Постанова

від 20.11.2006 по справі 5/256-06-7150а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/256-06-7150А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"20" листопада 2006 р.16 год 40 хв.м. Одеса Справа  № 5/256-06-7150А

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

Головуючий суддя                                                                                         Могил С.К.

Судді                                                                                                              Демешин О.А.

                                                                                                                        Петров В.С.

Секретар судового засідання                                                                       Іванов О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача                                                                                                  Чайка М. Ю.

Від відповідача                                                                                              Петрова Т. І.,

                                                                                                             Ворожбіт Т. С.

                                                                                                        Биковська С. О.

Від прокуратури                                                                                            не з'явився   

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Ільметсервіс” до ДПІ у Приморському районі м. Одеси за участю Прокуратури Приморського району м. Одеси про скасування податкових повідомлень – рішень,

ВСТАНОВИВ:

У зв'язку з набранням 01 вересня 2005 року чинності Кодексом адміністративного судочинства України, господарський суд Одеської області зазначає, що згідно з п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Ільметсервіс” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в якій просить скасувати податкові повідомлення –рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Відповідач –ДПІ у Приморському районі м. Одеси, проти заявлених позивачем позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, а саме: ДПІ у Приморському районі м. Одеси вважає оскаржувані податкові повідомлення –рішення від 18.04.2006 року № 0000202350/0 та від 19.05.2006 року № 0000202350/1 відкликаними, а податкові повідомлення –рішення від 06.07.2006 року №  0000322350/0 прийнятим відповідно діючому законодавству в зв'язку з чим просить суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до своїх остаточних уточнених позовних вимог, а саме заяви № 087/06 від 27.09.2006 року позивач просить суд повідомлення –рішення від 18.04.2006 року № 0000202350\0, від 19.05.2006 року № 0000202350\1, від 06.07.2006 року № 0000322350\0, від 25.07.2006 року № 0000342350\0, від 03.08.2006 року № 0000202350/2, від 03.08.2006 року № 0000362350/0, від 09.09.2006 року № 0000442350\0, від 27.09.2006 року № 0000472350\0  -  скасувати.

Відповідач надав до суду додаткові заперечення № 32187/9/10-0117 від 02.11.2006 року, відповідно до яких вважає оскаржувані податкові повідомлення –рішення прийнятими відповідно діючому законодавству, а вимоги позивача щодо їх скасування безпідставними та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи суд вважає що позов ТОВ „Ільметсервіс” підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів адміністративної справи Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси було здійснено позапланову виїзну документальну перевірку правомірності заявленого до відшкодування ПДВ з бюджету ТОВ фірмою «Ільметсервіс»за січень 2006 року, про що було складено акт № 270/23-5012/30445870/10/49 від 18.04.2006 року. В обґрунтування зменшення позивачу бюджетного відшкодування за січень 2006 року на суму 176 339, 00 грн. відповідач зазначив в акті перевірки про порушення позивачем вимог п. п. 7.7.1 та абз. а) п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), ТОВ «Ільметсервіс»завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 176 339 грн. Також згідно до наведених пунктів 176 339 грн. –залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі складеного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення –рішення від 18.04.2006 року № 0000202350/0, в якому зменшив позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за січень 2006 року на суму 176 339, 00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до відповідача зі скаргою від 26.04.2006 року № 090/06, за наслідками розгляду якої відповідач прийняв рішення про результати розгляду первинної скарги від 16.05.2006 року № 5014/10/25-0012, яким залишив без змін податкове повідомлення –рішення від 18.04.2006 року  №  0000202350/0, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вимоги Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідач надіслав позивачу нове податкове повідомлення –рішення від 19.05.2006 року № 0000202350/1, яким зменшив позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за січень 2006 року на суму 176 339, 00 грн. Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням – рішенням, позивач звернувся до ДПА в Одеській області з повторною скаргою від 20.05.2006 року № 095/06, за наслідками розгляду якої ДПА в Одеській області прийняла рішення про результати розгляду повторної скарги від 19.07.2006 року № 18246/25-0007, яким залишила без змін податкове повідомлення –рішення від 18.04.2006 року № 0000202350/0, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вимоги Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідач надіслав позивачу нове податкове повідомлення –рішення від 03.08.2006 року № 0000202350/2, в якому зменшив позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за січень 2006 року на суму 176 339, 00 грн. та № 0000362350/0, яким зменшив позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за січень 2006 року на суму 52 423, 00 грн.

В наступному, Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси було здійснено виїзну позапланову перевірку ТОВ фірми «Ільметсервіс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2006 року. За наслідками проведеної перевірки було складено акт № 2002/23-5012/30445870/10/76 від 04.07.2006 року.

В обґрунтування зменшення позивачу бюджетного відшкодування за лютий 2006 року на суму 725 000 грн. відповідач зазначив в акті перевірки про порушення позивачем вимог п. п. 7.7.1 та абз. а) п. п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7, Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), ТОВ «Ільметсервіс»завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 725 000, 00 грн. Також згідно до цих же пунктів 725 000, 00 грн. –залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі складеного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення –рішення від 06.07.2006 року № 0000322350/0, в якому зменшив позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за лютий 2006 року на суму 725 000, 00 грн.

Крім того, Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси також було здійснено виїзну позапланову перевірку ТОВ фірми «Ільметсервіс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2006 року. Про що було складено акт № 2412/23-5012/30445870/10/85 від 21.07.2006 року. В обґрунтування зменшення позивачу бюджетного відшкодування за березень 2006 року на суму 700 000, 00 грн. відповідач зазначив в акті перевірки про порушення позивачем вимог п. п. 7.7.1 та абз. а) п. п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7, Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), ТОВ «Ільметсервіс»не має права на отримання бюджетного відшкодування у зв'язку з наявністю позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ попереднього податкового періоду. Також згідно до цих же пунктів 700 000, 00 грн. –залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. На підставі складеного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення –рішення від 25.07.2006 року № 0000342350/0, в якому зменшив позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за березень 2006 року на суму 700 000, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи також Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси було здійснено невиїзну позапланову перевірку з питання відшкодування з бюджету податку на додану вартість ТОВ фірмою «Ільметсервіс»за червень 2005 року –січень 2006 року. Про що було складено акт № 3321/23-5012/30445870/10/96 від 30.08.2006 року. В обґрунтування зменшення позивачу бюджетного відшкодування за  липень 2005 року –січень 2006 року на суму 2 213 830, 22 грн. відповідач зазначив в акті перевірки про порушення позивачем вимог п. 1.8 та п. 1.3 ст. 1, Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого завищена сума бюджетного відшкодування ПДВ, яка зазначена по ряд. 25 декларацій за липень 2005 року –січень 2006 року. На підставі складеного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення –рішення від 09.09.2006 року № 0000442350/0, в якому зменшив позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за липень 2006 –січень 2006 року на суму 2 213 830, 22 грн.

До наведеного слід додати, що Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси було здійснено невиїзну позапланову перевірку з питання відшкодування з бюджету податку на додану вартість ТОВ фірмою «Ільметсервіс»за червень 2005 року –січень 2006 року, про що було складено акт № 3737/23-5012/30445870/10/104 від 15.09.2006 року. В обґрунтування зменшення позивачу бюджетного відшкодування за  червень 2005 року –січень 2006 року на суму 769 024, 71 грн. відповідач зазначив в акті перевірки про порушення позивачем вимог п. 1.8 та п. 1.3 ст. 1, Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого завищена сума бюджетного відшкодування ПДВ, яка зазначена по ряд. 25 декларацій за липень 2005 р. –січень 2006 року. На підставі складеного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення –рішення від 27.09.2006 року № 0000472350/0, в якому зменшив позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за березень 2006 року на суму 769 024, 71 грн.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем щодо позивача податковими повідомленнями – рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування  повністю. Відповідач у своїх запереченнях № 32187/9/10-0117 від 02.11.2006 року, посилається на те, що позивачем завищена сума бюджетного відшкодування ПДВ і порушено п. 1.8 та 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»тому, що відповідач не може перевірити та підтвердити фактичну надмірну сплату податку на додану вартість заявлену позивачем до відшкодування  з бюджету України.

Згідно пункту  7.7.1. п. п. 7.7  ст. 7  Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) -  сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. У відповідності з пунктом 7.7.2 п. п. 7.7  ст. 7  Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) –якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Також слід зазначити, що п. п. 7.4.1 п. 7.4  ст. 7  Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації... Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4  ст. 7  Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених)  платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку...

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь – яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, а у разі непідтвердження сум податку, попередньо включених до складу податкового кредиту, податковими накладними, передбачена відповідальність платника податку у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму непідтвердженого податкового кредиту.

Як видно з матеріалів справи, позивачем надані до суду податкові накладні, які відповідають вимогам п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону України “Про податок на додану вартість”, тому що включають всі необхідні реквізити. Під час розгляду справи судом не були встановлені порушення позивачем вимог п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки витрати по сплаті податку підтверджені належно оформленими податковими накладними.

Щодо посилань ДПІ на те, що в порушення вимог п. 1.8 та п 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачем неправомірно заявлена до відшкодування частка суми податку на додану вартість, яка фактично не сплачена до бюджету постачальником ПП ВКФ “Джерело” металобрухту лому чорних металів ТОВ “Ільметсервіс” через посередника ПП “Феррум –Сервіс”,  слід визнати неправомірними та не відповідаючими вимогам п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки цією нормою не передбачені перелічені відповідачем ознаки для невіднесення ПДВ до податкового кредиту за наявними податковими накладними. Перелічені відповідачем ознаки є додатковими обмеженнями, встановленими ним щодо застосування вимог закону і свідчать про перевищення  ДПІ  своїх  повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Крім того, відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у  нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було належним чином доказано та доведено, за вимогами ст. ст. 69 –71 Кодексу адміністративного судочинства України, фактів та відомостей, які би свідчили про наявність обґрунтованих підстав для відмови в позовних вимогах, або наявності будь яких документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача.

Отже, оцінюючи надані документальні докази та викладені у судових засіданнях доводи сторін в їх сукупності, суд вважає, що податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси № 0000202350/0 від 18.04.2006 року, № 0000202350\1 від 19.05.2006 року, № 0000322350\0 від 06.07.2006 року, № 0000342350\0 від 25.07.2006 року, № 0000202350/2 від 03.08.2006 року, № 0000362350/0 від 03.08.2006 року, № 0000442350\0 від 09.09.2006 року, № 0000472350\0 від 27.09.2006 року слід скасувати повністю.

Керуючись ст.ст. 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -  

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Ільметсервіс” до ДПІ у Приморському районі м. Одеси за участю Прокуратури Приморського району м. Одеси про скасування податкових повідомлень –рішень задовольнити.

2. Податкові повідомлення –рішення ДПІ в Приморському районі м. Одеси № 0000202350/0 від 18.04.2006 року, № 0000202350\1 від 19.05.2006 року, № 0000322350\0 від 06.07.2006 року, № 0000342350\0 від 25.07.2006 року, № 0000202350/2 від 03.08.2006 року, № 0000362350/0 від 03.08.2006 року, № 0000442350\0 від 09.09.2006 року, № 0000472350\0 від 27.09.2006 року –скасувати.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 24.11.2006 року.

Головуючий суддя                                                                                         Могил С.К.

Судді                                                                                                              Демешин О.А.

                                                                                                                Петров В.С.