Рішення

від 04.03.2013 по справі 919/16/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2013 року справа № 919/16/13-г

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія"

(97530, АР Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова, 19;

95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Узлова, 6)

до приватного підприємства "Бар "Бомбей"

(99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 50;

99000, м. Севастополь, вул. Надії Островської, 35)

про стягнення заборгованості у розмірі 20 771,15 грн

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

представника позивача -Мозгового А.В., довіреність б/н від 06.11.2012

представник відповідача -не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" звернулося до суду з позовом до приватного підприємства "Бар "Бомбей" про стягнення заборгованості за договором поставки №763/554 від 24.06.2012 у розмірі 20 771,15 грн, з яких 16 395,24 грн - сума основного боргу; 913,87 грн - пеня; 183,00 грн - 3% річних; 3279,04 грн - штраф.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 03.02.2013 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 17.01.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 04.03.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України участь у господарському засіданні є правом сторони, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідач правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав.

Оскільки явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.06.2012 між приватним підприємством "Бар "Бомбей" (покупець) і товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія " (постачальник) було укладено договір поставки № 763/554 (далі - Договір) відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та сплачує алкогольні та безалкогольні напої.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що ціна, асортимент, номенклатура, найменування, кількість продукції, що продається за цим договором вказується в додатковій угоді (Додатку / специфікації до цього договору) або можуть узгоджуватися сторонами при підписанні накладної (їх) і вказуються в них (накладних).

Ціна, асортимент, номенклатура, найменування, кількість продукції, місце і термін поставки вважається остаточно узгодженими сторонами цього Договору після підписання повноважними представниками сторін (що мають довіреність на отримання / передачу товарно - матеріальних цінностей) накладної (їх).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що продукція поставляється партіями. Партією продукції є продукція, зазначена в одній видатковій накладній (ТТН).

У пункті 2.3 Договору зазначено, що ціна цього договору визначається виходячи із загальної вартості продукції, поставленої протягом терміну дії цього договору.

Згідно з пунктом 2.9 Договору покупець зобов'язується оплатити кожну придбану за цим договором партію продукції не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту її передачі.

Моментом передачі партії продукції (датою поставки) і моментом переходу права власності на продукцію є дата фактичного отримання продукції, зазначена покупцем в підписаній сторонами видатковій накладній на дану продукцію. У разі відсутності відмітки покупця на примірнику видаткової накладної постачальника про дату фактичного отримання продукції, датою поставки і моментом переходу права власності на продукції вважається дата видачі видаткової накладної (п.2.10. Договору).

У розділі третьому, сторони узгодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року. Термін дії цього договору автоматично продовжується на додаткові однорічні строки у разі, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення чергового терміну дії договору жодна із сторін не повідомила іншу письмово про свій намір припинити подальшу співпрацю (п. 7.1 Договору).

Позивач зазначає, що на виконання своїх зобов'язань за договором він передав відповідачу товар на загальну суму 16 395, 24 грн за видатковими накладними РН-54-014475 від 27.07.2012, РН-54-015306 від 08.08.2012, РН-54-016012 від 17.08.2012 проте відповідач у порушення пункту 2.9 Договору статей 526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України не виконав своє зобов'язання щодо оплати товару, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до норми абзацу другого частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору 14.06.2012 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 16 395, 24 грн за наступними видатковими накладними:

- РН-54-014475 від 27.07.2012 на суму 9 068, 28 грн;

- РН-54-015306 від 08.08.2012 на суму 3 037, 68 грн;

- РН-54-016012 від 17.08.2012 на суму 4 289,28 грн;

Товар був прийнятий уповноваженою особою відповідача, про що свідчить підпис та печатка на видаткових накладних, оригінали яких були оглянуті судом у судовому засіданні (а.с. 8-10).

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків підписаний обома сторонами договору від 21.12.2012 станом на 20.12.2012 (а.с. 13) і акт звірки від 01.01.2013 станом на 31.12.2012, з яких вбачається, що приватне підприємство "Бар "Бомбей" має заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" у розмірі 16 395, 24 грн.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази оплати заборгованості у розмірі 16 395, 24 грн відповідачем суду не надані.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 16 395, 24 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 144,70 грн та 3% річних у розмірі 28,36 грн.

Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно пункту 4.1 Договору уразі недотримання термінів оплати продукції, зазначених у п.п 2.9 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,1 % від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірені надані позивачем розрахунки 3 % річних і пені та зроблено власний розрахунок за наступними формулами:

3 % річних = сума боргу х 3 % : 366 днів (2012 рік) х кількість днів прострочення;

пеня = сума боргу х подвійну облікову ставку НБУ : 366 днів (2012 рік) х кількість днів прострочення;

Сума/грннакладнаперіоддні 3% річнихпеня 9 068,28РН-54-014475 08.08.2012- 26.12.2012 144 107,03 грн 535,18 грн 272,64РН-54-015306 16.08.2012 - 26.12.2012 132 32,87 грн 164,33 грн 232,64РН-54-016012 25.08.2012 - 26.12.2012 123 43,24 грн 216,22 грн Всього: 183,14 грн 915,73 грн

Враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 183,00 грн та пеня у розмірі 913,87 грн, суд вважає за необхідне стягнути саме заявлену суму, оскільки відповідно до положень статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може виходити за межі позовних вимог лише якщо про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 3 279,04 грн.

Відповідно до пункту 4.1. Договору передбачено, що у разі якщо прострочення оплати становить більше 30 календарних днів покупець зобов'язаний виплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки загальна сума прострочення оплати продукції, отримана відповідачем за договором перевищує 30 календарних днів з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 20% від суми заборгованості, що складає 3 279,04 грн.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з приватного підприємства "Бар "Бомбей" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 20 771,15 грн, з яких 16 395,24 грн - сума основного боргу, 913,87 грн - пеня, 183,00 грн - 3% річних, 3 279,04 грн - штраф.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору при задоволенні позову стягуються з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 75, 82, 84- 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Бар "Бомбей" (99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 50; 99000, м. Севастополь, вул. Надії Островської, 35, ідентифікаційний код 37654120, р/р 26003332632 в КРД ПАТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 380805, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (95047, АР Крим м. Сімферополь, вул. Узлова, 6; 97530, Сімферопольський район с. Мазанка, вул. Садова, 19, ідентифікаційний код 36499654, р/р 2600716690 в КРД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 324021, або на інший рахунок, зазначений стягувачем) заборгованість у розмірі 20 771, 15 грн (двадцять тисяч сімсот сімдесят одна гривня 15 копійок), з яких: 16 395,24 грн - сума основного боргу; 913,87 грн - пеня; 183,00 грн - 3% річних; 3 279,04 грн - штраф, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.03.2013.

Суддя Н.Г. Плієва

Розсилка:

1. товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія"

(97530, АР Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова, 19 - простим

95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Узлова, 6) простим

до приватного підприємства "Бар "Бомбей"

(99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 50; - рекомендованим з повідомленням

99000, м. Севастополь, вул. Надії Островської, 35) - рекомендованим з повідомленням