Рішення

від 05.03.2013 по справі 901/408/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.03.2013Справа № 901/408/13-г за позовом Управління житлово - комунального господарства Керченської міської ради

(вул. Кірова, 5, м. Керч, АР Крим, 98300)

до приватного підприємства «Жилтехпромцентр»

(вул. Парахіна, 36, м. Керч, АР Крим 98328)

про стягнення 9 547.54 грн..

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Новіков Михайло Юрійович, представник, довіреність № 2301-21/25 від 15.01.13, Управління житлово - комунального господарства Керченської міської ради;

Від відповідача: не з'явився, ПП «Жилтехпромцентр»;

Суть спору: Управління житлово - комунального господарства Керченської міської ради звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до приватного підприємства «Жилтехпромцентр» та просить суд стягнути зайво сплачені кошти у розмірі 7 906.54 грн..

Позовні вимоги вмотивовані завищенням відповідачем вартості виконаних робіт по об'єктах за договорами про капітальний ремонт, що було встановлено актом ревізії, у зв'язку з чим позивач просить суд повернути зайво сплачені ним кошти.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, також надав документи, витребувані судом.

Надані представником позивача документи були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не представив, про причини неявки суд не повідомив.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Таке повідомлення згідно з положеннями вказаної правової норми вважається належним.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копії ухвал суду направлялись відповідачу за адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у довідці Управління статистики у м. Керчі (а.с. 45), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією переліку згрупованих поштових відправлень рекомендованою кореспонденцією (оборотна сторона а.с. 2, 43, 49).

При цьому, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, надіслане судом на адресу відповідача, повернулось на адресу суду із відміткою про вручення кореспонденції уповноваженому представнику відповідача (а.с. 33).

Однак, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи та матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства - свободу у наданні сторонами своїх документів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Зважаючи на вказані обставини, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності нез'явившегося представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

Контрольно - ревізійним управлінням в АР Крим відповідно до пункту 1.2.4.1 Плану контрольно - ревізійної роботи КРУ в АР Крим за 4 квартал 2010 року проведено ревізію фінансово - господарської діяльності Управління житлово - комунального господарства Керченської міської ради за період з 01 січня 2008 року по 30 вересня 2010 року, в результаті проведення якої було встановлено наступні обставини.

31 липня 2009 року між Управлінням житлово - комунального господарства Керченської міської ради (замовник) та приватним підприємством «Жилтехпромцентр» (підрядник) було укладено договір підряду № 9, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе виконання робіт по поточному ремонту об'єктів благоустрою, доріг у м. Керчі на підставі Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 (а.с. 76-77).

За вказаним договором ревізійною службою було встановлено, що в акт форми № КБ-2в по об'єктах з поточного ремонту об'єктів благоустрою, включена робота машин та механізмів, робота яких не підтверджена даними бухгалтерського обліку ПП «Жилтехпромцентр», що призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 343.33 грн..

01 жовтня 2009 року та 26 листопада 2009 року між Управлінням житлово - комунального господарства Керченської міської ради (замовник) та приватним підприємством «Жилтехпромцентр» (підрядник) було укладено договори по капітальному ремонту № 26/11 та № 1/10, відповідно до пункту 1.1 яких підрядник зобов'язався на свій ризик виконати за завданням замовника власними силами з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботу по капітальному ремонту крівель житлового фонду м. Керчі (а.с. 72-74, 70-71).

За вказаними договорами ревізійною службою було встановлено, що в окремі акти форми № КБ-2в по об'єктах включені матеріали, робота агрегату для зварки труб, витрати, робота та вартість яких не підтверджена даними бухгалтерського обліку ПП «Жилтехпромцентр», що призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 812.76 грн..

22 квітня 2009 року між Управлінням житлово - комунального господарства Керченської міської ради (замовник) та приватним підприємством «Жилтехпромцентр» (підрядник) було укладено договір по капітальному ремонту № 18, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник зобов'язався на свій ризик виконати роботи за завданням замовника власними силами з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботу по капітальному ремонту скверу по вул. В. Дубініна у м. Керч (а.с. 68-69).

За вказаним договором ревізійною службою було встановлено, що в окремі акти форми № КБ-2в по об'єкту включені матеріали, робота агрегату для зварки труб, витрати, робота та вартість яких не підтверджена даними бухгалтерського обліку ПП «Жилтехпромцентр», що призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 2687.00 грн..

19 вересня 2008 року між Управлінням житлово - комунального господарства Керченської міської ради (замовник) та приватним підприємством «Жилтехпромцентр» (підрядник) було укладено договір по капітальному ремонту № 24, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт з капітального ремонту крівель житлового фонду (а.с. 66-67).

За вказаним договором ревізійною службою було встановлено, що в окремі акти форми № КБ-2в за вересень 2008 року по об'єктах включені матеріали, вартість яких не підтверджено даними бухгалтерського обліку ПП «Жилтехпромцентр», що призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 411.86 грн..

19 вересня 2008 року, 18 грудня 2008 року та 29 вересня 2008 року між Управлінням житлово - комунального господарства Керченської міської ради (замовник) та приватним підприємством «Жилтехпромцентр» (підрядник) було укладено договори підряду № 22, № 23, № 25, № 29, відповідно до пункту 1.1 яких замовник доручив, а підрядник прийняв на себе виконання робіт з капітального ремонту внутрішньобудинкових систем житлового фонду (а.с. 54-57, 60-63).

За вказаними договорами ревізійною службою було встановлено, що в окремі акти форми № КБ-2в включені матеріали, витрати та вартість яких не підтверджено даними бухгалтерського обліку ПП «Жилтехпромцентр», що призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 2957.27 грн..

16 квітня 2008 року між Управлінням житлово - комунального господарства Керченської міської ради (замовник) та приватним підприємством «Жилтехпромцентр» (підрядник) було укладено договір з капітального ремонту № 7, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник зобов'язався на власний риск виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботу з капітального ремонту спортивних та дитячих площадок (а.с. 64-65).

За вказаним договором ревізійною службою було встановлено, що в окремі акти форми № КБ-2в за квітень 2008 року включений матеріал, витрати та вартість якого не підтверджено даними бухгалтерського обліку ПП «Жилтехпромцентр», що призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 694.32 грн..

Так, з огляду на викладене, позивач посилається на те, що вартість виконаних робіт за рахунок бюджетних коштів була необґрунтовано завищена відповідачем, в результате чого за останнім створилася переплата в розмірі 7906.54 грн..

Викладене також підтверджується висновками, викладеними у довідці головного контрольно - ревізійного управління в АР Крим № 06-31/184 (а.с. 13-20).

Позивач претензією № 23.01-21/6/1 від 04 січня 2013 року вимагав від відповідача по справі відшкодувати до місцевого бюджету зайво сплачені кошти (а.с. 11), у відповідь на яку відповідач листом від 17 січня 2013 року повідомив про визнання ним наявності заборгованості перед позивачем в сумі 7906.54 грн. (а.с. 12).

Однак, до теперішнього часу вимоги, викладені у претензії від 04 січня 2013 року, приватним підприємством «Жилтехпромцентр» не виконані, що і з'явилося підставою для звернення Управління житлово - комунального господарства Керченської міської ради до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Так, позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на завищення підрядником вартості виконаних робіт по об'єктах позивача на суму 7906.54 грн., що було встановлено під час проведення ревізії фінансово - господарської діяльності Управлінням житлово - комунального господарства Керченської міської ради за період з 01 січня 2008 року по 30 вересня 2010 року Контрольно - ревізійним управлінням.

Враховуючи те, що позивачем у своєї заяві правових підстав для повернення спірних коштів наведено не було, суд керується вказівками, що містяться, в абзаці другому пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23 березня 2012 року №6 «Про судове рішення», де зазначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі.

Крім того, в пункті 16 Інформаційного листа від 29 червня 2010 року N 01-08/369 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» на питання чи може господарський суд у вирішенні спору застосувати інші норми матеріального права, ніж ті, на які посилаються сторони та інші учасники судового процесу, Вищий господарський суд України відповів, що господарські суди у вирішенні спорів не лише можуть, а й повинні застосовувати норми права, якими регулюються спірні правовідносини у конкретних справах, незалежно від того, чи посилаються на відповідні норми сторони та інші учасники судового процесу (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Так, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вправі самостійно визначатися стосовно законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенні конкретного господарського спору незалежно від змісту вимог, викладених у позовній заяві, та не застосовує лише акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. При цьому, самостійне визначення судом законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, не є порушенням статті 83 ГПК України, оскільки вихід за межі позовних вимог у даному випадку відсутній.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 25 квітня 2012 року по справі № 5002-21/3634-2011.

Правовідносини, які виникли у зв'язку із набуттям та збереженням майна без достатньої правової підстави, або у разі, якщо така підстава відпала, регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні (пункт 3 частини 3 статті 1212 ЦКУ).

Таким чином, із змісту зазначеної правової норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав або коли така підстава згодом відпала.

Слід зауважити, що в даному випадку, підстава взаємодії сторін в рамках договору або бездоговірним шляхом не є основоположною, оскільки факт безпідставного знаходження у відповідача грошових коштів, належних позивачу, підтверджується матеріалами справи.

При цьому, суд враховує, що правова підстава утримувати грошові кошти у відповідача відсутня. Це і є головною підставою для того, щоб вважати, що право позивача порушене і він має право на захист своїх інтересів.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність доказів повернення відповідачем зайво сплачених коштів, а також факт визнання відповідачем безпідставності їх збереження, суд дійшов висновку про те, що кошти в сумі 7906.54 грн. перебувають у приватного підприємства «Жилтехпромцентр» безпідставно, а отже вимоги Управління житлово - комунального господарства Керченської міської ради про їх повернення підлягають задоволенню.

Статтею 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, претензією № 23.01-21/6/1 від 04 січня 2013 року позивач вимагав від відповідача повернення надмірно сплачених коштів (а.с. 11), у відповідь на яку відповідач листом від 17 січня 2013 року визнав наявність у нього заборгованості перед позивачем в сумі 7906.54 грн. (а.с. 12).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 11 березня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з приватного підприємства «Жилтехпромцентр» (вул. Парахіна, 36, м. Керч, АР Крим 98328, р/р 26003500491251, МФО 324010, ідентифікаційний код 35014771) на користь Управління житлово - комунального господарства Керченської міської ради (вул. Кірова, 5, м. Керч, АР Крим, 98300, р/р 35426003002614, МФО 824026, ідентифікаційний код 03347826) зайво сплачені кошти в сумі 7906.54 грн. та 1641.00 грн. судового збору.

3. Стягнути з приватного підприємства «Жилтехпромцентр» (вул. Парахіна, 36, м. Керч, АР Крим 98328, р/р 26003500491251, МФО 324010, ідентифікаційний код 35014771) в дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок № 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) 79.50 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська