Постанова

від 12.03.2013 по справі 812/2083/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2013 року Справа № 812/2083/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бойко В.В.,

за участю сторін:

представника позивача: Бахмутської Г.О.,

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до Приватного підприємства «Авто-рейд» про стягнення заборгованості зі сплати фінансової санкції та пені у розмірі 55983,96 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2013 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Авто-рейд» про стягнення заборгованості зі сплати фінансової санкції та пені у розмірі 55983,96 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач зареєстрований в УПФУ в м. Брянці Луганської області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зобов'язаний сплачувати такі внески до ПФУ відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", але всупереч цього відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 55983,96 грн. та в добровільному порядку їх не сплатив.

У зв'язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати фінансової санкції та пені у розмірі 55983,96 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464, яким внесено зміни до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В той же час, відповідно до п.7 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, застосуванню підлягають зазначені вище Закони в редакції, що діяли до 01 січня 2011 року.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області як платник страхових внесків.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно ст.ст.14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками та відповідно, платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду. У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Пунктами 2, 3 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції: 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу; 3) за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).

Згідно ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З матеріалів справи вбачається, що за Приватним підприємством «Авто-рейд» утворилась заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

22 січня 2005 року позивачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування» або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №28, яким з відповідача стягнуто суму штрафу у розмірі 190,32 грн. та нараховано пеню у розмірі 196,68 грн. за період з 10.01.2006 по 11.06.2007. Вказане рішення отримано відповідачем, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на копії повідомлення про вручення поштового відправлення.

16 січня 2008 року УПФУ в м. Брянці Луганської області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування» або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №14, яким з відповідача стягнуто суму штрафу у розмірі 10419,23 грн. та нараховано пеню у розмірі 7965,33 грн. за період з 20.04.2005 по 10.10.2007. Вказане рішення отримано відповідачем, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на копії повідомлення про вручення поштового відправлення.

28 квітня 2006 року позивачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески №43, яким до відповідача застосовано фінансові санкцій у розмірі 37212,40 грн. Вказане рішення отримано відповідачем, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на вказаному рішенні.

Таким чином, сума заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягає стягненню з відповідача, складає 55983,96 грн. (190,32 грн. + 196,68 грн. + 10419,23 грн. + 7965,33 грн. + 37212,40 грн. = 55983,96 грн.).

Відповідно до ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Управлінням Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області було винесено вимогу про сплату боргу № Ю - 7 від 04.01.2012. Вимогу про сплату боргу № Ю - 7 від 04.01.2012 добровільно відповідачем не виконано, з органом Пенсійного фонду не узгоджено та у судовому порядку не оскаржено

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до Приватного підприємства «Авто-рейд» про стягнення заборгованості зі сплати фінансової санкції та пені у розмірі 55983,96 грн. підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими, а заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підлягає стягненню з відповідача.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до Приватного підприємства «Авто-рейд» про стягнення заборгованості зі сплати фінансової санкції та пені у розмірі 55983,96 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Авто-рейд» (94105, Луганська область, м. Брянка, вул. Майколони, 1; і.к.30921581) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області заборгованість зі сплати фінансової санкції та пені у розмірі 55983,96 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят три гривні 96 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Кравцова