Ухвала

від 05.03.2013 по справі 2а-1670/6871/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 р.Справа № 2а-1670/6871/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-С" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. по справі № 2а-1670/6871/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-С"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОТОС - С", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005522301 від 16.10.2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 р. позовні вимоги задоволено частково.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві № 0005522301 від 16.10.2012 року в частині донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 56 757,0 грн. основного зобов'язання та у сумі застосованих штрафних санкцій 1 грн. - визнано протиправним та скасовано.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Повернуто з Державного бюджету України на користь ТОВ ''Лотос-С" частину витрат зі сплати судового збору у сумі 519, 64 грн.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в цій частині відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Також, не погоджуючись з прийнятою постановою в частині відмови в задоволенні позовних вимог, апеляційну скаргу подав позивач, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в зазначеній частині та прийняти нову про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне та неповне дослідження судом доказів і встановлення обставин у справі, порушення норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос-С" зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 25.02.2004 року, ідентифікаційний код юридичної особи -32844358 (а.с. 12). Позивач взятий на податковий облік як платник податків ДПІ у м. Полтаві 03.03.2004 року за № 387.

ДПІ у м. Полтаві в період з 10.09.2012 року по 05.10.2012 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Лотос-С" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 3067/22-2/32844368 від 05 жовтня 2012 року, яким встановлено порушення позивачем вимог:

- п.п. 5.2.1 п. 5.2 , п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року , п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 153 864 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року - 16 924 грн., за 2 квартал 2011 року - 11 655 грн., за 3 квартал 2011 року - 12 597 грн., за 4 квартал 2011 року - 15581 грн., 1 квартал 2012 року 97 107 грн. (а.с. 14-59).

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем 16 жовтня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005522301, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 178 141,75 грн., з яких 153 864 грн. - за основним платежем та 24 277,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 60).

Не погоджуючись з висновками акта перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005522301 від 16.10.2012 р. в частині донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 56 757,0 грн. основного зобов'язання та в сумі застосованих штрафних санкцій 1 грн., суд першої інстанції виходив з неправомірності виключення зі складу валових витрат платника витрат, здійснених на оплату оренди майна у ПАТ "Полтавський облагропостач".

Надані позивачем документи переконливо і в достатній мірі підтверджують реальність відносин оренди нерухомого майна між позивачем та вказаним контрагентом, їх легальність, здійснення оплати, суми якої, відтак, є правомірно включеними до складу валових витрат за відповідний період.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених відповідними документами.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Таким чином, зменшення показника валових витрат безпосередньо впливає на об'єкт оподаткування.

Відповідно до п. 138.1. ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1. Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Разом з тим, відповідно до пункту 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, необхідно зауважити на те, що валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому, дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинно здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

В підтвердження реальності відносин щодо оренди нерухомого майна у ПАТ "Полтавський облагропостач" позивачем до матеріалів справи надано: Договір оренди складського приміщення № 461 від 01.10.2008 року (а.с. 145-148) та Додаткову угоду до вказаного Договору від 01.08.2010 року (а.с. 150), Договір оренди складського приміщення № 670 від 01.06.2011 року (а.с. 100-103).

Також, в матеріалах справи містяться Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): по договору № 461 від 01.10.2008 року: № ОУ-0000012, № ОУ-0000065, № ОУ-0000087, № ОУ-0000179, № ОУ-0000196, № ОУ-0000284, № ОУ-0000445, № ОУ-0000348, № ОУ-0000462; по договору № 670 від 01.06.2011 року: № ОУ-0000585, № ОУ-0000774, № ОУ-0000679, № ОУ-0000805, № ОУ-0000930, № ОУ-0001122, № ОУ-0001052, № ОУ-0001264, № ОУ-0001190, № ОУ-0001395, № ОУ-0001326 (а.с. 61-80).

Оплата позивачем послуг щодо оренди нерухомого майна у ПАТ "Полтавський облагропостач" підтверджується платіжними дорученнями: № 35 від 12.01.2011 року, № 100 від 27.01.2011 року, № 131 від 03.02.2011 року, № 221 від 03.03.2011 року, № 258 від 18.03.2011 року, № 274 від 23.03.2011 року, № 330 від 11.04.2011 року, № 439 від 13.05.2011 року, № 450 та 451 від 12.05.2011 року, № 462 від 16.05.2011 року, № 522 від 02.06.2011 року, № 682 від 14.07.2011 року, № 722 від 25.07.2011 року, № 845 від 26.08.2011 року, № 900 від 09.09.2011 року, № 1019 від 10.10.2011 року, № 1124 від 14.11.2011 року, № 1245 та 1247 від 13.12.2011 року, № 1279 від 20.12.2011 року, № 104 від 03.02.2012 року, № 552 від 11.06.2012 року, , № 665 від 13.07.2012 року (а.с. 132-143).

Крім того, в матеріалах справи містяться: Акт прийому-передачі майна Полтавського ВАТ "Облагропостач", яке орендує ТОВ "Лотос-С" (Додаток до договору оренди № 670 від 01.06.2011 року) (а.с. 144), Акт прийому - передачі інвентаря складського приміщення у ВАТ "Облагропостач" ТОВ "Лотос- С" (а.с. 149), Акт № 1 прийому - передачі інвентаря складського приміщення від 31.05.2011 року (Додаток до договору оренди № 461 від 01.10.2008 року) (а.с. 151).

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості послуг за вказаними правочинами шляхом перерахування грошових коштів.

Таким чином, факт реальності понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах підтверджений матеріалами справи.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на той факт, що відповідачем ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагентів статусу платників ПДВ на момент вчинення та виконання правочинів, або на завищення вартості робіт чи послуг, або на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю ТОВ "Лотос-С". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ "Лотос-С" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів (послуг), отриманих від ПАТ "Полтавський облагропостач", взаємопов'язаності позивача та вказаного контрагена, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірним правочином. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.44, 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ПАТ "Полтавський облагропостач" і правомірність віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Згідно матеріалів Акта перевірки та розрахунку податкових нарахувань і застосованих штрафних санкцій, сума грошових зобов'язань з податку на прибуток, яка нарахована у зв'язку з включенням до складу валових витрат зі сплати вартості оренди майна, складає 56 757.0 грн., а сума відповідно застосованих штрафних санкцій -1 грн.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність податкового повідомлення - рішення № 0005522301 від 16.10.2012 року в частині донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 56 757,0 грн. основного зобов'язання та у сумі застосованих штрафних санкцій -1 грн., а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про визнання протиправним та скасування рішення в зазначеній частині.

Решту донарахованих грошових зобов'язань в розмірі 97 107, 00 грн. та застосованих штрафних санкцій в розмірі 24276, 75 грн., визначену оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд першої інстанції залишив без змін, а позовні вимоги у відповідній частині без задоволення, оскільки позивачем не надано суду доказів позитивного впливу на результати його господарської діяльності та наявності економічної вигоди (прибутку) від здійснення операцій з придбання у ТОВ "ПОРТ-АЛ" косметичних засобів. Позивачем наданими документами не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій. Зокрема, подані позивачем як докази своїх позовних вимог первинні фінансові та бухгалтерські документи, не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій контрагентами, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до валових витрат.

Колегія суддів також погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що позивачем в лютому 2012 року віднесено до складу валових витрат суму 584 900,00 грн. за наслідками здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "ПОРТ-АЛ" косметичних засобів (денного та нічного кремів, косметичних наборів /крем + крем/) на загальну суму 584 900,00 грн. згідно договору купівлі-продажу №8574 від 15.02.2012 (а.с. 58-59).

Відповідно до умов вказаного договору продавець (ТОВ "ПОРТ-АЛ") зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "ЛОТОС-С"), а покупець прийняти та оплатити товар у строк та на умовах, зазначених у даному договорі. Поставка товарів проводиться у відповідності до заявок, які подаються покупцем, заявка обов'язково повинна містити дані щодо асортименту та кількості товару, а також адресу і місце доставки товару.

В підтвердження реальності здійснення господарської операції з придбання у ТОВ 'ПОРТ-АЛ" товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 584 900,00 грн., в тому числі ПДВ - 97483.33 грн., позивачем надано: податкові накладні від 29.02.2012р. №24 та №25; видаткові накладні від 29.02.2012р. №РН-0229/03 та №РН-0229/02; договір оренди складського приміщення №461 від 01.10.2008р., акт прийому-передачі інвентаря складського приміщення від 01.10.2008р., додаткову угоду №2 від 01.08.2010р. до Договору оренди №461 від 01.10.2008р., акт №1 передачі-прийому інвентаря складського приміщення від 31.05.2011р., акт прийому-передачі майна від 01.06.2011р., платіжні доручення на оплату орендної плати та комунальних послуг по складському приміщенню, додаткову угоду №1 від 03.09.2012р. до Договору купівлі-продажу №8574 від 15.02.2012р., акт приймання-передачі простого векселя від 03.09.2012р., бухгалтерську довідку, завдання на приймання товару, прибуткові накладні від 29.02.2012р. №ЛС-0262 та №ЛС-0261, внутрішні накладні від 29.02.2012р. №ЛС-01827 та №ЛС-01826.

На підтвердження транспортування товару надано подорожній лист вантажного автомобіля №139886 від 29.02.2012р., накладну №66 від 28.11.2005р., наказ №8/1 від 26.02.2010р. "Про закріплення автомобіля ГАЗ - 2705, держ. номер НОМЕР_2", наказ №63 від 10.07.2007р. про прийняття на роботу, заяву від 10.07.2007р., наказ №76/1 від 02.08.2007р. про переведення на постійну посаду, заяву від 02.08.2007р.

З огляду на вказані первинні документи, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на той факт, що відповідно п. 11.1 та п. 11.3-11.9 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерством транспорту України № 363 від 14.10.97 р., основними документами на перевезення вантажів є ТТН та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання ТМЦ, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів, замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з ТТН водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр ТТН залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику. Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з ТТН (типова форма ТТН, подорожнього листа вантажного автомобіля затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України № 488/346 від 29.12.95 р.).

Таким чином, ТТН належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою.

Проте, позивачем ні перевіряючим, ні до матеріалів справи не були надані ТТН, які б підтверджували реальність транспортування придбаних позивачем у ТОВ "ПОРТ-АЛ" косметичних засобів, при тому, що згідно умов договору купівлі-продажу № 8574 від 15.02.12 р. передбачена доставка товару покупцем своїм автотранспортом.

Наданий позивачем до матеріалів справи з метою доведення реальності транспортування придбаних ТМЦ подорожній лист вантажного автомобіля № 139886 від 29.02.12 р., не може бути прийнятий в якості доказів фактичного перевезення товарів, оскільки він не надавався перевіряючим ні під час проведення перевірки, ні після її закінчення та до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, як передбачено п. 44.6 ст. 44 ПК України.

Крім того, позивач не надав доказів наявності у його власності чи у користуванні автомобіля ГАЗ-2705 ВІ 8948АС станом на лютий 2012 р., а наявність у позивача накладної, виданої ТОВ "Автодім Полтава" № 66 від 28.11.05 р., за якою позивач придбав автомобіль ГАЗ-2705-222, який в подальшому ним був реалізований, не є належним доказом наявності у позивача автомобілю, оскільки відсутні дані про реєстрацію за підприємством вказаного автомобілю, зняття з реєстрації при подальшій реалізації, відображення в бухгалтерському обліку як основного засобу на час придбання та продажу.

З огляду на викладене, вказані факти свідчать про недоведеність позивачем факту перевезення товару.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що розрахунки за придбаний товар ТОВ "ЛОТОС-С" із продавцем ТОВ "ПОРТ-АЛ" не проводилися. Станом на 30.06.2012р. заборгованість між ТОВ "ЛОТОС-С" та ТОВ "ПОРТ-АЛ" по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" складає 584 900,00 грн. (а.с. 44).

Також, необхідно зауважити на те, що необхідною умовою для правомірного включення до складу валових, є наявність ділової мети у діях платника податку, а саме, продажу придбаного товару не нижче ціни придбання, придбання послуг, використання яких має позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку, тобто здійснення господарської діяльності, яка направлена на реальне отримання платником податків економічної вигоди від здійснених ним господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що придбані позивачем у ТОВ "ПОРТ-АЛ" косметичні засоби на загальну суму 584900,0 грн., в т.ч. ПДВ - 97483,33 грн., були частково реалізовані на користь ТОВ "Євротрейд Компані" у лютому 2012 р. на загальну суму 554899,25 грн., в т.ч. ПДВ - 92483,21 грн. за ціною придбання. Оплата за товар від покупця не надходила.

В поясненнях представник позивача наполягав на тому, що реалізація товарів на користь ТОВ "Євротрейд Компані" проводилася позивачем як дистриб'ютором. Проте, позивачем не був наданий дистриб'юторський договір і не надані пояснення щодо економічної доцільності продажу товару за ціною придбання.

В апеляційній скарзі позивач не посилається на дистриб'юторський договір, а лише наполягає на достатності належним чином оформленої податкової накладної для формування податкового кредиту по ПДВ і це є підтвердженням наявності ділової мети.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що позивачем не надані до матеріалів справи документи, які б підтвердили походження косметичних засобів, дозволи на їх реалізацію на території України, сертифікати або інші документи, що підтверджують якість товарів.

Наявність лише видаткових та податкових накладних у відсутності обов'язкових для певних видів товарів документів не може підтвердити факт поставки товарів або поставки товарів, реалізація яких дозволена на території України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивачем не надано суду доказів позитивного впливу на результати його господарської діяльності та наявності економічної вигоди (прибутку) від здійснення операцій з придбання у ТОВ "ПОРТ-АЛ" косметичних засобів.

Позивачем наданими документами не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій. Зокрема, подані позивачем як докази своїх позовних вимог первинні фінансові та бухгалтерські документи, не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій контрагентами, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до валових витрат.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2012р. по справі № 2а-1670/6872/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 року, в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-С" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005532301 від 16.10.12 р. - відмовлено.

Зазначеними судовими рішеннями встановлений той факт, що позивачем не підтверджена реальність транспортування придбаних у ТОВ "ПОРТ-АЛ" косметичних засобів, подані позивачем як докази своїх позовних вимог первинні фінансові та бухгалтерські документи, не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій контрагентами, тобто такими, що дають право позивачу для формування податкового кредиту по ПДВ, а тому податкове повідомлення - рішення № 0005532301 від 16.10.12 р., прийняте на підставі висновків акта перевірки № 3067/22-2/32844368 від 05 жовтня 2012 року, винесене відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0005522301 від 16.10.2012 року в частині донарахування 97 107,00 грн. основного зобов'язання з податку на прибуток та 24 276,75 грн. застосованих штрафних санкцій.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-С" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. по справі № 2а-1670/6871/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)П’янова Я.В. Судді (підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П’янова Я.В.