Рішення

від 06.03.2013 по справі 915/10/2013(12/3)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2013 р. Справа № 915/10/2013(12/3)

м . Миколаїв

за позовом: Військової частини А1890

(57116, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Ульянівка, код ЄДРПОУ 08335007)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Агро»

(54000, м. Миколаїв, м. Миколаїв, вул. Садова, 1/1, коп. ЄДРПОУ 35989471 )

про визнання договору про спільну діяльність без об'єднання вкладів № 510 від 05.03.2012 року розірваним.

Суддя А.К.Семенов

Представники:

Від позивача: Ліхолєтов В.В., дов. № 159 від 04.02.2013 року.

Від відповідача: Розова Р.Г., дов. № 1 від 10.01.2013 року.

СУТЬ СПОРУ :

Позов поданий Військовою частиною А1890 до Товариства з обмеженою відпові-дальністю «Маркет-Агро» про визнання договору про спільну діяльність без об'єднання вкладів № 510 від 05.03.2012 року розірваним.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням зобов'язань по договору про спіль-ну діяльність без об'єднання вкладів № 510 від 05.03.2012 року та невідповідністю деяких положень договору діючому законодавству.

Відповідач відзив на позовну заяву надав, проти позову заперечує в повному обсязі.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 06.03.2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

05.03.2012 року між Військовою частиною А1890 та Товариством з обмеженою від-повідальністю «Маркет-Агро» було укладено договір про спільну діяльність без об'єднання вкладів № 510 від 05.03.2012 року

Відповідно до п.1.1 договору сторони зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи та без об'єднання вкладів з метою досягнення вигідних умов господарю-вання обох сторін, що не суперечить чинному законодавству України, зокрема, для органі-зації співпраці з юридичними особами приватного та публічного права і залучення додат-кових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та забезпечення повсякденної життєдіяльності військової частини А1890, та для здійснення статутної діяльності ТОВ «Маркет-Агро».

Відповідно до п. 3.1.1. договору відповідач, зокрема, зобов'язався власними силами та залученими силами за свій рахунок розчищати русло та аварійний канал, підтримувати у робочому стані донні водовипуски, вживати заходив для підтримання у робочому стані гідроспоруд та під'їзні шляхи до них.

У позовній заяві ВЧ А 1890 зазначає, що 29.03.2013 року, 27.08.2012 року, 11.09.2012 року, 24.09.2012 року комісією відділу експлуатації водних об'єктів Миколаївського МУВГ в присутності представників лише ВЧ А1890 було складено акти про порушення технічних норм експлуатації гідроспоруд і санітарних норм утримання берегових зон (а.с.39-44).

У позовній заяві ВЧ А 1890 вказує, що відповідно до умов абзацу 5-6 пункту 3.1.1 договору недопущення заподіяння шкоди об'єктам навколишнього середовища, а також відтворення рибних ресурсів покладається саме на відповідача.

Позивач неодноразово надсилав відповідачу претензії № 1/12, №3/12, №4/12, №5/12 з вимогами щодо проведення ремонту на водоймах «Войськове» та «Вододром» (а.с.45, 46, 48, 49).

Відповідач надав відповідь на одну претензію № 3/12: надіслав лист в якому зазначив, що роботи, пов'язані з доглядом за водоймою проведені, інша частина робіт запланована на період до кінця 2012 року.

Позивач просить визнати розірваним договір про спільну діяльність № 510 від 05.03.2012 року зазначаючи, що деякі положення договору є такими, що суперечать законодавству України та звичаям ділового обороту. Також зазначає, що невиконання вимог сторонами по проведенню водних об'єктів до санітарних норма може призвести до порушення водопостачання по зрошенню полів інших суб'єктів господарської діяльності Миколаївського району, що, як наслідок може призвести до нанесення значної майнової шкоди як державі так і іншим суб'єктам господарської діяльності, а також мешканцям сіл та селищ, розташованих вздовж водного тракту «Степове-Нечаїне».

В обґрунтування позову Військова частина А1890 посилається на ч. 2 ст. 651 Цивіль-ного кодексу України, ст.ст. 2, 15, 29, 54, 56, 57 Господарського кодексу України.

06.03.2013 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив у якому він заперечує проти позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що зобов'язання по договору виконуються ним належним чином.

В обґрунтування свого відзиву відповідач зазначає, що позивач надав неправдиві відомості щодо порушення ТОВ «Маркет-Агро» під час здійснення господарської діяльності чинного законодавства України, а також не навів доказів на користь своєї правової позиції щодо необхідності розірвання договору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до такого висновку.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона відповідно до статті 33 Господарського процесуального Кодексу України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші об-ставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до статті 34 ГПК України, докази мають бути тільки належними та допустимими: господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Господарського кодексу України майном визначається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначе-ння, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відо-бражуються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку цих суб'єктів.

Позивач доказів, які б підтверджували що гідроспоруди та під'їзні шляхи до них знаходяться у володінні чи господарському віданні Військовій частині А 1890 не надав.

Позивач про обстеження представниками Миколаївського міжрайонного управління водного господарства водойми відповідача не повідомив. В матеріалах справи відсутні докази повідомлення про це відповідача.

Вищезазначені акти складані комісією відділу експлуатації водних об'єктів Миколаївського МУВГ без участі уповноважених представників відповідача.

Отже, Акти, складені комісією відділу експлуатації водних об'єктів Миколаївського МУВГ, в розумінні приписів ст. 34 Господарського кодексу України не можуть бути на-лежними та допустимими доказами по справі, оскільки вони складені за відсутності пред-ставників відповідача.

Посилання позивача на те, що деякі положення договору є такими, що суперечать законодавству України та звичаям ділового обороту суд до уваги не приймає, оскільки предметом позову по даній справі є розірвання цього договору, а не визнання його недійсним.

Посилання позивача в позовній заяві на те, що невиконання умов договору відпо-відачем по приведенню водних об'єктів до санітарних норм може призвести до порушення водопостачання по зрошенню полів інших суб'єктів господарської діяльності, що як наслідок, може призвести нанесення значної майнової шкоди іншим особам, по-перше, ґрунтується на припущеннях, по-друге, до уваги судом прийнято бути не може, оскільки згідно приписів ст.ст. 1, 2 ГПК України з позовом до господарського суду може звернутися особа за захистом лише своїх порушених прав.

Відповідно до ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивачем не доведено, що відповідачем допущені істотні порушення по договору № 510. Позивач не довів що, відповідачем йому завдана шкода внаслідок чого він значною мірою позбавляється того, на що розраховував. До того ж, позивач не визначив розмір шкоди.

Отже, позовна вимога щодо визнання договору про спільну діяльність без об'єднання вкладів № 510 від 05.03.2012 року є не обґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 11.03.2013 року.

Суддя А.К.Семенов