Рішення

від 05.03.2013 по справі 910/26131

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26131 05.03.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім Суші»

Про стягнення 91 309,92 грн. та повернення майна

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Брайко М.В. - по дов. № 27 від 26.12.2012

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім Суші» про стягнення 91 309,92 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди № 38 від 10.02.2012 та про повернення наступного майна

- каво-машину Арріа 2GR (АРРІА5SЕМ02), серійний номер 303819 з економайзером води 303819;

- кавомолка MDX (AMX 6022) 220 MON Black 13363-11, серійний номер 13363-11;

- пом'якшувач води 8л 27358, серійний номер 27358.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2013 порушено провадження у справі № 930/26131 та призначено справу до розгляду на 22.01.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 930/26131 від 03.01.2013 виправлено помилку в ухвалі про порушення провадження у справі виправивши дату призначення справи до розгляду на 24.01.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 930/26131 від 24.01.2013, в зв'язку з не з'явленням представників позивача і відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі від 02.01.2013, розгляд справи був відкладений на 12.02.2013.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 справу № 910/26131 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку перебуванням судді Сівакової В.В. у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 930/26131 від 12.02.2013 (суддя Трофименко Т.Ю.) розгляд справи був призначений на 05.03.2013.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 справу № 910/26131 передано на розгляд судді СІвакової В.В., в зв'язку із прибуттям судді з відрядження.

Позивач в судовому засіданні 05.03.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 05.03.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 02.01.2013 та ухвал від 24.01.2013, від 12.02.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 15.02.2013 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Оскільки, наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.03.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

10.02.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дім Суші» (орендар) було укладено договір оренди № 38 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування товарно-матеріальні цінності (об'єкт оренди), визначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору після його розірвання не було повернуто об'єкт оренди, в зв'язку з чим позивачем нарахований штраф в розмірі 91 309,92 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Згідно з п. 2.1. договору об'єкт оренди передається з підписанням акту приймання-передачі, в якому вказуються будь-які його недоліки на момент передачі, якщо такі є, а також будь-які інші необхідні відомості, що дають змогу визначити стан та комплектність об'єкта оренди на момент передачі, залогова вартість об'єкта оренди, його серійний номер.

Датою передання об'єкта оренди та датою його повернення вважається дата вказана в акті прийому-передачі, що підписаний обома сторони (п. 2.3. договору).

На підставі акту приймання-передачі від 13.02.2012 позивач передав, а відповідач прийняв в орендну користування наступне майно:

- каво-машину Арріа 2GR (АРРІА5SЕМ02), серійний номер 303819 з економайзером води 303819 (залоговою вартістю 38 077,02 грн.);

- кавомолка MDX (AMX 6022) 220 MON Black 13363-11, серійний номер 13363-11 (залоговою вартістю 6 225,00 грн.);

- пом'якшувач води 8л 27358, серійний номер 27358 (залоговою вартістю 1 352,94 грн.).

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно п. 6.3. договору строк дії договору встановлено до 28.02.2013. Сторонами можуть поновити дію цього договору уклавши угоду про його поновлення на новий строк.

Доказів того, що сторонами укладено угоду про поновлення договору не подано.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 4.1.2. договору передбачено право орендодавця у будь-який час розірвати цей договір в односторонньому порядку та вимагати повернення об'єкта оренди, попередивши про це орендаря за 10 днів.

07.12.20012, що підтверджується поштовою квитанцією № 3127 та описом вкладення, позивачем на адресу відповідача був надісланий лист № 1/281 від 05.12.2012, в якому позивач, скориставшись наданим п. 4.1.2. договору правом, повідомив про дострокове припинення договору після спливу 10 днів з моменту отримання цього повідомлення. Також позивач вимагав повернути передане в оренду кавове обладнання в день припинення договору.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність укладеної між сторонами угоди про поновлення договору на новий строк, договір є припиненим.

Відповідно до п. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно з п. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 4.4.5. договору орендар зобов'язаний впродовж 3-х днів після спливу строку дії або в разі дострокового розірвання повернути орендодавцю об'єкт оренди.

Згідно з п. 2.2. договору орендар повинен повернути об'єкт оренди в тому самому стані, в якому він його отримав від орендодавця, з урахуванням нормального зносу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Сторонами доказів в підтвердження того, що об'єкт оренди був повернутий позивачу за актом приймання-передачі не подано.

Орендою є засноване на договорі, строкове, платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

З припиненням договору відповідач втратив статус орендаря і, оскільки інших доказів щодо підтвердження права користування спірним майном не має, то вимога про зобов'язання повернути орендоване майно підлягає задоволенню.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки орендоване майно не повернув, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що у випадку, якщо орендар не поверне об'єкт оренди в строки, передбачені п. 4.4.5. договору, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати штрафу у розмірі подвійної залогової вартості об'єкта оренди, що вказана в акті приймання-передачі.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 13.02.2012 загальна залогова вартість об'єкта оренди становить 45 654,96 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди.

За обґрунтованими розрахунками позивача розмір подвійної залогової вартості об'єкта оренди складає 91 309,92 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 91 309,92 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім Суші» (м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1, код ЄДРПОУ 36993604) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» (Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, 29, кв. 28, код ЄДРПОУ 37029549) наступне майно:

- каво-машину Арріа 2GR (АРРІА5SЕМ02), серійний номер 303819 з економайзером води 303819;

- кавомолка MDX (AMX 6022) 220 MON Black 13363-11, серійний номер 13363-11;

- пом'якшувач води 8л 27358, серійний номер 27358.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім Суші» (м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1, код ЄДРПОУ 36993604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» (Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, 29, кв. 28, код ЄДРПОУ 37029549) 91 309 (дев'яносто одну тисячу триста дев'ять) грн. 92 коп. штрафу, 2 739 (дві тисячі сімсот тридцять дев'ять) грн. 30 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 12.03.2013.

СуддяВ.В.Сівакова