Рішення

від 28.02.2013 по справі 5009/4994/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 3/5/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.13 Справа № 5009/4994/12

м. Запоріжжя провадження № 3/5/13

За позовом: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, ідентифікаційний код 37573068)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" (69000, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45Б, ідентифікаційний код 20485040)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міське комунальне підприємство "ОСНОВАНІЄ" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А, ідентифікаційний код 20485152)

про стягнення заборгованості в сумі 4 274, 07 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Осоцькому Д.І.

Представники:

від позивача: Молотильніков Ю.С., юрисконсульт, довіреність № 103/01-12 від 11.01.2013р.

від відповідача: не з'явився (в судовому засіданні 21.01.2013р. Ткачова І.І., директор, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 15733200 від 30.01.2013р.)

від третьої особи: Молотильніков Ю.С., юрисконсульт, довіреність № б/н від 20.12.2012р.

Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ТОВ "Рада", третя особа КП "ВРЕЖО № 13" про стягнення з ТОВ "Рада" на користь місцевого бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 25.01.2000р. № 389 у розмірі 4 274, 07 грн.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 2, 22, 54-57 ГПК України, ст. 17, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умовами договору оренди нежитлового приміщення від 25.01.2000р. № 389.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.12.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/4994/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 21.01.2013р. о 12 год. 00 хв.

Ухвалою від 21.01.2013р. замість третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача КП "ВЕЖО" № 13" залучено до участі у справі її правонаступника - МКП "ОСНОВАНІЄ", у зв'язку з чим розгляд справи відкладений на 19.02.2013р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 19.02.2013р. розгляд справи відкладений на 28.02.2013р. об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 28.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 05.03.2013р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 28.02.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві № 7371/01-12 від 24.12.2012р., просить суд стягнути з ТОВ "Рада" на користь місцевого бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя заборгованість з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 25.01.2000р. № 389 у розмірі 4 274, 07 грн.

В обґрунтування позовних вимог зокрема зазначив, що 25.01.2002р. між РВ ФДМУ по Запорізькій області та ТОВ "Рада" був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 389 за адресою вул. 40 років Радянської України 45 Б строком на 3 роки.

В подальшому до вказаного договору укладено низку додаткових угод, в тому числі в частині зміни Орендодавця на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

У зв'язку із з тим, що жодна із сторін не зверталася із заявою про припинення або зміну умов договору, його було автоматично продовжено до 15.05.2012р. та до 15.05.2015р.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що Орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату в місцевий бюджет Орджонікідзевського району м. Запоріжжя.

Відповідно до п. 3.2 Договору, розмір орендної плати становить 71, 95 грн. за перший місяць, в наступні періоди ця сума корегується орендарем самостійно на індекс інфляції.

У зв'язку із невиконанням вищезазначених умов, у період з жовтня 2009р. по жовтень 2012р. за договором оренди утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 4 274, 07 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання 28.02.2013р. не з'явився.

27.02.2013р. через канцелярію господарського суду від директора ТОВ "Рада" надійшла заява від 27.02.2013р. про відкладення розгляду справи.

Судом у задоволенні даної заяви відмовлено, оскільки строк розгляду даного спору, встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України, спливає 28.02.2013р., а клопотань про його продовження від сторін не надходило.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.п.3.9.2 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012, N 10 від 17.10.2012р., N 2, 3 від 16.01.2013р. та N 7 від 21.02.2013р.)).

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи в судовому засіданні 28.02.2013р. підтримав позовні вимоги позивача в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Між "РВ ФДМУ по Запорізькій області" (Орендодавець) та ТОВ фірма "Рада" (Орендар) укладений договір № 389 від 25.01.2000р. оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ "Запоріжжитлоцивільбуд" (із змінами внесеними додатковими угодами № 1 від 12.10.2000р., № 1 від 12.12.2002р., від 01.08.2005р., від 15.05.2006р., від 05.06.2007р., від 04.03.2008р., від 20.01.2009р., від 08.02.2010р., від 07.04.2010р., від 01.06.2011р.) за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: нежитлове приміщення в житловому будинку, розташованому за адресою м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України 45 б, яке знаходиться на балансі ВАТ "Запоріжжитлоцивільбуд" та не ввійшло до його статутного Фонду, а саме:

Вбудовані нежитлові приміщення в цокольному поверсі п'ятиповерхового житлового будинку по вул. 40 років Радянської України, 45, б, загальною площею 53,88 кв.м.:

- приміщення літера А-5, кімнати № 62 і № 63, площею 48,2 кв.м.,

- приміщення сумісного користування площею 5,68 кв.м.,

відповідно до плану об'єкту оцінки, доданого до експертної оцінки, виконаної Центром оцінки майна, бізнесу та інвестицій станом на 01.12.1999р.

Технічна характеристика приміщення на момент укладення договору відображена у експертній оцінці об'єкту оренди (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, вступ Орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та Акта прийому - передачі вказаного майна.

Як передбачено п. 7.1 Договору, Орендодавець зобов'язаний передати Орендарю в оренду майно згідно з розділом 1 цього Договору по акту прийому - передачі майна, який підписується одночасно із цим договором.

Згідно акту прийому - передачі (Додаток № 2 до Договору), РВ ФДМУ по Запорізькій області (Орендодавець) передало, а ТОВ фірма "Рада" прийняло державне нерухоме майно, розташоване за адресою: 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45 б, а саме:

вбудовані нежитлові приміщення в цокольному поверсі п'ятиповерхового житлового будинку по вул. 40 років Радянської України, 45, б, загальною площею 53,88 кв.м.:

- приміщення літера А-5, кімнати № 62 і № 63, площею 48,2 кв.м.,

- приміщення сумісного користування площею 5,68 кв.м.,

відповідно до плану об'єкту оцінки, доданого до експертної оцінки, виконаної Центром оцінки майна, бізнесу та інвестицій станом на 01.12.1999р.

Технічна характеристика приміщення на момент укладення договору відображена у звіті про експертну оцінку цього приміщення.

Додатковою угодою від 01.08.2005р. в преамбулі Договору було змінено Орендодавця з РВ ФДМУ по Запорізькій області на Управління житлового господарства Запорізької міської ради, Балансоутримувачем нежитлового приміщення визначено КП "ВРЕЖО № 13" та змінено пункти 3.4, 3.5 Договору оренди.

Додатковою угодою від 01.06.2011р. змінено сторону в Договорі, а саме: Орендодавця з Управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету міністрів України віл 04.10.95 № 786 з врахуванням доповнень внесених постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.98 № 699, на момент розрахунку складає 863, 40 грн. за рік.

Згідно п. 3.2 Договору, розмір місячної орендної плати за перший місяць оренди (за січень 2000р.) становить 71,95 грн., збільшений на індекс інфляції за грудень 1999р. і за січень 2000р.

Додатковою угодою від 12.10.2000р. змінено пункти 3.2, 3.4, 3.5, 3.7 Договору.

Як зазначено в п. 3.3 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується Орендарем самостійно шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Додатковою угодою від 07.04.2010р. доповнено п. 3.3 Договору підпунктом 3.3.1 в наступній редакції:

Орендарю з 23.01.2010р. по 30.06.2010р. включно надається пільга з орендної плати, а саме: орендні ставки, які затверджені рішенням Запорізької міської ради від 28.04.2007р. № 31, застосовуються в розмірі 65 відсотків встановленого обсягу.

Орендна плата за січень 2010р. становить: 103, 92 грн.

Орендна плата за лютий: 76, 62 грн.

Далі застосовується індекс інфляції за даними Мінстату України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України, чинних рішень Запорізької міської ради та виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Відповідно до п. 3.5 Договору, Орендна плата перераховується Орендарем самостійно до місцевого бюджету м. Запоріжжя за місцем знаходження об'єкта, щомісячно до 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що цей договір діє з 25.01.2000р. по 25.01.2003р. строком на три роки.

Додатковою угодою від 12.12.2002р. термін дії Договору продовжено до 25.01.2005р.

Додатковою угодою від 15.05.2006р. строк дії договору оренди продовжено на три роки та змінено розмір орендної плати.

Додатковою угодою від 05.06.2007р. змінено розмір орендної плати.

Додатковою угодою від 04.03.2008р. змінено площу нежитлового приміщення з 53, 88 кв.м. на 5,78 кв.м., розмір орендної плати за січень встановлено у розмірі 82, 73 грн.

Як зазначено в п. 3.7 Договору, розмір орендної плати може бути переглянутий на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 5.2 Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити до бюджету орендну плату.

Відповідно до п. 10.6 Договору, в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення його строку він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідач свої зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення № 389 від 25.01.2000р. в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2009р. по жовтень 2012р. в розмірі 4 136, 58 грн., яка підтверджується детальним розрахунком позивача (а.с.49-50).

Доказів щодо підстав виникнення суми боргу в розмірі 137, 49 грн. (сальдо на 01.10.2009р.) позивачем не надано.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір оренди нежитлового приміщення від 25.01.2000р. № 389.

Взаємовідносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна регулюються нормами глави 58 ЦК України з урахуванням особливостей, зазначених у нормах параграфу 5 ГК України та Закону України від 10.04.1992р. № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом для спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено у ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1-3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

В даному випадку орендна плата перераховується Орендарем самостійно до місцевого бюджету м. Запоріжжя за місцем знаходження об'єкта, щомісячно до 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим (п. 3.5 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення від 25.01.2000р. № 389, які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи встановлений факт невиконання ТОВ "Рада" грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу з орендної плати у період з жовтня 2009р. по жовтень 2012р. за договором оренди нежитлового приміщення від 25.01.2000р. № 389 у розмірі 4 136, 58 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Під час розгляду справи, незважаючи на вимоги суду, викладені в ухвалах від 21.01.2013р., від 19.02.2013р., доказів щодо підстав виникнення суми боргу в розмірі 137, 49 грн. (в розрахунку заборгованості на а.с.49-50 зазначена сума вказана як сальдо на 01.10.2009р.) позивачем не надано.

Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно абзацу 2 частини 1 статті 49 ГПК України, судовий збір покладається:

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як передбачено в п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має виходити, зокрема, з такого.

4.1. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру.

Правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

З заявленої до стягнення позивачем суми 4 274,07 грн. в частині 137, 49 грн. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 4 136, 58 грн.

Тобто, задоволено 96, 78 % позовних вимог.

Відтак, пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 1 557, 67 грн. судового збору (96,78 % від сплаченої позивачем суми судового збору в розмірі 1 609,50 грн.).

Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" (69000, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 45Б, ідентифікаційний код 20485040) на користь місцевого бюджету Орджонікідзевського району міста Запоріжжя 4 136 (чотири тисячі сто тридцять шість) грн. 58 коп. заборгованості з орендної плати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" (69000, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 45 Б, ідентифікаційний код 20485040) на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, ідентифікаційний код 37573068) 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат на судовий збір.

4. В частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 137 (сто тридцять сім) грн. 49 коп. в задоволенні позову відмовити.

5. Повне рішення складено 05.03.2013р.

Суддя В.М. Соловйов