Рішення

від 25.02.2013 по справі 5023/5986/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2013 р.Справа № 5023/5986/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Шевчук Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Технологія Бізнес", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший металіст", м. Харків про стягнення коштів за участю :

Представник позивача - Овсяніков Ю.М., директор, наказ №1-27/02/09К від 27.02.09р.

Представник відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Ресурс Технологія Бізнес" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "Перший металіст" 11700,00 грн. основного боргу, 420,24 грн. пені та 905,07 грн. 3% річних, мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов"язань з оплати виготовленого та поставленого позивачем товару за договором №31-08/11 від 31.08.11р.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судові засідання не з"являвся, витребуваних судом документів не надавав, про причини неявки суд не повідомляв, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наступне.

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.01.13р., місцезнаходженням ТОВ "Перший металіст" є: 61072, м.Харків, вул.Єсеніна, 11, кв.6

Ухвали господарського суду, які надсилались на юридичну адресу відповідача повернуті до суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання (згідно довідки поштового відділення) (арк.с.33-37).

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

31.08.11р. між відповідачем - Замовник та позивачем - Виконавець було укладено договір №31-08/11, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов"язання з: поставки вагового обладнання - автомобільних механічних вагів РП-25-Ш з розміром вагової платформи 6х2,85 м та найбільшою ваговою завантаженістю (НВЗ) 25 тон; налагоджувальним роботам та організацію здачі ваг органам Держстандартметрології.

Виконавець зобов"язаний поставити ваги автомобільні РП-25-Ш на підприємство Замовника та провести їх налагоджувальні роботи протягом 10 банківських днів з дати надходження коштів на його рахунок (п.2.1. Договору).

Згідно п.2.2 Договору, Замовник зобов"язаний сплатити Виконавцю кошти у розмірі та строки, вказані в п.3.3 Договору.

Відповідно до п.3.1 Договору, його сума складає 39000,00 грн. Замовник сплачує Виконавцю за поставку ваг поетапно: 70% авансового платежу та 30% подальший розрахунок, а саме 27300,00 грн. - авансовий платіж; 11700 - остаточний розрахунок, протягом трьох днів після підписання акту виконаних робіт.

Датою виконання робіт вважається день отримання та підписання видаткової накладної (п.7.2 Договору).

Як свідчать матеріали справи, на виконання зобов"язань за Договором, позивач поставив відповідачеві товар - автомобільних механічних вагів РП-25-Ш з розміром вагової платформи 6х2,85 м та найбільшою ваговою завантаженістю (НВЗ) 25 тон на загальну суму 39000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №108 від 12.10.11р. (арк.с.12), який був отриманий представником відповідача Анпілоговим В.О., повноваження якого підтверджується довіреностями №28 від 10.10.11р. (арк.с.13). Заперечень щодо кількості, якості, комплектності або невиконання позивачем налагоджувальних робіт тощо відповідач не висловив.

Однак, як вказує позивач, відповідач не своєчасно та не в повному обсязі виконав свої зобов"язання з оплати поставленого товару, оплативши лише 70% авансового платежу - 27300,00 грн., та не здійснив остаточного розрахунку за договором, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у сумі 13700,00 грн.

Листом №316 від 07.02.12р. (арк.с.14) відповідач звернувся до позивача з проханням відстрочити платіж за придбаний товар - автомобільні механічні ваги РП-25-Ш до 25.03.12р., у зв"язку з важки фінансовим становищем. При цьому жодних заперечень щодо виконання позивачем зобов"язань за договором №31-08/11 від 31.08.11р., зокрема, з поставки обладнання та проведення його налагоджувальних робіт, відповідачем не висунуто.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ч.1 ст.712 ЦК України).

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 11700,00 грн. у встановлений договором строк, або інших доказів, які б спростували її наявність, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача боргу за поставлений товар.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 905,07 грн. та 3% річних у розмірі 420,24 грн. за неповну та несвоєчасну оплату поставленого товару.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до п.4.2 Договору, невиконання Замовником п.п.2.2 та 3.3 тягне за собою штрафні санкції, в об"ємі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент виникнення суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (п.6 ст.232 Господарського кодексу України).

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він не відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства, а саме позивачем не вірно визначено період, з який розраховується пені, а тому суд вважає правомірною та обгрунтованою суму пені у розмірі 900,28 грн., а в решті відмовляє як безпідставно

нарахованої.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання другим відповідачем взятих на себе зобов'язань по сплаті поставленого позивачем товару у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про те, що відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов"язання, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 420,24 грн. є правомірними та обгрунтованими.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 530, 525-526, 626, 712 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший металіст" (61072, м.Харків, вул.Єсеніна, 11, кв.6, код ЄДРПОУ 36226053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Технологія Бізнес" (61001, м.Харків, вул.Плеханівська, 18, к.616, код ЄДРПОУ 33206647) 11700,00 грн. основного боргу, 420,24 грн. пені, 900,28 грн. 3% річних та 1608,90 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову - відмовити.

Повне рішення складено 28.02.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.