Рішення

від 05.03.2013 по справі 922/324/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р.Справа № 922/324/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джамп", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Осінь", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків про стягнення коштів у сумі 80053,99 грн. за участю представників:

позивача - Капустін К.В., довіреність від 23.01.2013 року;

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення коштів у сумі 80053,99 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором про переведення боргу № 60 від 09 серпня 2011 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 75193,09 грн., пеню в розмірі 4050,75 грн. та 3 % річних в розмірі 810,15 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати. Крім того, відповідно до п. 3 прохальної частини позовної заяви, позивач клопоче про забезпечення позову, а саме, накладення арешту на всі банківські рахунки відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 січня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/324/13-г та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 12 лютого 2013 року об 11:20.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 лютого 2013 року зазначено, що клопотання позивача про забезпечення позову буде розглянуто у наступному судовому засіданні, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "Промснаб" та розгляд справи відкладено на 05 березня 2013 р. о 10:20.

27 лютого 2013 року на адресу суду повернулись ухвали суду від 12.02.2013 року, які були направлені на адресу відповідача та третьої особи, що вказані в позовній заяві, з довідками поштового відділення: "повернуто за закінченням терміну зберігання".

21 лютого 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшов супровідний лист (вх. № 6951) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

05 березня 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшов супровідний лист (вх. № 8637) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач в судовому засіданні просить суд клопотання про забезпечення позову залишити без розгляду, на підставі чого до матеріалів справи, через канцелярію суду надав відповідну заяву (вх. № 8500). Позовні вимоги позивач підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач та третя особа під час розгляду справи в призначені судові засіданні не з'являлись, правом на участь уповноваженого представника не скористались.

Заява позивача про залишення клопотання про забезпечення позову без розгляду (вх. № 8500) розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

09 серпня 2011 року між третьою особою - ТОВ "Промснаб" (первісний боржник), відповідачем - ТОВ фірмою "Осінь" (новий боржник) та позивачем - ТОВ "Джамп" (кредитор) було укладено договір про переведення боргу № 60 (далі-Договір), відповідно до умов якого регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникло із договору постачання № Ю-09-569 від 10.08.2009 року, укладеного між первісним боржником та кредитором (далі - Основний договір).

Відповідно до п. 2 вищенаведеного договору від 09.08.2011р., первісний боржник переводить до нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 117693,55 грн., що виник на підставі основного договору постачання № Ю-09-569 від 10.08.2009 року, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання. Погашення даної заборгованості буде здійснюватись новим боржником відповідно до графіку, який відображено у додатку 1 даного договору, який погоджено сторонами (арк. справи 14).

Як свідчать матеріали справи, відповідач оплату в строки, встановлені додатком 1 до договору про переведення боргу № 60 від 09.08.2011р. відповідно до погодженого сторонами графіку погашення заборгованості своєчасно не провів, сплативши позивачу 42500,45 грн.

Таким чином, у відповідача перед позивачем за договором про переведення боргу № 60 від 09.08.2011р. наявна заборгованість в розмірі 75193,09 грн., яка станом на січень 2013 року залишилась не сплаченою, що змусило позивача звернутись з даним позовом до господарського суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 75193,09 грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 25028,36 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 810,15 грн. та пеню у розмірі 4050,75 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування 3 % річних надані позивачем в розмірі 810,15 грн. суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 1 спірного договору про переведення боргу № 60 від 09.08.2011р., сторони погодили, що цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникло із основного договору - договору постачання № Ю-09-569 від 10.08.2009 року, укладеного між первісним боржником та кредитором.

Тоді, як відповідно до п. 5.1 Договору постачання № Ю-09-569 від 10.08.2009 року (основним договором) передбачена відповідальність покупця (первісного боржника) за неналежне виконання грошових зобов'язань у вигляді сплати пені.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГПК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, перевіривши нарахування пені в розмірі 4050,75 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого даний спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Осінь", 61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, оф. 660 (р/р 26003000131332 у філії АТ "Укрексімбанк" м. Харків, МФО 351618, код ЄДРПОУ 14110979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джамп", 61071, м. Харків, пров. Новожанівський, 11, (р/р 26006103795001 ПАТ "Альфа-Банк" м. Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 31152349) - 75193,09 грн. основного боргу, 810,15 грн. 3 % річних, 4050,75 грн. пені, 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.03.2013 р.

Суддя Жиляєв Є.М.