Ухвала

від 28.02.2013 по справі 2а-4446/09/0270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2013 р. м. Київ К-41382/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року у справі за позовом Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області до Споживного товариства "Крижопільське сільське споживче товариство" про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИЛА

Крижопільська міжрайонна державна податкова інспекція Вінницької області (далі -Крижопільська МДПІ) звернулось до суду з позовом до Споживного товариства "Крижопільське сільське споживче товариство" (далі -СТ "Крижопільське сільське споживче товариство") в якому просить припинити юридичну особу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року у задоволенні позову Крижопільської МДПІ відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року апеляційну скаргу Крижопільської МДПІ залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Крижопільської МДПІ.

СТ "Крижопільське сільське споживче товариство" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу Крижопільської МДПІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

09.10.2009 року СТ «Крижопільське сільське споживче товариство» зареєстроване Крижопільською районною державною адміністрацією у Вінницькій області як юридична особа за №11551080004000206.

Відповідно довідки АБ №194006 від 16.10.2009 року споживче товариство «Крижопільське сільське споживче товариство»включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код - 01740839. Підприємство діє на підставі статуту, зареєстрованого Крижопільською районною державною адміністрацією.

Згідно податкової довідки від 13.10.2009 року за №4598 СТ «Крижопільське сільське споживче товариство»не подає до Крижопільської МДПІ встановленої законом обов'язкової податкової звітності більше одного року.

Відповідно до довідки Крижопільської МДПІ №4599 від 13.10.2009 року СТ «Крижопільське сільське споживче товариство»станом на 13.10.2009 року не має заборгованості з податків та зборів, обов'язкових платежів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені у Законі України «Про державну податкову службу» .

У відповідності до п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» передбачено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, у тому числі реєстрація на втрачені, викрадені чи підроблені документи або передання юридичної особи у володіння та/або управління померлим, безвісно відсутнім, недієздатним особам або особам з обмеженою цивільною дієздатністю; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Таким чином, податкові органи наділені компетенцією звертатися до суду з позовом про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи зокрема з підстав:

- неподання платником податків протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 жовтня 2010 року СТ «Крижопільське сільське споживче товариство»подано до Крижопільської МДПІ декларацію з податку на прибуток підприємства за 2008 рік, декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2009 року, декларацію з податку на прибуток підприємства за III кварта 2009 року, декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2009 року, податковим розрахунок комунального податку за IV квартал 2008 року, податковий розрахунок комунального податку за І квартал 2009 року, податковий розрахунок комунального податку за II квартал 2009 року, податковий розрахунок комунального податку за базовий податковий звітній період (3 квартал 2009 року).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав у задоволенні позовних вимог Крижопільської МДПІ.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров