Рішення

від 12.03.2013 по справі 927/115/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

« 12 » березня 2013 року Справа №927/115/13-г

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія-Юг"

97573, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Фонтани,

вул. Чкалова, 65

До ВІДПОВІДАЧА: Приватного підприємства "ВОРД-ПАК"

14001, м. Чернігів, вул. Попова, 63-А

Про стягнення 7553,10 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Помазна С.І. - представник, довіреність №15 від 21.12.2012р.

Від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Камелія-Юг" заявлено позов до Приватного підприємства "ВОРД-ПАК" про стягнення 7553,10 грн., в тому числі 6918,46грн. основного боргу, 512,72 грн. пені, 121,92 грн. - 3 % річних.

До початку судового засідання 26.02.2013р. від представника Позивача, в межах повноважень, визначених довіреністю, надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої остаточно Позивач просить стягнути з Відповідача 7012,00 грн., в тому числі 6318,46 грн. основного боргу, 512,72 грн. пені, 153,12 грн. - 3% річних, 27,70грн. інфляційних.

У судовому засіданні 12.03.2013р. представник Позивача надала докази надіслання даної заяви Відповідачу 27.02.12р.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови отримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Даною заявою фактично зменшено суму основного боргу, збільшено суму 3% річних та включено до позовних вимог інфляційні.

Суд вважає, що в частині включення до позовних вимог стягнення інфляційних має місце зміна предмета позову.

Враховуючи, що як зменшення і збільшення позовних вимог, так і зміна предмету позову, є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, вчинені до початку розгляду справи по суті, суд приймає вищевказану заяву представника Позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу, збільшення - в частині 3% річних та зміну предмету позову в частині включення до позовних вимог інфляційних нарахувань.

У судовому засіданні 12.03.2013р. представник Позивача підтримала позовні вимоги з урахуванням вищевказаної заяви.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, явки представника в судові засідання 31.01.2013р., 12.02.2013р., 26.02.2013р. та 12.03.2013р. не забезпечив.

Ухвали про порушення провадження у справі від 22.01.2013р. та відкладення розгляду справи від 31.01.2013р., 12.02.2013р., 26.02.2013р. направлені Відповідачу за адресою: 14001, м. Чернігів, вул. Попова, 63-А, зазначеною у позовній заяві, повернулися до суду без вручення адресату з поштовою відміткою "організація вибула з даної адреси".

Ухвали про порушення провадження у справі від 22.01.2013р. та відкладення розгляду справи від 31.01.2013р. та від 12.02.2013р., направлені Відповідачу за адресою: 14000, м. Чернігів, пров. Старобілоуський, 4-А, зазначеною у видатковій накладній, повернулися до суду без вручення адресату з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Ухвали про відкладення розгляду справи від 12.02.2013р. та від 26.02.2013р., направлена Відповідачу за адресою: 14000, м. Чернігів, вул. Кільцева, 16-А, наданою представником Позивача, повернулися до суду без вручення адресату з поштовими відмітками "адресат не розшуканий" та "за закінченням терміну зберігання" відповідно.

Відповідно до пошуку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.01.2013р. місцезнаходження юридичної особи Приватного підприємства "ВОРД-ПАК" - 14001, м. Чернігів, вул. Попова, 63-А.

Згідно наданої представником Позивача довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.02.2013р. місцезнаходження юридичної особи Приватного підприємства "ВОРД-ПАК" - 14001, м. Чернігів, вул. Попова, 63-А.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що ухвали про порушення провадження у справі від 22.01.2013р. та відкладення розгляду справи від 31.01.2013р. та від 12.02.2013р. були направлені Відповідачу по справі за вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою, суд вважає, що не перебування Відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого представника і ненадання відзиву, не перешкоджають розгляду справи по суті.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

23.04.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Камелія-Юг" (Позивач) та Приватним підприємством "ВОРД-ПАК" (Відповідач) укладений договір дистриб'юції №11ЮДс/12 (далі Договір).

Згідно п.2.1. Договору Постачальник (Позивач) зобов'язується передати на умовах даного Договору продовольчу продукцію (в подальшому - Продукцію) у власність Дистриб'ютору, а Дистриб'ютор (Відповідач) зобов'язується надавати Компанії послуги по дистрибуції Продукції, тобто закуповувати Продукцію у відповідності з плануємим щомісячним об'ємом продаж, за свій рахунок приймати, зберігати, здійснювати дистриб'юцію продукції та території дистриб'юції у відповідності з цілями по дистриб'юції, своєчасно оплачувати Продукцію по відповідній ціні та виконувати інші вимоги, вказані в п.8.2. даного Договору.

Відповідно до п.2.2. Договору Продукція передається Дистриб'ютору окремими партіями, згідно з умовами п.3. даного Договору.

За умовами п.3.1., п.3.3. асортимент Продукції погоджується сторонами у процесі переговорів. Кількість Продукції визначається в Замовленні Дистриб'ютора згідно розділу 5 даного Договору.

Відповідно до п.п.4.1.-4.4. Договору ціна Продукції встановлюється Постачальником та доводиться до Дистриб'ютора у електронній формі. Ціна конкретної партії Продукції визначається в Замовленні Дистриб'ютора виходячи з ціни за Продукцію, що діє на момент подачі замовлення Дистриб'ютора. Загальна вартість Продукції по даному Договору дорівнює сумі всіх товарних (видаткових) накладних, на підставі яких поставляється Продукція в межах даного Договору, і які є невід'ємною частиною даного Договору. Ціна може бути змінена Постачальником в односторонньому порядку в будь-який час. Про збільшення ціни Постачальник повідомляє Дистриб'ютора не менше ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дати введення нової ціни.

За умовами п.п.5.10.-5.11. Договору моментом виконання своїх зобов'язань Постачальника по поставці Продукції вважається момент передачі Дистриб'ютору Продукції на його складі. Підтвердженням факту отримання Продукції є підпис представника або працівника Дистриб'ютора на товарній (видатковій) накладній, засвідчений печаткою чи штампом Дистриб'ютора, де повинен бути зазначений ідентифікаційний номер. Дистриб'ютор у Додатку №2 надає Постачальнику зразки (відбитки) таких печаток (штампів), а також зразки підписів осіб, уповноважених на прийом Продукції. Право власності на Продукцію та всі ризики, пов'язані з її подальшим зберіганням та реалізацією переходять від Постачальника до Дистриб'ютора з моменту підписання Сторонами оформленої належним чином товарної (видаткової) накладної.

Відповідно до п.п.9.1.-9.2. Договору оплата Продукції за даним Договором здійснюється в національній валюті України - гривні. Розрахунки між Сторонами проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Поточні надходження грошових коштів від Дистриб'ютора зараховуються в рахунок погашення заборгованості з найбільш раннім строком виникнення. Вказане при цьому призначення платежу з більш пізнішим строком виникнення заборгованості не враховується.

За умовами п.9.4. Договору Дистриб'ютор зобов'язується оплачувати Поставщику конкретну партію Продукції не пізніше 30 (тридцяти) днів з моменту отримання Продукції.

Згідно п.13.1. Договору він вступає силу з дня його підписання Сторонами та діє по 31 грудня 2011 року, а у відношенні розрахунків - до повного виконання зобов'язань боржником. Якщо за 30 календарних днів до закінчення дії Договору жодна зі Сторін не заявить своєму контрагенту про бажання розірвати Договір, то дія Договору вважається пролонгованою на тих самих умовах на строк по 31 грудня 2012 року.

Позивачем відповідно до умов Договору було поставлено Відповідачу продукцію на загальну суму 8918,46 грн., що підтверджується копією видаткової накладної №КЮ-0000127 від 30.04.2012р., наявною в матеріалах справи.

Відповідач за отриману продукцію розрахунок здійснив частково, сплативши 2000,00грн., що підтверджується копією банківської виписки від 25.06.2012р.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.12р. по 07.08.12р., підписаним між сторонами, станом на 07.08.12р. заборгованість Відповідача складає 6918,46 грн.

Станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача становила 6918,46 грн.

01.02.2013 року Відповідачем було сплачено 300,00 грн., 04.02.2013 року - ще 300грн. згідно накладної №КЮ-0000127 від 30.04.2012р., що підтверджується копіями банківських виписок, наявних в матеріалах справи.

Враховуючи викладене та заяву Позивача про зменшення розміру позовних вимог, сума заборгованості становить 6318,46 грн.

Аналіз правовідносин, які виникли між сторонами з приводу передачі продукції та часткової її оплати свідчить, що між сторонами фактично був укладений договір поставки.

Згідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України:

„За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму."

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).»

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

«Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.»

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.»

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:

"Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»

Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.10.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати за реалізовану Продукцію, Дистриб'ютор сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

На підставі зазначеного Позивач обґрунтовано просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 512,72 грн. за період з 31.05.12р. по 30.11.12р.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, враховуючи вищевикладене, обґрунтовано просить стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 153,12 грн. за період з 31.05.12р. по 26.02.13р. та 27,70 грн. інфляційних за грудень 2012 року - січень 2013 року.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати продукції, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, часткова сплата суми боргу здійснена Відповідачем після порушення провадження у справі, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судовий збір має бути покладений в повному обсязі на Відповідача.

Керуючись ст.ст.525,526,530,546-549,599,610,612,625,631,655,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216-218,230,265 Господарського кодексу України ст.ст.22, 33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ВОРД-ПАК" (14001, м. Чернігів, вул.Попова, 63-А, ідентифікаційний код 37804471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія-Юг" (97573, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Фонтани, вул. Чкалова, 65, ідентифікаційний код 36973064) 6318 грн. 46 коп. основного боргу, 512 грн. 72 коп. пені, 153 грн. 12 коп. - 3% річних, 27 грн. 70 коп. інфляційних та 1720 грн. 50 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Кушнір