Постанова

від 15.11.2006 по справі 12/223-3223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/223-3223

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2006 р.Справа № 12/223-3223

 15 год. 50 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Скрипчук О.С.             

при секретарі судового засідання  Александрову В.В.

розглянув справу:     

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія смаку», с. Острів, Тернопільський район

до відповідача: Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль

про: визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 31.07.2006р. №00004023040/46235, №0000202304/0/46236, №0000212304/0/46237.

за участю представників сторін:   

позивача: Недошитко О.І. –представник, довіреність від 01.09.2006р.

відповідача: Хома І.О. –нач. юридичного відділу, довіреність №17144/7/10-015 від 16.03.2006р.

Суть справи:

В судових засіданнях оголошувалися перерви для надання можливості сторонам подати додаткові докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія смаку", с.Острів, Тернопільський район, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль, надалі відповідач, про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 31.07.2006р. №0000402304/0/462353, від 31.07.2006р. №0000202304/0/46236 та від 31.07.2006р. №0000212304/0/46237.

Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на акт перевірки №13235/23-420/31782091 від 20.07.2006р., податкові повідомлення-рішення від 31.07.2006р. №0000402304/0/46235, №0000212304/0/46237, інші матеріали.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує. Також, позивач подав додаткове обґрунтування позовних вимог від 11.10.2006р., в якому додатково посилається на Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», затверджене Наказом ДПА України від 24.01.2003р. №26 стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики).

У поданому заперечені на адміністративний позов від 26.09.2006р. №10-015 Тернопільська ОДПІ позовні вимоги не визнає і просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Технологія смаку»п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підприємством не включено до складу валового доходу у ІІ кварталі 2005 року суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 914786,23 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено.

Працівниками Тернопільської ОДПІ з 24.05.2006р. по 20.07.2006р. проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт від 20.07.2006р. №13235/23-420/31782091 «Про результати виїзної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія смаку»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р.», надалі Акт перевірки.

У висновках Акту перевірки зазначено, що ТОВ «Технологія смаку» порушено, зокрема:

1). п.п. 4.1.6, 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 240006,40 грн., в тому числі по періодах:

-- І квартал 2005 року в сумі 2557,73 грн.;

-- ІІ квартал 2005 року в сумі 230335,87 грн.;

-- ІІІ квартал 2005 року в сумі 1963,50 грн.;

-- ІV квартал 2005 року в сумі 3434,32 грн.;

-- І квартал 2006 року в сумі 1714,98 грн.

2). п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податку на додану вартість в розмірі 7854 грн., в тому числі по періодах:

-- січень 2005 рік –883 грн.;

-- лютий 2005 рік –953 грн.;

-- березень 2005 рік –211 грн.;

-- квітень 2005 рік –693 грн.;

-- травень 2005 рік 92 грн.;

-- червень 2005 рік –527 грн.;

-- липень 2005 рік –612 грн.;

-- серпень 2005 рік –313 грн.;

-- вересень 2005 рік –646 грн.;

-- жовтень 2005 рік –326 грн.;

-- листопад 2005 рік –1564 грн.;

-- грудень 2005 рік – 857 грн.;

-- січень 2006 рік –177 грн.

3). п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2006 року в розмірі 1195 грн.

31 липня 2006 року Тернопільською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000212304/0/46237, яким згідно п.п. «б»п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на підстав Акту перевірки від 20.07.2006р. №13235/23-420/31782091 за порушення п.п. 4.1.6, 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» товариству з обмеженою відповідальністю «Технологія смаку»визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток в сумі 358867,68 грн., де 240006,40 грн. основний платіж та 118861,28 грн. штрафні санкції.

31 липня 2006 року Тернопільською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000202304/0/46236, яким згідно п.п. «б»п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на підстав Акту перевірки від 20.07.2006р. №13235/23-420/31782091 за порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»товариству з обмеженою відповідальністю «Технологія смаку»визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість в сумі 11781 грн., де 7854 грн. основний платіж та 3927 грн. штрафні санкції.

31 липня 2006 року Тернопільською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000402304/0/46235, яким згідно п.п. «б»п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на підставі Акту перевірки від 20.07.2006р. №13235/23-420/31782091 за порушення п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»товариству з обмеженою відповідальністю «Технологія смаку»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1195 грн. за березень 2006 року та застосовано штрафні санкцій в розмірі 478 грн. відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами те державними цільовими фондами».

Дані податкові повідомлення-рішення і оскаржуються позивачем.

Оцінивши зібрані по справі докази та норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, а податкові повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 31.07.2006р. від 31.07.2006р. №00004023040/46235, №0000202304/0/46236, №0000212304/0/46237 слід визнати нечинними, виходячи з наступного.

Як зазначається в Акті перевірки позивачем було  надано інформаційну довідку від 08.06.2006р., наступного змісту.

Для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємство замовляє виготовлення фотополімерних кліше у ТОВ «Ретро Студія Діалог».

Для залучення потенційних замовників ціновою політикою підприємства передбачено особливі умови розрахунків за виконані роботи (послуги), а саме при замовленні послуг на друк об'ємом більше п'яти кілометрів, кліше виготовляється товариством безкоштовно для замовників цих послуг (що передбачається прайс-листом, який додається до даного акту перевірки).

Так, у разі  передачі кліше замовнику у графі «Номенклатура поставки товарів (робіт, послуг) продавця»видаткових та податкових накладних, які виписані товариством для замовників послуг (у період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р.) зазначено лише позиція:

–послуги друку

   відповідно до виду друку (двох, трьох і т.д. –колірний друк).

У протилежному випадку у графі «Номенклатура поставки товарів (робіт, послуг) продавця»видаткових та податкових накладних, які виписані товариством для замовників послуг друку (у період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р.) зазначено слідуючі окремі позиції кожної з накладних:

- Послуги друку

- Фотополімерне кліше

  відповідно до виду друку (двох, трьох і т.д. –колірний друк) та найменування кліше.

Відповідач вважає, що позиція «Послуги друку»видаткових та податкових накладних, які виписано підприємством у випадку безоплатної передачі кліше не містить у собі вартості безкоштовно (безоплатно) переданого кліше, а у протилежному випадку кліше реалізується як окрема одиниця товару.

Як встановлено перевіряючими фотополімерні кліше, які призначені для безкоштовної (безоплатної) передачі обліковуються підприємством на рахунку 20. При оприбуткуванні вартість кліше відноситься до складу скоригованих валових витрат підприємства у відповідних періодах.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає:

Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Перевіряючими зроблено висновок, що ТОВ «Технологія смаку»порушено п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №283/97, а саме підприємством не включено до складу скоригованого валового доходу отримані від безоплатної передачі замовникам послуг друку фотополімерних кліше (у випадках, коли обсяги замовлення становив більше п'яти кілометрів) у розмірі 45239,30 грн.

Разом з тим, в Акті перевірки встановлено, що списання кліше проводилося щомісячно згідно Актів списання кліше на витрати друку і в бухгалтерському обліку відображалось як матеріальні витрати на виробництво послуг (Дт92-Кт20), а не як операція з безоплатної передачі матеріальних активів.

Так, відповідно до Положення(стандарт) бухгалтерського обліку (п. 11 П9С0БО «Витрати»), затвердженого Наказом МФ України від 31.12.1999р. №318 до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загально виробничі та постійно розподілені загально виробничі витрати.

Таким чином, як підтверджено матеріалами справи фотополімерні кліше, що спеціально виготовляються на виконання  кожного замовлення для нанесення друку на плівку включаються до виробничої собівартості вироблених послуг з друку як прямі матеріальні витрати.

Також, податковим органом в результаті перевірки встановлено, що ТОВ «Технологія смаку»в порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підприємством не включено до складу валового доходу у ІІ кварталі 2005 року суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 914786,23 грн. Дані висновки зроблені в результаті наступного.

З метою здійснення фінансово-господарської діяльності в частині надання послуг друку підприємством для придбання машини флексографічного друку 02.06.2004р. було укладено з ВАТ КБ «Надра»договір на відкриття і оплату документального акредитиву.

ВАТ «КБ «Надра»по дорученню ТОВ «Технологія смаку»відкриває безвідкличний документальний акредитив на суму 149782 євро терміном дії до 20.08.2004р. з відстрочкою платежу 360 днів від дати відкриття. Перераховані банком по акредитиву суми ТОВ «Технологія смаку»зобов'язане погасити у визначений банком термін. Щомісячно ТОВ «Технологія смаку»сплачує ВАТ КБ «Надра»комісійну винагороду в розмірі 11% річних від суми акредитива.

Поручителями документального акредитиву виступили гр. Алхімова М.М. згідно договору поруки від 17.06.2004р. та гр. Роздобудько Я.І. згідно договору поруки від 17.06.2004р.

Згідно договору від 01.06.2005р. на виконання договорів поруки від 17.06.2004р. вищевказані поручителі забезпечують зобов'язання по оплаті договору на відкриття і оплату документального акредитиву від 02.06.2004р. У свою чергу ТОВ «Технологія смаку»зобов'язується погасити борг перед поручителями протягом трьох років.

Взаєморозрахунки по відкритому акредитиву підприємство відображає по рахунку 68.5.1, внаслідок чого виникла поточна заборгованість (Кт-сальдо) перед ВАТ КБ «Надра»:

станом на 01.01.2005р. у розмірі 1 081 046,48 грн.;

станом на 01.06.2005р. у розмірі 943380,96 грн.

При виконанні зобов'язань по оплаті акредитива поручителями у червні 2005 року сальдо по взаєморозрахунках з ВАТ КБ «надра»відсутнє. При цьому виникає заборгованість підприємства (Кт-сальдо) перед поручителями:

станом на 30.06.2005р. у розмірі 467124,88 грн. перед гр. Алхімова М.М.;

станом на 30.096.2005р. у розмірі 447661,35 грн. перед гр. Роздобудько Я.І.

Відповідно до п.п. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»поворотна фінансова допомога – це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Податковим органом в Акті перевірки зроблено висновок, що операцію з погашення поручителями акредитива слід вважати як поворотну фінансову допомогу.

Відповідач вважає, що суть операції по погашенню акредитива –це сума коштів, передана ТОВ «Технологія смаку»поручителями у користування на визначений строків відповідно до договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами, тобто поворотна фінансова допомога.

Разом з тим норма п.п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає, що товари можна вважати безоплатно наданими тільки тоді, коли вони надаються на підставі окремої безвідплатної цивільно-правової угоди.

Відповідно до п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безоплатно надані товари (роботи, послуги) –це:

-- товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;

-- роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;

-- товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому  або  господарському обороті.

Відповідно до п. 1.31 Закону продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів  робіт  (послуг)  включає,  зокрема,  надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди),  продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права,  патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до Цивільного кодексу України передача грошових коштів однією стороною (позикодавцем) у власність другій стороні (позичальникові) на безпроцентній основі під зобов'язання їх повернення в обумовлений строк здійснюється через укладення договору позики. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Порука не є самостійним видом зобов'язання, а лише спосіб виконання основного зобов'язання (договору) згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Після погашення боргу, якщо боржник своєчасно не виконав свої зобов'язання по основному договору, поручитель згідно ст. 556 ЦК України сам стає кредитором боржника.

Виконання поручителем зобов'язань перед кредитором боржника не може вважатися поворотною фінансовою допомогою, наданою боржнику, оскільки відсутній факт передання платнику податку грошових коштів у користування. Отже, зазначена заборгованість не включається до валового доходу боржника як поворотна фінансова допомога.

Відповідно до положень Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики), затвердженого Наказом ДПА України від 24.01.2003р. №26 –  операція із запозичення коштів оформляється згідно вимогами глави 32 «позика»Цивільного кодексу України.

Разом з тим, перевіряючими в Акті перевірки не наведено документальних доказів на підтвердження укладення договору позики та отримання ТОВ «Технологія смаку»в тимчасове користування грошових коштів, як то виписок банку з поточного рахунку позивача чи складання підприємством прибуткових касових ордерів на оприбуткування готівкових коштів.

Таким чином, суд вважає, що податковий орган при здійсненні перевірки та складання Акту перевірки дійшов помилкового висновку, що виконання поручителями зобов'язання боржника перед кредитором по договору на відкриття і оплату документарного акредитиву від 02.07.2004р. у ІІ кварталі 2006 року на загальну суму 914786,23 грн. підлягає включенню до валового доходу ТОВ «Технологія смаку».

Адже кошти у розпорядження платника податків ніхто не передає, а отже така операція не підпадає під визначення, дане поворотній фінансовій допомозі підпунктом 1.22.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також, позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 31.07.2006р. №00004023040/46235 та №0000202304/0/46236, якими зменшено суму бюджетного відшкодування за березень 2006 року в сумі 1195 грн. за порушення п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»та визначено суму податкового зобов'язання з урахування (штрафних санкцій) в сумі 11781 грн. за порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість».

Перевіряючі Тернопільської ОДПІ в Акті перевірки зазначили, що відповідно до п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Враховуючи дані перевірки, а також те, що суми податку на додану вартість згідно податкових накладних на прихід фото полімерних кліше, які призначені не для продажу відображені в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), реєстрах прихідних податкових накладних та відповідно включені до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ відповідних звітних періодів податковим органом зроблено висновок, що ТОВ «Технологія смаку»в порушення п.п. 4.2 ст. 4 Закону про ПДВ занижена база оподаткування податком на додану вартість, а саме включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ, отримані від безоплатної передачі замовникам послуг друку фото полімерних кліше (у випадках, коли обсяг замовлення становив більше 5 км.) у розмірі 9049 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за період з січня 2005 року по січень 2006 року (включно) у розмірі 7854 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за березень 2006 року у розмірі 1195 грн.

Відповідно до п.п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” (надалі Закон №168/97), який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Закон №168/97 визначає платника податку, як особу, що згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яку імпортує товари на митну територію України.

Підпункт 7.2.4, 7.2.6 статті 7 Закону передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Однак, як встановлено судом ТОВ «Технологія смаку»не передавало безоплатно фотополімерні кліше замовникам флексографічного друку, а використовувало в господарській діяльності для виробництва послуг на замовлення.

Таким чином,  що перевіряючі в Акті перевірки дійшли до помилкового висновку, що ТОВ «Технологія смаку»занижена база оподаткування ПДВ та безпідставно прийняті податкові повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання та заниження бюджетного відшкодування.

Відповідно до статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України судове рішення, ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Стаття 258 КАС України передбачає, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Разом з тим, судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69–71, 158, 161-163 КАС України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної податкової інспекції від 31.07.2006р. №00004023040/46235, №0000202304/0/46236, №0000212304/0/46237.

3.          Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія смаку», вул. В.Стуса, 7, с. Острів, Тернопільського району, код ЄДРПОУ 31782091, - 3 грн. 40 коп. в повернення сплаченого судового збору.

4.          Виконавчий лист видати за заявою ТОВ «Технологія смаку».

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „20” листопада 2006 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.      

Суддя                                                                                О.С. Скрипчук