Постанова

від 07.03.2013 по справі 805/2203/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна  Донецький окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                 07 березня 2013 р.                                                     Справа № 805/2203/13-а приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17 Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тарасенка І.М. розглянувши в порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» про стягнення суми боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 4189,12 грн., в тому числі фінансові санкції в сумі 255,00 грн. та заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на загальну суму 118,09 грн., -                                                        В С Т А Н О В И В: Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» про стягнення суми боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 4189,12 грн., в тому числі фінансові санкції в сумі 255,00 грн. та заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на загальну суму 118,09 грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нарахувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок. На підставі зазначеної норми відповідачем не сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таким чином у відповідача мається заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 4189,12 грн. та у зв'язку з несплатою позивачем нарахована фінансова санкція у розмірі 255,00грн. Крім того, позивач зазначає, що Управлінням Пенсійного фонду України в Тельманівському районі нараховано за період липень 2012 року підприємству СТОВ «Колос» згідно виставлених розрахунків що підлягає відшкодуванню на користь позивача витрати по сплаченим пенсіям та їх доставку на загальну суму 118,09 грн. Таким чином, станом на момент подання позовної заяви за відповідачем рухається заборгованість до ПФУ у розмірі 4562,21 грн., в тому числі – єдиний соціальний внесок у сумі 4189,12 грн.; фінансові санкції в сумі 255,00 грн. та пільгові пенсії у розмірі 118,09 грн. В судове засідання представник позивача не з'явився про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. 07.03.2013 року через канцелярію суду надав заяву, відповідно до якої просить суд розглянути справу в письмовому провадженні. Представник відповідача – Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.   Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглунити справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. За таких обставин, суд вважає за можливим розглянути справу у письмовому провадженні. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі Закон). Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Недоїмкою відповідно до даного Закону вважається сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом. У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону, платниками єдиного внеску є: роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Обов'язком платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Відповідач – Сільськогосподарьске товариство з обмеженою відповідальністю «Колос» зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 25600008); є платником єдиного внеску, у зв'язку з чим зобов'язано самостійно здійснювати нарахування та сплату єдиного внеску. Згідно ч. 8 ст. 9 Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. У відповідності до ч. 12 ст. 9 даного Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Як вбачається з матеріалів справи, за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Колос» враховується заборгованість зі сплати єдиного внеску за жовтень, листопад, грудень 2012 року у розмірі 4189,12 грн., що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 5). Згідно до ч. 1 ст. 8 Закону, розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідно до вимог ст. 25 Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. 04.12.2012 року та 03.01.2013 року Пенсійним фондом була прийнята вимога № Ю-125 про сплату боргу з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» у розмірі 4433,86 грн. та 4828,06 грн. (а.с. 19-20). У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості з єдиного соціального внеску за період з жовтня по грудень 2012 року, позивачем були нараховані фінансові санкції у розмірі 255,00 грн. Згідно з пп. б п. 6.3. розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 N 21-5, органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску.           У цьому випадку вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.           Позивачем на адресу відповідача були надіслані рекомендованим листом з повідомленнями засобами поштового зв'язку зазначені вимоги про сплату боргу, та які були отримані уповноваженою особою товариства. Отже, суд дійшов висновку, що Пенсійний фонд правомірно нарахував відповідачу суму заборгованості зі сплати єдиного внеску за жовтень, листопад, грудень 2012 року у розмірі 4189,12 грн. та фінансові санкції у розмірі 255,00 грн. Щодо позовних вимог в частині заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату доставку пільгових пенсій на загальну суму 118,09 грн., суд зазначає наступне. Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за період липень 2012 року за списком № 2 у розмірі 118,09 грн. Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі – Закон № 1058) останній визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі – Закон № 1058) та іншими нормативно-правовими актами. Згідно з частиною другою розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (надалі – Закон України «Про пенсійне забезпечення»). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до 01.01.2004, тобто до набрання чинності цим Законом. Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку  пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Таким чином, відшкодування  витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком №2, має здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно пункту 6 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі – Інструкція № 21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Згідно положень пункту 6.5 Інструкції 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Згідно з пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції 21-1, підприємства  щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку  пенсій,  призначених на пільгових умовах. Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу пенсійного фонду за місцем його реєстрації. Згідно з наявними у матеріалах справи розрахунком суми позову, картки особового рахунку відповідача, загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, що підлягає відшкодуванню відповідачем за період липень 2012 року, становить 118,09 грн. У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі є обґрунтованими та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-                                                           П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» про стягнення суми боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 4189,12 грн., в тому числі фінансові санкції в сумі 255,00 грн. та заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на загальну суму 118,09 грн. – задовольнити повністю. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» (87132, Донецька область, Тельманівський район, с. Кузнецово-Михайлівна, вул.. Леніна, 24, р/р 26005300399 в Тельманівському відділенні ощадбанку № 5368, ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 394460, Р/р 260076725 в ДОД АППБ Райфайзенбанк «Аваль», МФО 335076) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі суми боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 4189,12 грн., в тому числі фінансові санкції в сумі 255,00 грн. та заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на загальну суму 118,09 грн., всього на загальну суму 4562,21 грн. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.                          Суддя                                                                            Тарасенко І.М.