Постанова

від 01.12.2006 по справі 20-12/129-4/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-12/129-4/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

"01" грудня 2006 р.  17:00 справа № 20-12/129-4/260

          Господарський суд міста Севастополя у складі:судді Остапової К.А., при секретарі судового засідання –Соловей Ю.В.

розглянувши у судовому засіданні  адміністративну справу

адміністративного позову Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (99001, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя,74)до Приватного підприємства “Південна сировинна компанія” (м.Севастополь, вул.Чернігівська, 5)за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:Державної виконавчої служби у Нахімовському районі м.Севастополя (99001, м.Севастополь, пл. Ластова, 3)Відкритого акціонерного товариства „Кредобанк (Україна)” в особі Кримської регіональної філії ВАТ „Кредобанк (Україна)” (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, 19А)про дозвіл здійснити реалізацію паливного складу, що належить ПП “Південна сировинна компанія”, в рахунок погашення його податкового боргу,    

Представники:

позивач –Ліннік О.В., представник, довіреність № 98/10-0 від 11.01.2006;

відповідач –Волосатов В.А., довіреність № б/н від 01.03.2006.

третя особя (ВАТ “Кредобанк“ в особі Кримської регіональної філії ВАТ “Кредобанк“) - Мамчин С.Ф., довіреність № б/н від 04.07.2006;

третя особа (Державна виконавча служба у Нахімовському районі м. Севастополя) –Валов Д.Г., довіреність № б/н від 27.11.2006.

Суть спору:

Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя звернулась до господарського суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства “Південна сировинна компанія” про дозвіл здійснити реалізацію паливного складу, що належить ПП “Південна сировинна компанія”, в рахунок погашення його податкового боргу у сумі 372886,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, одержавши згоду ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя на реалізацію крана мостового рег. № 2543 на суму 48020,00 грн. за умови направлення грошових коштів від реалізації у рахунок погашення свого податкового боргу, реалізував його за 57624,00 грн. ЗАПБТ “Севастопольжитлобуд”, однак у рахунок погашення податкового боргу перечислив 20000,00 грн. На думку позивача, оскільки відповідачем порушено раніше порядок відчуження майна, що знаходиться у податковій заставі, у ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя немає підстав для надання підприємству згоди на реалізацію належного йому майна.

Враховуючі, що статтею 3 Закону Украйни “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду, позивач просить суд дозволити йому здійснити реалізацію паливного складу, який належить відповідачеві у рахунок погашення його податкового боргу.

Ухвалою суду від 07.08.2006 по справі було призначено попереднє судове засідання на 18.08.2006.

Ухвалою суду від 22.08.2006 підготовче провадження закінчено і справа призначена до судового розгляду на 25.09.2006.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 82 від 02.10.2006 справа № 20-12/129 передана до провадження судді Остапової К.А. у зв'язку з перебуванням судді Харченко І.А. у щорічній основній відпустці.

Ухвалою суду від 03.10.2006 справа № 20-12/129 прийнята до провадження суддею Остаповою К.А., справі привласнений № 20-12/129-4/260, розгляд призначений на 16.10.2006.

Ухвалою від 23.10.2006 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено - Державну виконавчу службу у Нахімовському районі м.Севастополя та АТ „Кредит Банк (Україна)” в особі Кримської регіональної філії АТ „Кредит Банк (Україна)”, який надав суду документи, підтверджуючі зміну його назви на ВАТ “Кредобанк”.

Розгляд справи відкладався, у судовому засіданні 01.12.2006 оголошувалась перерва до 16 год. 30 хв.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягає.

Суд задовольнив клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову частково, заборонив ДВС у нахімовському районі м. Севастополя здійснювати реалізацію паливного складу, реалізацію якого просить дозволити позивач, оскільки захист прав та інтересів ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя стане неможливим без вжиття таких заходів, тому що у разі реалізації складу буде відсутній предмет спору.

У відзиві на позов та у судовому засіданні відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Відповідач, мотивуючі свої заперечення, вказує на те, що до внесення в податкову заставу паливного складу, розташованого по вул. Чернігівський,5 м.Севастополя, він був переданий в іпотеку відповідно до договору від 13.05.2004 між відповідачем та АТ “Кредит банк”. Державною виконавчою службою у Нахімовському районі м. Севастополя було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 2275 виданого приватним нотаріусом Волковою В.М. 18.07.2006 про звернення стягнення на вищевказаний паливний склад, 17.10.2006 здійснений арешт та опис складу.  

Третя особа –ВАТ “Кредобанк” заперечує проти задоволення позову, оскільки вважає, що майно платника податків, що передано ним в залог іншим особам до моменту виникнення права податкової застави, не можу бути використано в якості джерела погашення податкового боргу платника податків, та вказує на те, що ВАТ “Кредобанк” має приоритетне право задовольнити вимоги, що  забезпечені іпотекою, за рахунок паливного складу відповідача переважно перед ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя.

Третя особа –Державна виконавча служба у Нахімовському районі м. Севастополя заперечує проти позову, вказуючи на те, що відповідно до статті 44 Закону України “Про виконавче провадження” вимоги стягувача –ВАТ “Кредобанк” виникли раніше, чим податковий борг та належать задоволенню в повному обсязі.

За клопотанням представників сторін та третіх осіб, відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, пояснення та клопотання по справі надавались ними російською мовою.

Згідно зі ст.ст. 27, 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін та третіх осіб роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд -

в с т а н о в и в :

10 жовтня 2005 року Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя  були описані активи, на які поширюється право податкової застави  Приватного підприємства “Південна сировинна компанія” (акт № 7666/10/24-0/223).           

18 січня 2006 року Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя (надалі Інспекція) проведена перевірка стану збереження активів платника податків –Приватного підприємства “Південна сировинна компанія” -, які перебувають у податковій заставі (акт № 127/10/24-0/7).

У ході проведення перевірки Інспекцією встановлено, що ПП “Південна сировинна компанія”, одержавши згоду Інспекції № 9139/10-24-0 від 07.12.2005 на реалізацію крану мостового (рег. № 2543, вантажопідіймальністю 10 тон) на суму 48 020,00 грн., реалізувало кран за 57 624,00 грн. відповідно договору купівлі-продажу ВСК № 3915431, рег. № 7754 від 09.12.2005.

Покупець за договором купівлі-продажу ЗАПБТ “Севастопольжитлобуд” перерахував на розрахунковий рахунок ПП “Південна сировинна компанія” кошти в сумі 83 500,00 грн. (у тому числі  за кран мостовий –57 624,00 грн.) відповідно до банківської виписки від 14.12.2005 № БВ-0000112.

У рахунок погашення податкового боргу (плата за землю за липень-жовтень 2005 року) надійшло 20000,00 грн. згідно платіжного доручення від 14.12.2005. При цьому згідно зі згодою Інспекції від 07.12.2005 на реалізацію крана мостового зазначено, що вказана господарська операція узгоджується за умовами направлення грошових коштів, отриманих від реалізації у рахунок погашення податкового боргу ПП “Південна сировинна компанія” на суму 48020,00 грн.

Таким чином, ПП “Південна сировинна компанія” порушила підпункт 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовим фондами”, здійснила відчуження майна, що знаходиться в податкової заставі, шляхом реалізації його на суму 37624,00 грн. без узгодження з податковим органом.

Відповідно до повідомлення від 21.06.2006 податковий борг відповідача складає 372886,41 грн., яка ним не сплачена до цього часу (арк. справи 6).

Згідно акту опису активів від 13.01.2006 ПП “Південна сировинна компанія” належить паливний склад (загальна площа 468,1 кв.м по вул. Чернігівська, 5), вартістю 116299,95 грн. та кран мостової ВП-10 тонн, реєстр. № 2518, по вул. Чорноріченської, 129, вартістю 48020,00 грн.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними  цільовими фондами” джерелами   погашення   податкового   боргу   платника податків   за   рішенням   органу  стягнення,  які  є  виконавчими документами, є  будь-які  активи  платника  податків  (його  філій, відділень,   інших   відокремлених   підрозділів)   з  урахуванням обмежень,   визначених  цим  Законом,  а  також  іншими  законами.

Відповідно підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними  цільовими фондами” не  можуть  бути  використані  як  джерела погашення податкового боргу  платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу стягнення: майно  платника  податків,  надане  ним  у  заставу  іншим особам,  якщо  така  застава  була  належним чином зареєстрована у державних реєстрах застав рухомого або нерухомого майна відповідно до закону, до моменту виникнення права податкової застави;  активи,  які  належать на правах власності іншим особам та перебувають у тимчасовому розпорядженні або користуванні  платника податків,  у тому числі, але не виключно: майно, передане платнику податків у лізинг (оренду),  схов  (відповідальне  зберігання),  а також  ломбардний  схов,  на  комісію (консигнацію);  давальницька сировина,  надана підприємству для переробки,  крім її частини, що надається  платнику  податків,  як оплата за такі послуги, а також активи інших  осіб,  прийняті  платником  податків  у  заставу  чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;  майнові  права  інших  осіб,  надані  платнику  податків у тимчасове користування або розпорядження,  а також немайнові права інших  осіб,  у  тому  числі  права  інтелектуальної (промислової) власності,  передані в користування такому платнику  податків  без права їх відчуження; кошти   інших  осіб,  надані  платнику  податків  у  вклад (депозит) або довірче управління,  а також власні кошти  юридичної особи,  що  використовуються  для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час  фізичним  особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою,  у розмірах  та  порядку,  що  встановлюються   Кабінетом   Міністрів України;  кошти   кредитів  або  позик,  наданих  платнику  податків кредитно-фінансовою  установою,  що  обліковуються  на  позичкових рахунках,  відкритих на користь такого платника податків,  а також суми акредитивів,  виставлених на ім'я платника податків,  але  не відкритих, до моменту такого відкриття; майно,   що   включається   до  складу  цілісних  майнових комплексів державних підприємств,  які не підлягають приватизації, у  тому  числі  казенних підприємств.  

Порядок віднесення майна до такого,  що включається   складу  цілісного  майнового  комплексу державного  підприємства,  встановлюється  Фондом державного майна України; активи, чий вільний обіг заборонено або обмежено згідно із законодавством.  У разі коли підприємницька діяльність з активами, що  продаються,  підлягає  ліцензуванню  відповідно   до   закону, покупцями  таких  активів  можуть  бути  лише особи,  які отримали відповідну ліцензію; кошти,   які   знаходяться   на   спеціальному   рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про  впорядкування  питань,  пов'язаних  із забезпеченням ядерної безпеки".

12.05.2004 між Акціонерним товариством “Кредит Банк” та Приватним підприємством “Південна сировинна компанія” укладений кредитний договір № 77-04КЛ, предметом якого є відкриття Банком відповідачеві кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 600000,00 грн. строком до 11.05.2005.

Відповідач з метою забезпечення зобов'язання за вищевказаним договором передав в іпотеку АТ “Кредит Банк” паливний склад, який знаходиться за адресою: м.Севастополь, вул. Чернігівська,5 відповідно до договору від 13.05.2004 № 1941. Пунктом 3.1 цього договору визначено, що право іпотеки виникає з нотаріального посвідчення договору. Вказаний договір 13.05.2004засвідчений приватним нотаріусом Волковою В.М. та зареєстрований в Державному реєстрі іпотек 22.05.2004 за № 14725.

За рішенням загальних зборів акціонерів від 17.11.2005 АТ “Кредит Банк” змінило назву на ВАТ “Кредобанк”, що підтверджується Статутом банку.

18.07.2006 приватним нотаріусом Волковою В.М. виданий виконавчий напис №2275 про звернення стягнення на паливний склад, розташований за адресою: м.Севастополь, вул.. Чернігівська,5, який належить на праві власності ПП “Південна сировинна компанія”.

За цим написом Державною виконавчою службою у Нахімовському районі м.Севастополя відкрито виконавче провадження, 17.10.2006 здійснений опис і арешт паливного складу, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Чернігівська,5.

Статтею 572 Цивільного кодексу України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Згідно зі статтею 575 вказаного Кодексу іпотека –це застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи

Відповідно до статті 1 Закону України “Про іпотеку” іпотека –це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 3 вказаного Закону у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя. Обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникає відповідно до закону або рішення суду (включаючи податкову заставу, предметом якої є нерухоме майно), підлягають реєстрації відповідно до законодавства у тому ж реєстрі, в якому реєструються обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникла відповідно до договору (стаття 4)

Обтяження майна ПП “Південна сировинна компанія” , вказаного в акті опису від 13.01.2006, податковою заставою зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 23.01.2006 за № 2807609.

З викладеного випливає, що іпотека паливного складу, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Чернігівська,5, належним чином зареєстрована у державному реєстрі застав нерухомого майна відповідно до закону, до моменту виникнення права податкової застави, а тому Іпотекодержатель (банк)  в даному випадку має приоритетне право на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок нерухомого майна - паливного складу, розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Чернігівська,5, що належить відповідачеві.

Суд не може прийняти до уваги викладені в позовній заяві в обґрунтування позову  доводи про порушення відповідачем раніше порядку відчуження майна, що знаходиться в податковій заставі, та відсутність у зв'язку з цим підстав на надання відповідачеві згоди на реалізацію належного йому майна, тому що вказана обставина не підтверджує приоритетне право ДПІ на реалізацію паливного складу, розташованого за адресою: м.Севастополь, вул. Чернігівська,5.

Враховуючі вищезазначене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 118 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за потрібне скасувати заходи забезпечення позову ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополі.

На підставі викладеного, керуючись 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          В задоволенні позову відмовити повністю.

2.          Примирники постанови направити сторонам та третім особам.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                          К.А. Остапова

          Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

07.12.2006

Розсилка:

1.          позивач –ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя (99001,, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 74)

2.          відповідач –ПП “Південна сировинна компанія” (м.Севастополь, вул. Чернігівська, 5)

3.          третя особа - Державну виконавчу службу у Нахімовському районі м.Севастополя (99001, м. Севастополь, пл. Ластова, 3)

4.          третя особа - Акціонерне товариство „Кредобанк (Україна)” в особі Кримської регіональної філії АТ „Кредобанк (Україна)” (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, 19А)

5.          справа

6.          наряд.