Рішення

від 19.02.2013 по справі 5023/5903/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р.Справа № 5023/5903/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Шевчук Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скан-Буд 2008", м. Харків до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення коштів за участю :

Представник позивача: Шулатова І.С., дов. від 27.09.12р.

Представник відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Скан-Буд 2008" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ФОП ОСОБА_1 36191,32 грн. боргу, 2770,26 грн. пені, 1063,01 грн. 3% річних та 361,54 грн. інфляційних, мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов"язань за договором поставки №0104/3 від 01.04.11р. щодо оплати поставленого товару.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Крім того, звернувся до суду із заявою про відмову від стягнення з відповідача 5000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Розглянувши вказану заяву та приймаючи до уваги положення ст.22 ГПК України, суд вважає за можливе прийняти їїї та продовжити розгляд справи з її урахуванням.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наступне.

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.10.12р., місцем проживання ФОП ОСОБА_1 є: 61075, АДРЕСА_1.

Ухвали господарського суду, які надсилались на юридичну адресу відповідача повернуті до суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання (згідно довідки поштового відділення).

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01.04.11р. між позивачем - Постачальник та відповідачем - Покупець було укладено договір поставки №0104/3, відповідно до умов якого Постачальник зобов"язався продавати, а Покупець приймати окремими партіями та оплачувати будівельні матеріали (товар), номенклатура, кількість та ціна якого визначаються на підставі усної заявки або телефонограми Покупця на кожну конкретну партію товару та відображаються в накладній на дану партію.

Факт здачі-приймання товару документально оформлюється накладною, підписаною повноважними представниками обох сторін, яка є письмовим підтвердженням заявки Покупця на дану партію товару. (п.1.2 Договору).

Ціна товару є договірною та визначається накладною по п.1.1. на кожну конкретну партію товару, що поставляється. Загальна ціна договору складає сумарну вартість усіх партій товару, що був поставлений Постачальником та прийнятий Покупцем протягом строку дії договору на підставі накладних. (п.2.1, 2.3 Договору).

Як свідчать матеріали справи, на виконання зобов"язань за Договором, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 36191,32 грн., що підтверджується видатковими накладними №964 від 02.08.11р. та №1060 від 29.08.11р. (арк.с.16-17), який був отриманий особисто ФОП ОСОБА_1

Згідно п.4.1 Договору, Покупець оплачує поставлений товар не раніше як після реалізації кожної одиниці товару третім особам, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника не пізніше четвертого, чотирнадцятого та двадцять четвертого числа кожного місяця. Якщо вказані строки оплати припадають на святкові або вихідні дні, Покупець перераховує грошові кошти за проданий товар на наступний робочий день.

Строк реалізації товару складає 90 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної (п.3.1 Договору).

Однак, як вказує позивач, відповідач не своєчасно та не в повному обсязі виконав свої зобов"язання з оплати поставленого товару, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, розмір якої станом на момент подання позову становить 36191,32 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ч.1 ст.712 ЦК України).

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Встановлений п.3.1 Договору строк реалізації товару - 90 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної сплинув, однак, докази виконання ним зобов"язань з оплати поставленого позивачем товару в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 36191,32 грн., або інших доказів, які б спростували її наявність, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача боргу за поставлений товар.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2770,26 грн., 3% річних у розмірі 1063,01 грн. та 361,54 грн. інфляційних за неповну та несвоєчасну оплату поставленого товару.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до п.5.1 Договору, за порушення строків оплати поставленого товару Покупець несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (п.6 ст.232 Господарського кодексу України).

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання другим відповідачем взятих на себе зобов'язань по сплаті поставленого позивачем товару у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про те, що відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов"язання, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 2770,26 грн., 3% річних у розмірі 1063,01 грн. та 361,54 грн. інфляційних є правомірними та обгрунтованими.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 530, 525-526, 549, 610, 625, 626, 712 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скан-Буд 2008" (61070, м.Харків, вул.Старошишківська, 7, кв.29, код ЄДРПОУ 35970104) 36191,32 грн. боргу, 2770,26 грн. пені, 1063,01 грн. 3% річних, 361,54 грн. інфляційних та 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.02.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.