Рішення

від 04.03.2013 по справі 910/2753/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2753/13 04.03.13

За позовомФізичної особи-підприємця Кравця Олександра Сергійовича до Дочірнього підприємства «СХІД-01» Відкритого акціонерного товариства «Проектно-будівельний комбінат «СХІД» простягнення заборгованості та 3% річних, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кравець О.С., від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Кравець Олександр Сергійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «СХІД-01» Відкритого акціонерного товариства «Проектно-будівельний комбінат «СХІД» про стягнення заборгованості у розмірі 12.900,00 грн. та 3% річних у розмірі 213,12 грн., а також відшкодувати витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 грн. та витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 300,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання по своєчасній оплаті виконаних позивачем робіт за Договором від 01.08.2011, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 12.900,00 грн. та нарахуванню 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 порушено провадження у справі № 910/2753/13 та призначено до розгляду на 04.03.2013.

У судовому засіданні 04.03.2013 позивач підтримав у повному обсязі заявлені позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про порушення провадження у справі надсилалась відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.02.2013 № 134114, який надано позивачем, місцезнаходженням Дочірнього підприємства «СХІД-01» ВАТ «ПБК «СХІД» є вул. Приколійна, 21, м. Київ.

Ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача вул. Приколійна, 21, м. Київ, яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, та отримана уповноваженим представником відповідача, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно довідки з ЄДРПОУ єдиною адресою місцезнаходження відповідача є адреса: (02099, м. Київ, вул. Приколійна, 21), за якою було надіслано ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 04.03.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Фізичною особою-підприємцем Кравцем Олександром Сергійовичем (виконавець, далі - позивач) та Дочірнім підприємством «СХІД-01» Відкритого акціонерного товариства «Проектно-будівельний комбінат «СХІД» (замовник, далі - відповідач) 01.08.2011 було укладено Договір, згідно з п. 1.1 якого з метою забезпечення виробничих потреб відповідача на будівельному майданчику - «Солодовий завод», позивач зобов'язався надати послуги власними механічними засобами - екскаватором ATLAS (далі - Договір).

Відповідно до п.1.3. Договору загальна його сума складається із вартості фактично наданих послуг з розрахунку 400 грн. без ПДВ за одну годину роботи екскаватора на дизпаливі позивача при роботі гідро молота, та 250 грн. без ПДВ за одну годину роботи екскаватора на дизпаливі позивача при роботі ковшом.

Об'єм робіт визначається на підставі шляхових листів та актів виконаних робіт уповноваженої особи відповідача, які надаються позивачу по мірі необхідності (п.1.4. Договору).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов Договору позивачем були надані послуги на загальну суму 59.200,00 грн., що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0209 на суму 9.250, 00 грн. та № 0309 на суму 8.000,00 грн. від 02.09.2011, № 0409 від 21.09.2011 на суму 32.750,00 грн., №0410 на суму 8.000,00 грн. та № 0510 на суму 1.200,00 грн. від 04.10.2011.

Згідно з умовами п.2.3.3. Договору відповідач зобов'язався проводити оплату послуг позивача із розрахунку узгоджених тарифів, два рази на місяць.

Відповідно до умов п.3.1. вказаного Договору сторонами встановлено, що розрахунки між відповідачем та позивачем здійснюються шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок позивача у 3-денний термін з моменту подання позивачем рахунків.

Позивач в судовому засіданні пояснив про те, що на виконання умов договору відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг, водночас відповідач виконав своє зобов'язання щодо оплати послуг частково, оплативши лише 46.300,00 грн.

Оскільки відповідач не здійснив оплати заборгованості за отримані послуги, позивач звернувся до відповідача з претензією від 18.05.2013 з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги, проте відповідач відповіді на претензію не надіслав та не здійснив повної оплати заборгованості в сумі 12.900,00 грн.

У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 12.900,00 грн. заборгованості в судовому порядку.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між позивачем та відповідачем договору про надання послуг.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем були надані послуги на загальну суму 59.200,00 грн., що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0209 на суму 9.250, 00 грн. та № 0309 на суму 8.000,00 грн. від 02.09.2011, № 0409 від 21.09.2011 на суму 32.750,00 грн., №0410 на суму 8.000,00 грн. та № 0510 на суму 1.200,00 грн. від 04.10.2011, в той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт не виконав у повному обсязі, що призвело до виникнення боргу в сумі 12.900,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суд враховує, що наявні в матеріалах справи вищезазначені Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідачем підписані без зауважень, що свідчить про прийняття останнім наданих позивачем послуг без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані, а відповідачем прийняті послуги всього на суму 59.200,00 грн., про що свідчать зазначені вище акти, підписані обома сторонами без зауважень та претензій, однак відповідач не здійснив повну оплату за отримані послуги в сумі 12.900,00 грн., хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті наданих позивачем послуг у розмірі 12.900,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що у відповідача існує перед позивачем грошове зобов'язання в сумі 12.900,00 грн., строк виконання відповідачем якого настав, проте відповідач своє грошове зобов'язання перед позивачем не виконав, у зв'язку з чим у відповідача існує перед позивачем заборгованість у розмірі 12.900,00 грн.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 12.900,00 грн., які підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача за період з 19.07.2012 по 04.02.2013 3 % річних у розмірі 213,12 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявленої до стягнення з відповідача суми 3 % річних у розмірі 213,12 грн. за період з 19.07.2012 по 04.02.2013, який визнається судом арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягають стягненню також 3% річних у розмірі 213,12 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 300,00 грн. витрат, понесених на оплату послуг адвоката.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відповідно до п.6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката , виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

На підтвердження понесених витрат відповідач надав до суду лише квитанцію про оплату послуг адвоката в сумі 300,00 грн.

Враховуючи недоведеність понесення позивачем таких витрат саме за оплату послуг адвоката, підстави для їх відшкодування за рахунок відповідача відсутні.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «СХІД-01» Відкритого акціонерного товариства «Проектно-будівельний комбінат «СХІД» (02096, м. Київ, вул. Приколійна, 21, код ЄДРПОУ 31836843) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Фізичної особи-підприємця Кравця Олександра Сергійовича (35341, Рівненська обл., Рівненський район, с. Городище, вул. Радянська, 19, ідентифікаційний номер 20051198268) суму основного боргу в розмірі 12.900 (дванадцять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 213 (двісті тринадцять) грн. 84 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 20 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.03.2013.

Суддя Ониськів О.М.