Рішення

від 11.03.2013 по справі 905/1095/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.03.13 р. Справа № 905/1095/13-г

Представниками сторін не надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - не явився,

від відповідача - Кавун І.О. - довіреність від 18.02.2013р.,

за позовом - Дочірнього підприємства «Сан Сплеш Україна» Закритого акціонерного

товариства «Сан Сплеш» м. Київ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фра-М» м. Донецьк

про стягнення 36105,62грн. заборгованості, 3% річних, пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 36105,62грн., з яких: 32960,70грн. - заборгованість, 706,73грн. - 3% річних, які нараховані за 547 днів (фактично нараховані за періоди з 26.03.2012р. по 02.02.2013р., з 11.06.2012р. по 02.02.2013р.), 2438,19грн. - пеня, яка нарахована за періоди з 26.03.2012р. по 26.09.2012р., з 11.06.2012р. по 11.12.2012р. по кожному розрахунковому періоду окремо відповідно до п. 12.2 договору (фактично пеня розрахована без перевищення шестимісячного строку).

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір поставки № 01 від 03.01.2012р., видаткові накладні № РН-0000001 від 23.01.2012р. на суму 11171,70грн., № РН-0000016 від 09.04.2012р. на суму 21789,00грн., довіреності на отримання товару № 328-с від 26.01.2012р., № 2086с від 12.04.2012р., накладна на повернення № 184484 від 23.04.2012р. на суму 322,62грн., платіжні доручення № 5740037 від 26.03.2012р. на суму 27085,50грн., № 6130025 від 23.05.2012р. на суму 20331,93грн., підписані сторонами без зауважень та заперечень акти звірки взаємних розрахунків.

В судове засідання представник позивача не явився і не вказав поважності причин неявки.

Відповідач погодився з заявленою сумою боргу, яку він сплатив після звернення позивачем до суду, про що свідчать витяги з банківських рахунків від 20.02.2013р. в сумі 1171,70грн. і 26.02.2013р. в сумі 21789,00грн. в решті заявленої до стягнення суми пені за прострочку виконання грошового зобов»язання позивачем нарахована сума в більшому розмірі, ніж передбачено договором.

За достатністю документів, наданих сторонами для вирішення спору по суті, господарський суд вважає можливим розглянути спір без участі представника позивача.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору поставки № 01 від 03.01.2012р., але не сплачений товар, а також 3% річних та пені, які нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

За своїм змістом та правовою природою договір № 01 від 03.01.2012р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

2

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що 03.01.2012р. сторонами підписаний договір поставки № 01 від 03.01.2012р., відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 5.1, 8.2 якого продавець (позивач) поставляє у власність покупця (відповідача) на умовах DDP (Інкотермс 2010) у пункт вказаний покупцем товар - лікарські засоби (медичні препарати), інші супутні товари, а покупець приймає товар та оплачує його протягом 60 календарних днів з дати відвантаження товару. Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2012р., але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання сторонами (п. 11.1 договору).

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по накладним № РН-0000001 від 23.01.2012р. на суму 11171,70грн., № РН-0000016 від 09.04.2012р. на суму 21789,00грн., позивач передав, а уповноважені особи відповідача на підставі довіреностей № 328-с від 26.01.2012р., № 2086с від 12.04.2012р. отримали обумовлений в договорі товар на загальну суму 32960,70грн.

В матеріалах справи міститься накладна № 184484 від 23.04.2012р., по якій відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 322,62грн. (позивач зазначив в позові, що цей товар був повернутий за поставками, які були здійснені раніше за іншими накладними). Цей факт підтверджено відповідачем.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 8.2 договору термін оплати товару покупцем складає 60 календарних днів з дати відвантаження товару.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити отриманий товар по накладним:

№ РН-0000001 від 23.01.2012р. на суму 11171,70грн. - до 25.03.2012р.,

№ РН-0000016 від 09.04.2012р. на суму 21789,00грн. - до 10.06.2012р.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідач в порушення умов договору отриманий по накладним № РН-0000001 від 23.01.2012р., № РН-0000016 від 09.04.2012р. товар не сплатив, у зв'язку з чим на момент звернення позивачем з позовом до господарського суду, за ним утворилася заборгованість на суму 32960,70грн., яка на момент вирішення спору судом залишилася несплаченою до звернення позивача з позовом.

Відповідачем в судовому засіданні надані докази сплати боргу в повному обсязі, що підтверджують витяги з банківських рахунків: від 20.02.2013р. в сумі 1171,70грн. і 26.02.2013р. в сумі 21789,00грн.

Приймаючи до уваги, що між сторонами врегульований спір в частині заборгованості шляхом перерахування боргу в межах терміну розгляду справи, господарський суд припиняє провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 32960,70грн. відповідно до п.1-1ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що відповідач у встановлені договором терміни не оплатив отриманий товар, позивач просить стягнути з нього 706,73грн. 3% річних, які нараховані за 547 днів (фактично нараховані за періоди з 26.03.2012р. по 02.02.2013р., з 11.06.2012р. по 02.02.2013р.).

Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного:

3

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем товар залишився не сплаченим, тому позивачем нарахована сума річних відсотків.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 706,73грн. 3% річних і, провівши власний, задовольняє вимоги в цій частині в повному обсязі, оскільки позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та розрахунок річних, проведений позивачем не перевищує розміру 3% річних, які розраховані господарським судом з дотриманням вимог загальної методики нарахування.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 2438,19грн. пені, яка нарахована за періоди з 26.03.2012р. по 26.09.2012р., з 11.06.2012р. по 11.12.2012р. по кожному розрахунковому періоду окремо відповідно до п. 12.2 договору (фактично пеня розрахована без перевищення шестимісячного строку).

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним зобов'язання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 12.2 договору, відповідно до якого, за кожний день порушення терміну оплати товару, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості поставленого, але несплаченого товару за кожний день затримки виконання платіжних обов'язків.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Оскільки сторонами договором встановлені: а) строк виконання грошового зобов'язання (п. 8.2 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання (п. 12.2 договору - пеня); в) розмір пені (п. 12.2 договору), а також доведено факт прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд, перевіривши наданий розрахунок 2438,19грн. пені, і провівши власний, задовольняє вимоги позивача в цій частині частково в розмірі 2431,53грн., оскільки позивач здійснив розрахунок пені без урахування 366 календарних днів, які наявні у 2012 році.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1720,18грн., оскільки позовні вимоги задоволені частково.

На підставі ст.ст.526,530,546,549-551,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49, 82, 84, п.1-1ст.80, 81-1, 85 Господарського процесуального України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Дочірнього підприємства «Сан Сплеш Україна» Закритого акціонерного товариства «Сан Сплеш» м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фра-М» м. Донецьк про стягнення 36105,62грн., з яких: 706,73грн. - 3% річних, 2438,19грн. - пеня частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 32960,70грн. заборгованості за відсутності спору на час його вирішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фра-М» м. Донецьк-83023, м. Донецьк, проспект Полеглих Комунарів, 95 «Б», ЄДРПОУ 20322326 на користь Дочірнього підприємства «Сан Сплеш Україна» Закритого акціонерного товариства «Сан Сплеш» м. Київ-03124, провулок Радищева, буд. 8, ЄДРПОУ 30181782 річні проценти в сумі 706,73грн., 2431,53грн. пені, 1720,18грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 11.03.2013року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.