Постанова

від 19.02.2013 по справі 0870/12277/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19 лютого 2013 року (10 год. 20 хв.) Справа № 0870/12277/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Кай К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агіо» про стягнення податкового боргу.

17.12.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агіо» (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі: 19462,67 грн., а саме: 6267,20 грн. з податку на прибуток підприємств на р/р 31111009700013, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, код 34676932, МФО 813015, отримувач платежу - Державний бюджет м. Мелітополя, код платежу 11020200; 13195,47 грн. з податку на додану вартість на р/р 31113029700013, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, код 37968956, МФО 813015, отримувач платежу - Державний бюджет м. Мелітополя, код платежу 14010100.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач станом на 11.12.2012 має податковий борг перед бюджетом у сумі 19462,67 грн.: з податку на додану вартість - 13190,85 грн., з податку на прибуток підприємств - 6261,00 грн. та пеня - 10,82 грн.. Борг виник в результаті несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених позивачем за результатами перевірок, а також відповідачем самостійно у податковій звітності.

Ухвалою судді від 18.12.2012 у зв'язку з невідповідністю позову вимогам ст. 106 КАС України, його було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позову до 08.01.2013.

Станом на 09.01.2013 недоліки позовної заяви, про які йшлося в ухвалі судді від 18.12.2012 не були усунені.

Ухвалою від 09.01.2013, у зв'язку із отриманням позивачем ухвали про залишення позову без руху лише 08.01.2013, строк для усунення недоліків позову був продовжений до 22.01.2013.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою від 22.01.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 04.02.2013.

У судове засідання, призначене на 04.02.2013, представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не прибули.

04.02.2013 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, на позовних вимогах наполягає.

Ухвалою від 04.02.2013 судовий розгляд було відкладено до 19.02.2013.

У судове засідання 19.02.2013 відповідач, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.

Поштове відправлення, в якому містилась судова повістка, повернувся до суду із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, яка внесена до відповідного державного реєстру.

Судові повістки надсилались відповідачу на адресу визначену у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач 24.10.2005 зареєстрований в якості юридичної особи.

За результатами проведення господарської діяльності відповідачем було подано позивачу податкові декларації з податку на додану вартість приватних підприємств та податкові декларації з податку на прибуток підприємств, а саме:

- від 20.09.2012 № 9057351558, термін сплати до 30.09.2012, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання в розмірі 3349,00 грн.;

- від 19.10.2012 № 9064891792, термін сплати до 30.10.2012, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання в розмірі 4852,00 грн.;

- від 20.11.2012 № 9073056210, терміни сплати до 30.11.2012, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання в розмірі 2091,00 грн.;

- від 09.05.2012 № 9025210994, терміни сплати до 20.05.2012, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання в розмірі 903,00 грн.;

- від 08.08.2012 № 9047287369, терміни сплати до 19.08.2012, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання в розмірі 461,00 грн.;

- від 09.11.2012 № 9070338541, терміни сплати до 19.11.2012, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання в розмірі 4897,00 грн.

24.05.2011 позивачем була сформована податкова вимога №289, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 30491,46 грн. Вказана податкова вимога отримана відповідачем 10.06.2011, про що свідчить підпис на корінці повідомлення про вручення поштового відправлення.

Судом встановлено, що працівниками позивача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача. За наслідками перевірки позивачем складено акт від 03.05.2012 № 128/153-32096317 про результати позапланової невиїзної перевірки з питання несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ з 23.05.2011 по 21.01.2012, у висновках якого зазначено, що відповідачем порушено вимоги п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України, тобто несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

14.06.2012 у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012 № 0000261530, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 2898,85 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем, про що свідчить підпис на корінці повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи відсутність заперечень відповідача проти позову та ненадання ним доказів, які б спростовували доводи позивача, судом встановлено, що зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено.

За несвоєчасну сплату податкового зобов'язання відповідачу була нарахована пеня з податку на додану вартість у розмірі 5,55 грн., яка після часткової сплати у сумі 0,93 грн., на момент заявлення суми податкового боргу складає 4,62 грн. та з податку на прибуток підприємств у розмірі 6,20 грн. Вказані факти підтверджуються даними облікових карток та розрахунками пені, що наявні в матеріалах справи.

Згідно даних облікової картки відповідач протягом 2012 року сплатив податок на додану вартість у сумі 4325,44 грн., в результаті чого було частково погашено податковий борг, а отже, загальна сума заборгованості, з урахуванням пені, по податку на додану вартість становить 13195,47 грн. Також, відповідачем було частково погашено податковий борг по податку на прибуток підприємств у сумі 3481,56 грн., а отже, загальна сума заборгованості, з урахуванням пені, по податку на прибуток підприємств становить 6267,20 грн.

Вищезазначені суми грошових зобов'язань відповідачем не були сплачені.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми права, у зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу, податківцями була направлена в його адресу податкова вимога форми «Ю1» від 10.06.2011 №289, сума грошового зобов'язання визначена у розмірі 30491,46 грн. Податкова вимога була отримана уповноваженим представником відповідача 10.06.2011, про що свідчить підпис на корінці повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012 № 0000261530, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 2898,85 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем, про що свідчить підпис на корінці повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно із ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу, платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п.п. 95.1. - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Відповідно до приписів ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агіо» про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агіо» (код ЄДРПОУ 32096317, зареєстроване: 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, буд. 24) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 13195,47 грн. (тринадцять тисяч сто дев'яносто п'ять гривень 47 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агіо» (код ЄДРПОУ 32096317, зареєстроване: 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, буд. 24) податковий борг з податку на прибуток підприємств у сумі 6267,20 грн. (шість тисяч двісті шістдесят сім гривень 20 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль