Постанова

від 05.03.2013 по справі 804/957/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 р. Справа № 804/957/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі Салюк Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовною заявою Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Насса» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Лівобережна МДПІ, позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича комерційна фірма "Насса" (далі - ТОВ «НВКФ «Насса», відповідач), в якому просить застосувати арешт коштів ТОВ «НВКФ «Насса» на розрахункових рахунках, відкритих у АТ "Астра Банк".

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг на загальну суму 21 860,94 грн. з податку на додану вартість. На адресу ТОВ «НВКФ «Насса» було надіслано податкову вимогу від 26.08.2011 року № 1464, яка повернулась до Лівобережної МДПІ 07.10.2011 року з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Працівниками Лівобережної МДПІ було здійснено вихід на адресу платника майна з метою виявлення майна, внаслідок чого виявлено відсутність підприємства та його майна за юридичною адресою, що підтверджується актом від 12.09.2012 року № 003468. Останню декларацію з податку на прибуток відповідачем було подано за 3 кв. 2011 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. На адресу відповідача судом були направлені повістки про виклик в судові засідання, призначені на 21.02.2013 року та 05.03.2013 року, проте конверти повернулись до суду з відміткою поштового відділення про повернення «за закінченням терміну зберігання». Згідно до ч. 11 ст. 35 КАС України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «НВКФ «Насса» (ідентифікаційний код 21861427) перебуває на обліку в Лівобережній МДПІ як платник податків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має податковий борг на загальну суму 21860,94 грн. з податку на додану вартість, що підтверджується витягом з облікової картки ТОВ «НВКФ «Насса».

На підставі п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно п.п.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України та п. 7.1 розділу VІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року № 1398 арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 ПК України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Пунктом 94.2. ст. 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку. За умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, положення п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 ПК України надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених п. 94.2. ст. 94 ПК України.

Досліджені в судовому засіданні докази не підтвердили наявність обставин, передбачених п.94.2 ст.94 ПК України, достатніх для застосування до відповідача адміністративного арешту коштів на рахунках.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність законодавчо обґрунтованих підстав для задоволення позову та застосування арешту коштів на розрахункових рахунках платника податків ТОВ «НВКФ «Насса».

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 05 березня 2013 року.

Суддя М.В. Бондар