Постанова

від 12.03.2013 по справі 812/1786/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

9.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2013 року Справа № 812/1786/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Островська О.П., розглянувши у м. Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Кредитної спілки "Артемівська" про стягнення штрафу в сумі 3400,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2013 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (надалі-позивач), звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кредитної спілки "Артемівська" (надалі-відповідач) про стягнення штрафу в сумі 3400,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що Кредитна спілка "Артемівська" набула статусу фінансової установи шляхом внесення до Державного реєстру фінансових установ, який ведеться Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та є суб'єктом нагляду.

За порушення відповідачем вимог Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» позивачем на підставі актів від 29.08.2012 №57/15/3, №58/15/3 було застосовано захід впливу у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн., накладеного постановами №33/15/3 та №34/15/3 від 21.09.2012 про застосування штрафу за порушення, вчинені на ринках фінансових послуг. Відповідно до резолютивної частини постанов відповідача було зобов'язано повідомити в термін до 05.11.2012 року про сплату штрафу та надати копії підтверджуючих документів. 31.08.2012 відповідачу було надіслано листа за вих.№3336/15-8 з направленням актів про порушення. 27.09.2012 відповідачу було надіслано листа за вих.№3960/15-8 з направленням постанов про застосування штрафних санкцій. Відповідачем дії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, щодо застосування до нього заходу впливу у вигляді постанов про накладення штрафу №33/15/3 та №34/15/3 від 21.09.2012 не оскаржувалися, сума штрафу до Державного бюджету України до цього часу не перерахована. Згідно з частиною 3 статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача суму застосованої штрафної санкції в розмірі 3400,00 грн. у судовому порядку в дохід Державного бюджету України.

Ухвалою від 20 лютого 2013 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

Відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у скороченому провадженні, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.25). У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Пунктом 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2010 року №157, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Закон України від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Кредитна спілка "Артемівська" у відповідності до вимог статті 7 Закону України від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Порядку формування та ведення державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 липня 2004 року №296 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2004 року за №957/9556, внесена до Переліку юридичних осіб, які за своїм статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, можливість надавати послуги з фінансового лізингу, у відповідності до розпорядження Держфінпослуг від 22 січня 2004 року №21 «Про затвердження Положення про надання окремих фінансових послуг юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїми правовим статусом не є фінансовими установами».

Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Згідно з статтею 39 Закону України від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Частиною 1 статті 40 Закону України від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу: 1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення; 2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи; 3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону; 4) тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг; 5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію; 6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи; 7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги. У разі якщо порушення та його наслідки усунені порушником самостійно до застосування заходів впливу, крім випадків, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону, Уповноважений орган не застосовує заходи впливу за таке порушення; 8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій; 9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.

Статтею 41 Закону України від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені штрафні санкції, що застосовуються до учасників ринків фінансових послуг за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг. Зокрема, пунктом 2 частини 1 цієї статті встановлено, що уповноважений орган застосовує до учасників ринків фінансових послуг штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13 листопада 2003 року №125 (в редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17 вересня 2004 року №2384), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 грудня 2003 року за №1115/8436, затверджено Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу (надалі - Положення №125).

Положенням №125 визначено умови, порядок і строки провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг (далі - Справи), порядок прийняття рішень про застосування заходів впливу та процедуру їх оскарження. При цьому зауважено, що норми цього Положення не застосовуються до правовідносин, пов'язаних із накладенням Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України штрафів за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».

Пунктом 1.5 глави 1 Положення №125 визначено, що Нацкомфінпослуг обирає і застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та наслідки раніше застосованих заходів впливу (за наявності). Дані та інформація про ознаки порушення може міститися в: 1) матеріалах, отриманих за результатами перевірок, проведених Держфінпослуг; 2) звітності, що подається до Держфінпослуг; 3) повідомленнях, отриманих від органів державної влади; 4) повідомленнях, отриманих від міжнародних організацій, іноземних органів державної влади, неурядових організацій; 5) зверненнях громадян; 6) повідомленнях, отриманих від юридичних осіб; 7) повідомленнях, опублікованих у ЗМІ; 8) інших джерелах.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 Положення №125 Держфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу: 1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення; 2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи; 3) накладати штрафи відповідно до закону; 4) тимчасово зупинити (обмежити) або анулювати (відкликати) ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг; 5) відсторонити керівництво від управління фінансовою установою та призначити тимчасову адмініс трацію; 6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи; 7) порушувати питання про ліквідацію установи.

Пунктом 2.4 глави 2 Положення №125 встановлено, що штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила порушення. Рішення про накладення штрафних санкцій приймається у вигляді постанови. У разі несплати штрафу в добровільному порядку у строк, передбачений постановою, він стягується Нацкомфінпослуг у судовому порядку. Про виконання або про відмову від добровільного виконання постанови Особа зобов'язана письмово повідомити Нацкомфінпослуг у визначений у постанові термін з одночасним наданням у разі сплати штрафу документів, що підтверджують його сплату.

Згідно із пунктом 3.4 глави 3 Положення №125 до компетенції директорів наглядових департаментів належить застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1-4, 6 пункту 2.1 цього Положення.

29 серпня 2012 року начальником та головним спеціалістом відділу пруденційного нагляду за кредитними установами відповідно до Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13 листопада 2003 року №125, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2003 року за №1115/8436, проведено перевірку, за результатами якої складено акти від 29 серпня 2012 року про порушення законодавства про фінансові послуги Кредитною спілкою "Артемівська" за №57/15/3 та за №58/15/3 (а.с.16-17,18-19).

Перевіркою, серед іншого, встановлено, що Кредитною спілкою "Артемівська" не подано звітні данні в електронній та паперовій формі за І квартал 2012 року та ІІ квартал 2012 року, що свідчить про порушення вимог статті 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо обов'язку фінансових установ надавати звітність відповідно до законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та регулювання ринків фінансових послуг, а також пунктів 2.3, 2,5 розділу 2, пункту 4.1. розділу 4 та пункту 5.2. розділу 5 Порядку надання звітності фінансовими компаніями, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 27 січня 2004 року №27, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2004 року за №431/9030, щодо неподання Кредитною спілкою «Артемівська» звітності до Держфінпослуг.

За порушення вимог статі 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та пунктів 2.3, 2.5 розділу 2, пункту 4.1. розділу 4 та пункту 5.2. розділу 5 Порядку надання звітності фінансовими компаніями, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 27 січня 2004 року №27 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2004 року за №431/9030, на підставі актів від 29 серпня 2012 року №57/15/3 та №58/15/3 Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України винесено постанови від 21 вересня 2012 року №33/15/3 та №34/15/3 про застосування штрафних санкцій за правопорушення, вчинених на ринках фінансових послуг, до Кредитної спілки "Артемівська" штраф у розмірі 3400,00 грн. за не надання до Держфінпослуг звітних даних в електронній та паперовій формі звітності за І та ІІ квартали 2012 року (а.с.10-11,12-13).

Згідно супровідного листа від 27 вересня 2012 року №3960/15-8 копії постанов від 21 вересня 2012 року №33/15/3 та №34/15/3 були направлені Кредитній спілці "Артемівська" проте були не вручені та повернуті поштою до позивача з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.20).

Відповідно до пункту 6.1 Положення №125 рішення про застосування заходів впливу можуть бути оскаржені до Держфінпослуг або до суду.

В матеріалах справи відсутні відомості про оскарження відповідачем постанов від 21 вересня 2012 року №33/15/3 та №34/15/3 про застосування штрафних санкцій за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, в адміністративному чи судовому порядку.

Пунктом 6.12 Положення №125 передбачено, що рішення про застосування заходів впливу після набрання ним чинності є обов'язковим до виконання особами. У разі невиконання рішення Держфінпослуг вживає заходів щодо його виконання у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з частиною 3 статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.

Оскільки відповідач постанови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 21 вересня 2012 року №33/15/3 та №34/15/3 про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги у встановленому законом порядку не оскаржив, внаслідок чого вони на час розгляду справи є чинними та такими, що підлягають виконанню, і за час судового розгляду справи у добровільному порядку штрафні санкції у розмірі 3400,00 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 87, 94, 69-72, 87, 94, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Кредитної спілки "Артемівська" про стягнення штрафу в сумі 3400,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Кредитної спілки "Артемівська" (код ЄДРПОУ 26576766, місцезнаходження: 94313, Луганська область, Перевальський район, м.Артемівськ, вул.Серго, буд.3) в дохід Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», код бюджетної класифікації за доходами 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106) штраф у сумі 3400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень 00 копійок).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Островська