Рішення

від 19.02.2013 по справі 904/439/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.03.13р. Справа № 904/439/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТ-01", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення 116 615,23 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Пономарьові Є.О.

Представники:

Від позивача: Пінчук О.В. - дов. від 28.01.13р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОСТ-01" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення з останнього заборгованість за поставлений товар у сумі 113 376,00 грн., пеню у сумі 2 688,16 грн., 3 % річних у сумі - 551,07 грн. та судові витрати в повному об'ємі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання належним чином та в установлений строк.

Представник позивача підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі, подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів визнання відповідачем суми заборгованості, а саме проекту мирової угоди направленої відповідачем на адресу позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав відзив, проти позову заперечує, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Справа розглядається за наявними в ній документами (ст. 75 ГПК України).

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

13.07.12р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОСТ-01" - позивач та Публічним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" - відповідач було укладено договір поставки № 5096-08, відповідно до п. 1.1. якого, позивач зобов'язується передати, а відповідач - прийняти і оплатити обладнання відповідно до спеифікацій на умовах, зазначених в Договорі.

Згідно п. 5.2. Договору, оплата за товар повинна бути проведена відповідачем протягом строку, вказаного в специфікації, який починає відраховуватись з моменту поставки товару.

Відповідно до п. 5 Специфікації № 1, строк оплати товару, передбаченого Специфікацією № 1, складає 30 календарних днів з моменту поставки товару.

На виконання умов Договору та Специфікації № 1, 08.10.12р. позивач поставив товар на суму 33 480,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № PH-0000075 від 08.10.12р.

Згідно п. 5. Специфікації № 2, строк оплати товару, передбаченого Специфікацією № 2, складає 45 календарних днів з моменту поставки товару.

На виконання умов Договору та Специфікації № 2, 07.09.12р. позивач поставив товар на суму 79 896,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № PH-0000068 від 07.09.12р.

Таким чином, відповідач повинен був розрахуватись з позивачем за поставлений товар згідно Специфікації № 1 до 07.11.12р. включно та згідно Специфікації № 2 до 22.10.12р. включно.

В порушення умов Договору та Специфікацій, станом на 25.12.12р. відповідач не виконав своїх зобов'язань та не перерахував грошові кошти за поставлений позивачем товар, у зв'язку з чим, у відповідача утворилася заборгованість по Специфікаціям 1 та 2 у сумі 113 376, 00 грн.

З метою досудового врегулювання спору 26.11.12р. позивач направив відповідачу претензію 1 та претензію 2 від 26.11.12р., в яких просив погасити борг, проте на день подання позову відповідач на претензії не відповів та грошові кошти за товар не перерахував.

Відповідно до п. 7.2. Договору, у випадку порушення строку оплати товару більш ніж на 30 календарних днів відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 0,04%, від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, встановленої у відповідному періоді.

Відповідачу нараховано пеню за Специфікацією № 1 у сумі 642,82 грн. з першого дня прострочення, тобто з 08.11.12р. по 25.12.12р. та за Специфікацією № 2 у сумі 2 045.34 грн. з першого дня прострочення, тобто з 23.10.12р. по 25.12.12р.

Враховуючи зазначене, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 2 688,16 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховано 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 551,07 грн.

Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не представлені.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позов задоволено повністю.

Позивачу слід повернути надмірно сплачений судовий збір у розмірі 0,70 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 216, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,35,36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", 50064, м. Кривий Ріг, Інгулецький р-н, вул. Рудна, 47 (ідентифікаційний код 00190905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТ-01", 04071, м. Київ, Подільський р-н, вул. Введенська, буд. 29/58 (ідентифікаційний код 32960947) суму 113 376 (сто тринадцять тисяч триста сімдесят шість) грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар; суму 2 688 (дві тисячі шістсот вісімдесят вісім) грн. 16 коп. пені; суму 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 07 коп. 3 % річних та суму 2 332 (дві тисячі триста тридцять дві) грн. 30 коп. судового збору, про що видати наказ.

Повернути з державного бюджету України позивачу надмірно сплачений судовий збір у розмірі 0,70 грн., про що видати ухвалу.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко Повне рішення складено 12.03.13р.