Рішення

від 26.02.2013 по справі 922/002/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р.Справа № 922/002/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Шевчук Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарс", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ про стягнення коштів за участю :

Представника позивача - Федоренко Л.Б., дов. №10/09-01 від 10.09.12р.

Представника відповідача - Салюк В.П., дов. №688 від 18.12.12р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Сарс" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "Вовчанський м"ясокомбінат" 139999,78 грн. основного боргу та 11475,00 грн. штрафу у розмірі 3% річних, мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача виконання зобов"язань з оплати поставленого позивачем товару за договором №221011 від 17.07.12р.

19.02.13р. представник позивача звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, з урахуванням якої просить стягнути з відповідача 1399999,78 грн. основного боргу, 11475,00 грн. штрафу у розмірі 3% річних, а також 10766,89 грн. пені.

Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову (п.3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р.).

Згідно п. 3.12. вказаної постанови, право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК України.

Предметом позову, визначеному у позовній заяві (вх.№002/13 від 02.01.13р.), була вимога про стягнення з відповідача 139999,78 грн. основного боргу та 11475,00 грн. штрафу.

У поданій 19.02.13р. заяві про уточнення позовних вимог позивач просить крім боргу та штрафу за договором №221011 від 17.07.12р., також стягнути з відповідача пеню у сумі 10766,89 грн. Отже, дана заява є заявою про зміну предмету позову.

Розгляд даної справи по суті розпочато 21.01.13р., що відображено в протоколі судового засідання від 21.01.13р.

З огляду на наведене, враховуючи те, що заяву про зміну предмету позову було подано позивачем після початку розгляду справи по суті, суд залишає її без розгляду.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечує проти позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, вважає їх необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні повністю. Суму основного боргу представник відповідача визнавав в повному обсязі.

Крім того, представником відповідача супровідним листом (вх.№7386 від 26.02.13р.) надано для долучення до матеріалів справи платіжні доручення №1428 від 17.01.13р., №1467 від 25.01.13р., №1543 від 01.02.13р., №1578 від 13.02.13р., №1634 від 22.02.13р., згідно яких ним сплачено на користь позивача 90000,00 грн., в якості оплати заборгованості за накладними №5170 від 15.09.12р. та актом звірки від 30.01.13р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

17.07.12р. між позивачем - Постачальник та відповідачем - Покупець було укладено договір поставки №221011, відповідно до умов якого Постачальник систематично поставляє Покупцю м"ясну сировину, а Покупець приймає та своєчасно оплачує його.

Ціна на товар, який постачається є договірною і встановлюється відповідно до погоджених Покупцем та Постачальником замовлень. Погоджена ціна на товар вказується в накладних на кожну партію і містить у собі податок на додану вартість або дотацію. Загальна вартість договору складається з вартостей усіх поставок за період дії Договору (п.3.1 Договору).

Оплата кожної партії товару здійснюється на протязі п"яти банківських днів з моменту отримання товару. Загальна сума договору визначається як сума проданого товару по видатковим накладним протягом дії даного договору (п.4.1-4.2 Договору).

Як свідчать матеріали справи, на виконання зобов"язань за Договором, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 653617,08 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (арк.с.11-19-23). Отримання товару за вказаними накладними засвідчено печаткою та підписом представника відповідача на них.

Однак, як вказує позивач, відповідач не своєчасно та не в повному обсязі виконав свої зобов"язання з оплати поставленого товару, оплативши лише 513617,30 грн., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, розмір якої станом на момент подання позову становить 139999,78 грн.

Під час розгляду даної справи, відповідач частково погасив існуючу у нього заборгованість за поставлений товар, а саме у сумі 100000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1348 від 03.01.13р., №1428 від 17.01.13р., №1467 від 25.01.13р., №1543 від 01.02.13р., №1578 від 13.02.13р., №1634 від 22.02.13р.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність предмету спору щодо стягнення з відповідача 100000,00 грн. основного боргу та про припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Таким чином, з урахуванням часткової оплати відповідачем суми основного боргу, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на момент прийняття рішення у даній справі складає 39999,78 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ч.1 ст.712 ЦК України).

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 39999,78 грн. у встановлений договором строк, та визнавав її наявність, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача боргу за поставлений товар.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 11475,00 грн. штрафу у розмірі3% річних за неповну та несвоєчасну оплату поставленого товару.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до п.7.6 Договору, за несвоєчасну оплату товару, який поставлений, Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 3% річних.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних перевірено судом та встановлено, що його невірно розраховано позивачем, зокрема, невірно застосовано період, за який нараховуються річні, з урахуванням чого суд вважає правомірною та обгрунтованою суму 3% річних у розмірі 2155,38 грн., а решті річних відмовляє як безпідставно нарахованих.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 530, 525-526, 626, 712 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині 100000,00 грн. основного боргу - припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м"ясокомбінат" (62503, Харківська область, м.Вовчанськ, вул.Новоселівська, 1, код ЄДРПОУ 32447115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САРС" (м.Київ, вул.Червоноармійська, 17, оф.16, код ЄДРПОУ 25662788) 39999,78 грн. основного боргу, 2155,38 грн. 3% річних та 2843,09 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову - відмовити.

Повне рішення складено 04.03.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.