Рішення

від 06.03.2013 по справі 5011-14/18938-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/18938-2012 06.03.13

За позовом Дочірнього підприємства "Бетон Київ" Товариства з обмеженою

відповідальністю "ТКС Бетон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна будівля"

про стягнення 57 865,41 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Сидоренко М.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Бетон Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Бетон" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна будівля" про стягнення 57 885,41 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.12.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.01.13 р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № М-3-22/09/11-О від 22.09.11 р.

30.01.13р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.13 р. розгляд справи відкладено на 06.03.13р.

Представник відповідача в судове засідання 06.03.13 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов у повному обсязі.

В судовому засіданні 06.03.13 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали,заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.09.2011р. між ТОВ «Сучасна будівля», (надалі за текстом - Відповідач, покупець) та ДП «Бетон Київ» ТОВ «ТКС Бетон» (надалі за тексом - Позивач, постачальник) був укладений договір поставки № М-3-22/09/11-0 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Позивач зобов'язався за Заявками Відповідача передати у встановлений строк товарний бетон на портландцементі ПЦ 500-1 Д0 з легкоукладальністю ПЗ (ОК15 см), класу міцності на розтяг при згині Вbtb 4,0 (Rі 50) при стиску В 30 (з добавкою базальтої фібри діаметром 16 мкм і довжиною 24 мм з розходом 1,5 кг/м 3 ) морозостійкість Г 150 при відтаванні в 5% розчині NaСl, з повітровтягувальною добавкою для досягнення об'єму втягнутого повітря 4,0...4,5% (далі - «Товар»), а Відповідач зобов'язався прийняти Товар і сплатити за нього грошову суму на умовах, викладених в Договорі.

Загальна кількість товару визначається по фактично прийнятій кількості, згідно товарно-транспортних/видаткових накладних. Орієнтована кількість товару, що постачається за цим договором становить 2000 м 3 (п.2.2. договору).

Відповідно до п. 5.4 Договору Відповідач оплачує фактично заявлений до поставки Товар не пізніше 2 (двох) банківських днів до дати поставки. Відстрочення платежу можливе за умови узгодження сторонами іншого терміну оплати.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору позивачем за видатковими накладними від 12.01.2012 № РН-0000007, № РН-0000008, № РН-0000009, № РН- 0000012 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 70 432,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати повної вартості відвантаженого товару у встановлений строк не виконав, сплативши за поставлений товар суму у розмірі 12 567,09 грн.

Станом на час розгляду справи розмір заборгованості відповідача не змінився та становить 57 865,41 грн. (70 432,50 - 12 567,09 = 57 865,41).

Наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.10р. по 31.10.2012 р. на суму 57 865,41 грн., який скріплений підписами та печатками сторін.

09.11.12р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію вих. 358/01-02 від 09.11.2012 р., з вимогою погасити заборгованість у розмірі 57 865,41 грн., яка залишена ним без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНА БУДІВЛЯ" (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 6-В, н/п №64; код ЄДРПОУ 37143015) на користь Дочірнього підприємства «Бетон Київ» Товариства з обмеженою відповідальність "ТКС Бетон" (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, 54-А; ЄДРПОУ 35980704) 57 865 (п'ятдесят сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 41 коп. заборгованості, та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.03.13 р.

Суддя Мельник С.М.