Рішення

від 04.03.2013 по справі 910/2245/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2245/13 04.03.13

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик"

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Азмінводи-Л"

про : стягнення 7 805,54 грн.

Суддя: Балац С.В.

Представники:

позивача: Форофонтова-Гуз Г.Д. - представник за довіреністю від 31.12.2012, б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання перед позивачем, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлений позивачем товар за договором поставки від 20.09.2012 № 377-12.

Станом на момент звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість по договору поставки від 20.09.2012 № 377-12 у розмірі 7.805,54 грн., у тому числі: сума основної заборгованості 6.775,26 грн., пеня у розмірі 238,29 грн., 7 % штрафу у розмірі 474,27 грн., 20 % річних у розмірі 317,72 грн.

З огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2013 порушено провадження у справі № 910/2245/13. Розгляд даної справи призначено судом на 04.03.2013.

Ухвала суду від 08.02.2013 надсилалася відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак, кореспонденція, яка направлялася відповідачеві, була повернута поштовим зв'язком до суду.

Таким чином, відповідач, у розумінні ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, був повідомлений судом належним чином про дату, час та місце судового засідання.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про поважні причини неявки до суду не повідомив.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представником позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 04.03.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», як постачальником (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗМІНВОДИ-Л», як покупцем (надалі - відповідач) було укладено договір поставки від 20.09.2012 № 377-12 (надалі - Договір).

З предмету Договору вбачається, що позивач зобов'язався передати у власність відповідача алкогольні напої (надалі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами Договору (п. 1.1 Договору).

Згідно до п. 5.2. Договору, ціна на товар зазначається позивачем у видатковій накладній на товар.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару.

Підпис уповноваженого представника відповідача в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий відповідачем від позивача за кількістю та за якістю (речення перше абзацу третього п. 3.4. договору).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Так, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, поставив відповідачеві товар на загальну суму 7.253,76 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: від 21.09.2012 № 579700/567693, від 27.09.2012 № 585361/574410 та від 27.09.2012 № 585362/574411, належним чином засвідчені копії містяться у матеріалах даної справи.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами уповноваженої останнім особою на отримання товарно-матеріальних цінностей, згідно зазначених вище видаткових накладних, які водночас скріплені печаткою відповідача.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором не виконав, за отриманий товар із позивачем у встановлений Договором строк не розрахувався.

Як вбачається з наявної у матеріалах даної справи копії поворотної накладної від 11.12.2012 № 10454, відповідач повернув частину товару позивачеві на суму 706,08 грн., з яких позивач 478,50 грн. зарахував в рахунок погашення заборгованості відповідача за видатковою накладною від 21.09.2012 № 579700/567693, а решту коштів у сумі 227,58 грн. зарахував в рахунок погашення боргу відповідача за раніше поставлений йому товар.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання Договору, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 6.775,26 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів щодо оплати вартості товару на загальну суму 6.775,26 грн. суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не оспорений.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі на загальну суму 6.775,26 грн.

Оскільки Відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 238,29 грн., 7 % штрафу у розмірі 474,27 грн., 20 % річних у розмірі 317,72 грн.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного від позивача товару, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного від позивача товару більше ніж на 30 календарних днів, відповідач сплачує позивачеві штраф у розмірі сім відсотків від суми боргу.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд визнає його арифметично вірним, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 238,29 грн.

Крім того, перевіривши розрахунок штрафу наданий позивачем суд визнає його арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 % штрафу у розмірі 474,27 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 20 % річних у розмірі 317,72 грн., суд відмічає наступне.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 9.2. договору у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20 % річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Наданий позивачем розрахунок 20 % річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, а тому вимога позивача про стягнення 20 % річних у розмірі 317,72 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗМІНВОДИ-Л» (04208, м. Київ, проспект Георгія Гонгадзе, буд. 14; код ЄДРПОУ: 38232713, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, буд. 2; код ЄДРПОУ: 35871504, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) суму основного боргу у розмірі 6.775,26 (шість тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 26 коп., пеню у розмірі 238,29 (двісті тридцять вісім) грн. 29 коп.; 7 % штрафу у розмірі 474,27 (чотириста сімдесят чотири) грн. 27 коп.; 20 % річних у розмірі 317,72 (триста сімнадцять) грн. 72 коп. та 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.03.2013 року.

Суддя С.В. Балац