Рішення

від 04.03.2013 по справі 910/1393/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1393/13 04.03.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ревард"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "БКБ Інжиніринг"

Про стягнення 5014,73 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Сергієнко Ю.П.- директор (Протокол №1 загальних зборів від 14.11.2006р.)

Пастушенко О.Д. - представник (дов. № 1/09-юр від 28.01.2013 р.)

від відповідача Любарець Д.Л. - представник (дов. № 01/13 від 15.02.2013 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ревард" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БКБ Інжиніринг" про стягнення заборгованості по договору №135/12 від 03.10.2012р. про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів (Договір) в розмірі 10 009,43 грн. (9625,00 - основний борг, 266,52 грн. - пені, 28,87 грн. - індекс інфляції, 89,04 грн. - 3% річних).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано зобов'язання по сплаті вартості фактично наданих послуг по Договору, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 10 009,43 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.01.2013р. порушено провадження у справі № 910/1393/13 та призначено розгляд справи на 18.02.2013 р.

18.02.2013р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом задоволено дане клопотання та оголошено перерву до 04.03.2013р.

01.03.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначив що ним сплачено частину основної заборгованості в розмірі 4775, 00 грн. Також, Відповідач визнає, що станом на день розгляду справи сума основної заборгованості перед позивачем складає 4850,00 грн.

В судовому засіданні 04.03.2013р. представником позивача подано заяву про зміну (зменшення) позовних вимог, відповідно до якої, позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості за договором в розмірі 4850,00 грн., неустойку в розмірі 112,94 грн., індекс інфляції - 14,13 та 3%річних в розмірі 37,66 грн.

Судом прийнято дану заяву до розгляду.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 04.03.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ревард" (Позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БКБ Інжиніринг" (Відповідач, Замовник) було укладено Договір № 135/12 надання послуг по експлуатації будівельних машин і механізмів .

Відповідно до п. 1.1. Договору, у порядку та умовах, визначених цим Договором, Виконавець надає Замовнику послуги щодо експлуатації будівельних машин і механізмів для виконання земляних та будівельно-монтажних робіт (далі по тексту «Техніка») на будівельних об'єктах Замовника, а Замовник приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього Договору.

Згідно п. 2.1 Послуги щодо експлуатації Техніки надаються Виконавцем за заявкою Замовника, яка направляється у письмовому вигляді (факсом) або усно. В заявці зазначається місце проведення робіт, тип необхідної Техніки, дату початку робіт, термін роботи, а також інші умови, які ускладнюють процес експлуатації (в разі їх наявності).

Згідно п. 3.1., 3.2. та 3.3 Договору, Вартість послуг Виконавця за цим Договором вказується в рахунках та актах надання послуг. Оплата праці персоналу, що обслуговує Техніку входить до ціни послуги. Сума Договору складається з суми вартості Актів надання послуг на протязі дії цього Договору. Оплата послуг здійснюється на підставі виставлених рахунків на умовах 100 % передплати.

Позивач зазначає , що ним роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується Актами надання послуг № 1026 від 04.10.2012 року на суму 2 475,00 гривень з ПДВ, № 1037 від 08.10.2012 року на суму 2 200,00 гривень з ПДВ, № 1038 від 08.10.2012 року на суму 4 950,00 гривень з ПДВ, підписаних сторонами.

Таким чином Позивачем надано послуги з представлення Відповідачу спеціальної техніки на загальну суму 9 625,00 грн.

Відповідач частково сплатив суму основної заборгованості в розмірі 4775,00 грн., що підтверджується Квитанцією № 167378530/177119681/490952943/5984 від 15.02.2013р., копія якої міститься в матеріалах справи.

Станом на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 4850,00 грн. Крім суми основної заборгованості позивач ставить вимоги про стягнення з відповідача неустойку в розмірі 112,94 грн., індекс інфляції - 14,13 та 3% річних в розмірі 37,66 грн.

Відповідач визнав суму основної заборгованості перед позивачем в розмірі 4850,00 грн., в решті позовних вимог просить відмовити.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що свої зобов'язання щодо оплати коштів за виконані позивачем роботи, відповідач у встановлений Договором строк виконав не в повному обсязі.

Так, відповідно до Квитанції № 167378530/177119681/490952943/5984 від 15.02.2013р. відповідач в лютому 2013 р. сплатив позивачу кошти в рахунок погашення заборгованості по Договору в сумі 4775,00 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи, 04.03.2013 р., заборгованість відповідача за надані позивачем послуги по Договору № 135/12 від 03.10.2012 р. становить 4850,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач не заперечив проти суми основного боргу в розмірі 4850,00 грн., господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 4850,00 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 37,66 грн., збитків від інфляції - 14,13 грн. (розрахунки в матеріалах справи).

Перевіривши розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, судом встановлено, що розрахунок 3% річних та збитків від інфляції відповідає матеріалам справи та підлягає задоволенню в повному обсязі. Контррозрахунку відповідачем не надано.

Щодо стягнення з відповідача суми неустойки у вигляді пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 546 Цивільного Кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Як встановлено судом та не спростовано позивачем, письмовий правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (пені) між сторонами у справі не вчинявся, а розмір пені договором у спірних правовідносинах сторін також не встановлено, що виключає правові підстави для стягнення 112,94 грн. пені.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми неустойки у вигляді пені в розмірі 112,94 грн. належним чином позивачем не обґрунтовані, не доведені та не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 1003,44 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р., зокрема, п.6.3, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг , а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем належним чином не доведено понесення ним витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 1003,44 грн., зокрема суду не надано документ, який би підтверджував сплату зазначеної суми (платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг ), відсутні правові підстави для стягнення з відповідача зазначеної вище суми.

Судові витрати позивача про сплату судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БКБ Інжиніринг" (02154, м. Київ, пр.-т Возз'єднання, 21, ідентифікаційний код 36391606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ревард" (03124, м. Київ, вул. Василенка, 7-А, ідентифікаційний код 34770204) 4850 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 37 (тридцять сім) грн. 66 коп. 3% річних, 14 (чотирнадцять) грн. 13 коп. збитків від інфляції та 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одну) грн. 75 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 11.03.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева