01.03.2007р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД», м. Донецьк та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_6, м. Донецьк, додатковій угоді до нього від 10.06.2008р., всіх додатках до нього №2, №3, №4, акту прийому-передачі об'єкту оренди від 01.03.2007р. (додаток до договору №1), акту повернення об'єкта оренди від 10.06.2008р. (додаток до договору №5) ОСОБА_6, або іншій особі?

Згідно висновку експерта №568/02-№569/03 від 14.06.2012р., підписи від імені ОСОБА_6, що розташовані на кожному аркуші договору оренди нежитлового приміщення №А-07/20 від 01 травня 2007р., додаткової угоди до договору від 10 червня 2008р., додатках до договору №2, №3, №4, акту прийому-передачі об'єкту оренди від 01.03.2007р., акту повернення об'єкта оренди від 10.06.2008р. у рядку «Арендатор», виконано однією особою, але не ОСОБА_6, а іншою особою.

Згідно із ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Статтею 42 зазначеного кодексу, зокрема, передбачено, що висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами встановленими ст. 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Наданий суду експертний висновок №568/02-569/03 від 14.06.2012 р. по справі №40/126 відповідає зазначеним вимогам процесуального закону та приймається судом у якості письмового доказу по даній справі.

Додержання встановленої форми правочину, в тому числі й, факту підписання такого правочину, є необхідним питанням, що входить до кола предмету доведення у спорі про стягнення боргу, з метою встановлення достовірності документів, які призначені для посвідчення фактів та подій, що мають юридичне значення та носять правовстановлюючий характер.

Таким чином, виходячи із висновку експерта позивач не довів факт існування договірних відносин з відповідачем, оскільки жодний із документів, що підтверджує факт укладання та виконання договору оренди не підписаний відповідачем.

Матеріали справи містять рахунки-фактури:

1. витрат на комунальні послуги та експлуатаційні витрати:

- №ВХ-0000810 від 18.04.2008р. на суму 53,50грн.;

- №ВХ-0000811 від 18.04.2008р. на суму 53,50грн.;

- №ВХ-0001124 від 14.05.2008р. на суму 27,30грн.;

- №ВХ-0001323 від 11.06.2008р. на суму 29,12грн.;

- №ВХ-0001322 від 11.06.2008р. на суму 18,20грн.

2. на сплату оренди приміщення:

- №ВХ-0001125 від 14.05.2008р. на суму 635,32грн.;

- №ВХ-0001166 від 05.06.2008р. на суму 677,68грн.;

- №ВХ-0001321 від 11.06.2008р. на суму 423,55грн.;

3. на сплату пені штрафу:

- №ВХ-0000650 від 01.04.2008р. на суму 1010.53грн.;

- №ВХ-0000651 від 01.04.2008р. на суму 1003,78грн.;

- №ВХ-0000652 від 01.04.2008р. на суму 1177,39грн.

Доказів вручення рахунків-фактури саме відповідачу суду не надано.

В матеріалах справи наявні копії листів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД»: №142 від 07.04.2008р., №141 від 07.04.2008р., №140 від 07.04.2008р., якими вони повідомляють про порушення строків орендної плати, комунальних послуг і експлуатаційних витрат та вимогою сплатити пеню та штраф, на яких міститься відмітка (дата -07.04.2008р. та підпис невідомої особи). Додатком до даних листів вказані розрахунок пені та рахунок на оплату пені.

Встановити особу, яка ставила відмітку про отримання вказаних вище листів, судом апеляційної інстанції не передбачається можливим, з огляду на висновок експертизи. Позивач не довів суду, що відмітки про отримання проставлені саме відповідачем.

До того ж, як сам договір оренди нежитлового приміщення №А-07/20 від 01.03.2007р., так і всі додатки до нього, акти приймання-передачі підписані не відомою особою.

Згідно норм ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивач в позовній заяві просить стягнути суму боргу в розмірі 7388,87грн. Підставою для стягнення зазначеної суми вказує п. 3.3.4. договору, відповідно до якого орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також виконувати інші грошові зобов'язання (оплата комунальних послуг по розцінкам обслуговуючих організацій та експлуатаційних витрат, розрахованих згідно з пунктами 2.7. та 2.8.), передбачених даним договором.

Також, посилається на п. 2.1. - 2.8. договору, якими визначається розмір орендної плати та порядок її розрахунку. Так, відповідно до п. 2.3., 2.4. договору орендар протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату вносить на розрахунковий рахунок орендодавця суму рівну 1818,00грн. у тому числі ПДВ 20% - 303,00грн. Орендодавець зобов'язаний виставляти рахунок орендарю в період з 25 по 30 число кожного місяця за наступний місяць, в якому орендар почне використовувати «об'єкт оренди»за цільовим призначенням. Орендна плата , яка розраховується відповідно до п.2.3 договору, сплачується орендарем не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання рахунку , але не пізніше 5 числа поточного місяця. Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату не пізніше строку, зазначеного у договорі, незалежно від отримання ним зазначених рахунків.

Згідно з п. 2.7. договору з моменту відкриття «об'єкта оренди»для відвідувачів орендатор, крім сплати орендної плати, відшкодовує витрати з комунальних послуг згідно з п. 2.7. та експлуатаційні витрати пропорційно займаній ним площі на підставі виставлених орендодавцем рахунків, протягом 5-ти банківських днів з моменту їх виставлення .

У матеріалах справи відсутні докази направлення рахунків на оплату орендної плати, плати з відшкодування витрат на комунальні послуги та пені і штрафу, на адресу відповідача та докази їх отримання відповідачем.

Тобто, в силу ст. 530 ЦК України та з урахуванням висновку експертизи, обов'язок відповідача по сплаті відповідних спірних сум відсутній та не підтверджений матеріалами справи.

Щодо посилань позивача на те, що на протязі дії договору оренди №А-07/20 від 01.03.2007р. відповідачем систематично здійснювались платежі за користування об'єктом оренди, що свідчить про те, що ФОП ОСОБА_6 знав про існування договору оренди, користувався об'єктом оренди та сплачував орендну плату згідно виставлених рахунків, суд зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції були витребувані у позивача докази оплати ФОП ОСОБА_6 (банківські виписки з призначенням платежу) за весь період.

Позивач, в свою чергу надав суду копії банківських виписок, з яких вбачається, що оплата рахунків здійснювалась через касу банку (філії Головного управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області), а не з банківських рахунків ФОП ОСОБА_6

Тобто, через касу банку, на рахунок позивача, могла вносити кошти будь-яка особа.

Позивач надав суду лише виписки з цього рахунку, на які були зараховані кошти, але не надав платіжних документів, які б підтверджували факт складання цих документів саме відповідачем.

Натомість відповідач надав суду довідку, з якої вбачається, що ФОП ОСОБА_6 ніяких розрахункових рахунків в банку не мав на протязі 2007 -2008 років. 17.12.2012р. у судове засідання з'явився особисто ОСОБА_6 був підтверджений цей факт.

Крім цього, ОСОБА_6 заявив суду, що ним не підписувався, не укладався та не виконувався договір оренди нежитлового приміщення №А-07/20 від 01.03.2007р., та ним не було здійснено жодної сплати по вказаному договору, та зазначив, що ніяких правовідношень між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Восход»взагалі не існувало.

Виходячи з вищенаведеного апеляційний господарський суд вважає, що договір оренди нежитлового приміщення №А-07/20 від 01.03.2007р. не підписувався ОСОБА_6, а підписаний іншою особою, повноваження якої не встановлено і жодних доказів в обґрунтування права цієї особи укладати договір від імені ФОП ОСОБА_6, як суду першої, так і апеляційної інстанції не надано.

З пояснень представника відповідача, також вбачається, що ОСОБА_6 ніколи нікому не давав доручення на укладання цього договору та доказів того, що договір оренди укладався за дорученням відповідача, суду не представлені.

Також, позивачем не був доведений факт укладання шляхом усної домовленості між ТОВ «ВОСХОД»та ФОП ОСОБА_6 про оренду нежитлового приміщення.

Виходячи з наведеного, судова колегія приходить до висновку, що доводи позивача щодо виникнення заборгованості на підставі договору оренди нежитлового приміщення №А-07/20 від 01.03.2007р. не можуть бути прийняті по справі у якості доказу про стягнення з відповідача суми заборгованості по сплаті оренди приміщення, витрат на комунальні послуги та на сплату пені і штрафу, так як останній відповідачем у справі не підписувавсь.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду зазначає, оскільки строк оплати вартості товару був встановлений договором № 192 від 31.10.2006 року, а вищевказаний договір є неукладеним, то й відсутні підстави для застосування в даному випадку норм ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, апеляційна інстанція не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 5109,87грн., штрафу у розмірі 1000,00грн., трьох процентів річних в сумі 173,84 грн. та інфляційної складової в сумі 733,16 грн. та пені у сумі 371,00грн., оскільки позивач не довів належними доказами, що ним надавалось приміщення в оренду саме ФОП ОСОБА_6 і у останнього виникло зобов'язання з оплати.

На підставі вищезазначеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2011року по справі №40/126 підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі обґрунтовані, та частково доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим у суду апеляційної інстанції є підстави для скасування рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2011р. у справі №40/126.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційній скарзі покладаються на скаржника пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2011р. у справі №40/126 -задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2011р. у справі №40/126 -скасувати.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД», м. Донецьк до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6, м. Донецьк про стягнення орендної плати, витрат по комунальним послугам та експлуатаційним витратам в розмірі 5109,87грн., пені в розмірі 372грн., 3% річних в розмірі 173,84грн., інфляційного збільшення в розмірі 733,16грн., штрафу в розмірі 1000грн. -відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД», м. Донецьк на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6, м. Донецьк судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 1477,50грн. та за проведення експертизи у сумі 4230,00грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

О.В. Кододова

Надруковано 5 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС