Рішення

від 05.02.2008 по справі 23/134-28/476

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 23/134-28/476 05.02.08

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Ф.Р.Е.Ш.", м. Київ

до приватного підприємства „Свічколап Трейдінг", м. Київ

про стягнення 48 733,08 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Заболотній Г.І.

За участю представників сторін :

від позивача : Зайцева М.Г., предст., дов. б/н від 01.12.07 року

від відповідача : не з'явився (про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ф.Р.Е.Ш." звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства „Свічколап Трейдінг" про стягнення 48 733,08 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що між товариством з обмеженою відповідальністю „Ф.Р.Е.Ш." та приватним підприємством „Свічколап Трейдінг" було досягнуто усної домовленості про виготовлення приватним підприємством „Свічколап Трейдінг" та поставку товариству з обмеженою відповідальністю „Ф.Р.Е.Ш." продукції. На підтвердження досягнутої домовленості товариство з обмеженою відповідальністю „Ф.Р.Е.Ш." здійснило на користь приватного підприємства „Свічколап Трейдінг" оплату вартості виготовлення відповідної продукції згідно з виставленими рахунками у загальному розмірі 48 733,08 грн. Не зважаючи на це, приватне підприємство „Свічколап Трейдінг" прийняло оплату вартості продукції, проте у встановлені рахунками-фактурами строки продукцію не поставило.

В ході судового розгляду справи позивач двічі уточнював свої позовні вимоги. При цьому позивач визнав, що 16.10.06 року ПП „Свічколап Трейдінг" здійснило часткову поставку товару на суму 2 316, 0 грн. та просить стягнути з відповідача суму передоплати на яку прострочено поставку продукції в розмірі 46 357, 08 грн.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що продукція була виготовлена приватним підприємством „Свічколап Трейдінг" у встановлені сторонами строки. Товариство з обмеженою відповідальністю „Ф.Р.Е.Ш." було отримано частину продукції, виготовленої приватним підприємством „Свічколап Трейдінг", проте згодом позивач відмовився від отримання іншої частини виготовленої продукції.

При цьому, відповідач посилався на той факт, що виготовлена для позивача продукція зберігалась на складі, однак була вилучена співробітниками УПМ ДПА у м. Києві і передана на відповідальне зберігання товариству з обмеженою відповідальністю „Українська страхова група" на підставі Ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 01.12.06 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.04.07 року порушено провадження у справі №23/134.

Рішенням господарського суду м. Києва від 24.04.07 року у позові відмовлено повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ф.Р.Е.Ш." не погоджуючись з прийнятим судом рішенням звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати рішення господарського суду м. Києва від 24.04.07 року та прийняти нове рішення по справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.07 року, рішення господарського суду м. Києва від 24.04.07 року залишено без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Ф.Р.Е.Ш." -без задоволення.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю „Ф.Р.Е.Ш" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просило рішення господарського суду м. Києва від 24.04.07 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.07 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Ф.Р.Е.Ш".

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.07 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Ф.Р.Е.Ш." задоволено частково, рішення господарського суду м. Києва від 24.04.07 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.07 року скасовано, справу направлено до господарського суду м. Києва на новий розгляд.

Відповідно до резолюції Заступника Голови господарського суд м. Києва від 12.11.07 року матеріали справи №23/134 були передані для нового розгляду судді Копитовій О.С.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.11.07 року справу прийнято до провадження суддею Копитовою О.С. та присвоєно №23/134-28/476. Розгляд справи призначено на 11.12.07 року.

11.12.07 року в судовому засіданні оголошено перерву до 25.12.07 року.

25.12.07 року розгляд справи не відбувся в зв'язку з хворобою судді та був перенесений на 15.01.08 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.01.08 року розгляд справи відкладено на 29.01.08 року.

Ухвалою Заступника Голови господарського суду м. Києва від 22.01.08 року продовжено строк вирішення спору на один місяць.

В судовому засіданні 29.01.08 року оголошено перерву до 05.02.08 року.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ :

На підставі усної домовленості між товариством з обмеженою відповідальністю „Ф.Р.Е.Ш" (надалі по тексту ТОВ „Ф.Р.Е.Ш") та приватним підприємством „Свічколап Трейдінг" (надалі по тексту ПП „Свічколап Трейдінг") останній зобов'язався виготовити та поставити позивачеві продукцію, позивач, відповідно, зобов'язався прийняти та оплатити її.

На виконання зазначеної домовленості ПП „Свічколап Трейдінг" були виставлені рахунки-фактури №ТР-00067 від 06.10.06 року на суму 4 933,08 грн. на виготовлення сумок-поясів червоного кольору у кількості 426 шт., та №ТР-00069 від 09.10.06 року на суму 43 740,00 грн. на виготовлення парасольок - тростин червоного кольору у кількості 2 000 шт.

Згідно зазначених рахунків -фактур сторонами було погоджено кількість замовленого товару, порядок розрахунків за нього, визначені строки виготовлення та місце поставки. Зокрема сумки-пояси червоного кольору у кількості 426 шт. повинні були бути виготовлені 16.10.06 року за умови здійснення попередньої оплати в розмірі 4 933,08 грн. Зонти -тростини червоного кольору у кількості 2000 шт. повинні були бути виготовлені протягом 2-х тижнів з моменту попередньої оплати в розмірі 43 740 грн. та затвердження макету. Місцем відгрузки в рахунках-фактури визначений склад постачальника.

ТОВ „Ф.Р.Е.Ш" перерахував на користь ПП „Свічколап Трейдінг" суму визначену рахунками-фактури в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №877 від 06.10.06 року на суму 4 221,66 грн., №880 від 09.10.06 року на суму 771,42 грн., №883 від 11.10.06 року на суму 43 740 грн.

16.10.06 року уповноваженим представником ТОВ „Ф.Р.Е.Ш", який діяв на підставі довіреності ЯЛО №103282 від 16.10.06 року, було отримано частину продукції, а саме сумки-пояси червоного кольору у кількості 200 шт., на суму 2 316 грн., що також підтверджується видатковою накладною №ТР-00159 від 16.10.06 року на суму 2 316 грн.

07.11.06 року ТОВ „Ф.Р.Е.Ш." було направлено на адресу ПП „Свічколап Трейдінг" лист №11 з вимогою про повернення грошових коштів помилково перерахованих платіжним дорученням № 883 від 11.10.06 року на суму 43 740 грн.

Відповідач на лист не відповів, коштів не повернув, про виготовлення продукції на зазначену суму позивача не повідомив.

30.01.07 року ТОВ „Ф.Р.Е.Ш" направило на адресу ПП „Свічколап Трейдінг" лист №1, з вимогою у зв'язку з порушенням строку поставки повернути грошові кошти у розмірі 48 973,08 грн.

Листом № 8 від 30.01.07 року ПП „Свічколап Трейдінг" повідомило ТОВ „Ф.Р.Е.Ш" про те, що замовлена продукція була своєчасно виготовлена та зберігалась на складі за адресою м. Київ, вул. Деревообробна, 12. Разом з тим відповідач зазначив, що на момент написання листа, продукція, яка зберігалась на складі ПП „Свічколап Трейдінг", була вивезена співробітниками податкової міліції.

ПП „Свічколап Трейдінг" надано до матеріалів справи висновок Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №2 від 16.01.07 року, яким було досліджено протокол огляду місця події від 01.12.06 року. Серед іншого у висновку встановлено, що на аркуші 1 протоколу огляду зазначено, що на відповідальне зберігання на складських приміщеннях ТОВ „Українська страхова група" був переданий, товар, який зберігався в складському приміщенні ПП „Свічколап Трейдінг", серед якого наявні парасольки-тростини у кількості 31 723 шт., та набедрені сумки червоні у кількості 426 шт.

Стаття 181 Господарського кодексу України (надалі по тексту ГК України) визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (надалі по тексту ЦК України) встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наявні матеріали справи свідчать про фактичне виникнення між ПП „Свічколап Трейдінг" та ТОВ „Ф.Р.Е.Ш." цивільно-правових відносин, зокрема двосторонніх зобов'язань щодо виготовлення та поставки ПП „Свічколап Трейдінг" певної продукції, та щодо прийняття ТОВ „Ф.Р.Е.Ш." зазначеної продукції і оплати її вартості.

Таким чином між сторонами фактично було укладено договір поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи встановлено, що позивач розрахувався з відповідачем в повному обсязі шляхом здійснення передплати згідно отриманих рахунків фактур.

Строк виготовлення сумок-поясів червоного кольору був визначений у рахунку-фактурі №ТР-00067 від 06.10.06 року. Відповідно до зазначеного рахунку- фактури термін виконання замовлення закінчується 16.10.07 року.

Термін виготовлення парасольок - тростин визначений рахунком-фактурою № ТР-00069 та складає 2 тижні з моменту здійснення попередньої оплати в розмірі 43 740 грн. та затвердження макету. Відповідний макет затверджено ТОВ „Ф.Р.Е.Ш." 10.10.06 року. Передоплата за виготовлення парасольок -тростин була перерахована ТОВ „Ф.Р.Е.Ш" 11.10.06 року. Відтак, термін виготовлення зазначеного товару ПП „Свічколап Трейдінг" становить 25.11.06 року.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530

цього Кодексу.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 532 ЦК України, місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.

Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться:

1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна;

2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;

3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання.

Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Враховуючи, той факт, що сторонами договір, як єдиний письмовий документ, не укладався, та з огляду на вказані вище положення ст. 532 ЦК України, суд дійшов висновку, що місцем виконання зобов'язання має вважатись місце виготовлення або зберігання товару. Зазначений висновок також підтверджується рахунками-фактурами, виставленими ПП „Свічколап Трейдінг" позивачу.

Позивачем не надано доказів того, що сторонами було досягнуто домовленості про доставку продукції у будь-яке інше місце, ніж склад ПП „Свічколап Трейдінг", та узгоджено відповідну вартість такої доставки або місце можливого отримання товару було йому невідомо.

В даному випадку суд вважає, що позивач фактично був повідомлений про строк виготовлення товару та про можливе місце його отримання, однак при розгляді спору по суті завертає увагу і на наступні обставини.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником ,

або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Обов'язок продавця передати товар покупцеві, відповідно до приписів ст. 664 ЦК України, вважається виконаним у момент : вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця , якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у

строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це . Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечується сторонами передача товару повинна відбутись за місцем знаходження товару.

В даному випадку, як зазначає законодавець, момент виконання обов'яз ку з передання цього товару буде визначатись з моменту надання товару в роз порядження покупця. Поняття "надання у розпорядження" слід тлумачити та ким чином: а) товар готовий до передання покупцеві, тобто відповідним чином ідентифікований для цілей договору купівлі-продажу, зокрема шляхом марку вання; б) підготовка до передання товару покупцеві була здійснена у строк, що встановлений законом; в) товар, який готовий до передання, знаходиться у на лежному місці; г) покупець поінформований про готовність товару до передан ня; при цьому така поінформованість має бути повною, своєчасною, правдивою та викладеною у доступній для сприйняття формі.

Відповідачем не надано суду доказів в підтвердження інформувсання позивача про виготовлення товару та про можливість його отримання в установлений строк, що свідчило б про виконання ним свого обов'язку щодо передачі товару та можливості настання прострочення кредитора.

Однак, дослідивши фактичні обставини справи, врахувавши всі надані сторонами пояснення та докази в їх сукупності господарський суд приходить до висновку, що позивачу фактично було відомо про виготовлення частини товару, зокрема сумок-поясів червоного кольору згідно рахунку-фактури №ТР-00067 від 06.10.06 року.

Зокрема матеріалами справи встановлено, що 16.10.06 року повноважним представником ТОВ „Ф.Р.Е.Ш" було отримано частину продукції, а саме сумки-пояси червоного кольору в кількості 200 шт., на суму 2 316 грн., що також підтверджується видатковою накладною №ТР-00159 від 16.10.06 року на суму 2 316 грн.

Відповідно до п.2 Інструкції "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.96 року, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Типову форму відповідної довіреності затверджено Наказом Мінстату України №192 від 21.06.1996 р. "Про затвердження типової форми первинного обліку М-2".

Згідно п. 6 зазначеної Інструкції при виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа "Найменування цінностей" у бланку довіреності), наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем своєму представнику було видано довіреність ЯЛО №103282 від 16.10.06 року на отримання сумок-поясів червоного кольору в кількості 200 шт., на суму 2 316 грн. В зазначеній кількості відповідний товар і був виданий позивачу. Жодних доказів того, що інша кількість сумок-поясів червоного кольору в кількості 226 одиниць станом на 16.10.06 року не була видана позивачу саме з вини відповідача, або не була виготовлена відповідачем матеріали справи не містять.

Таким чином суд вважає, що прострочення поставки товару відповідно до рахунку-фактури №ТР-00067 від 06.10.06 року не доведено позивачем в ході судового розгляду справи і тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому слід зазначити, що жодних доказів в підтвердження повідомлення позивача про виготовлення товару згідно рахунку-фактури №ТР-00069 від 09.10.06 року та про можливість його отримання в установлений строк, що свідчило б про виконання відповідачем свого обов'язку щодо передачі товару та можливості настання прострочення кредитора матеріали справи не містять. Як і не містять матеріали справи інших доказів які б могли свідчити про таку обізнаність позивача.

Також слід зазначити, що Висновок Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №2 від 16.01.07 року не підтверджує факту своєчасного виготовлення товару відповідачем згідно рахунку-фактури №ТР-00069 від 09.10.06 року, оскільки, по-перше не містить достеменних відомостей про вилучення у відповідача саме парасольок -тростин виготовлених на замовлення позивача, а по-друге, взагалі не містить відомостей щодо дати їх виготовлення. Окрім того, зазначеним висновком встановлено вилучення у відповідача парасольок - тростин в кількості 31 723 шт., тоді як позивачем замовлялось лише 2000 шт.

При цьому слід зазначити, що Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 15.05.07 року по справі № 2а-164/2007 факт належності вилучених співробітниками УПМ ДПА у м. Києві парасольок-тростин саме ПП „Свічколап-Трейдінг" не встановлений.

Не підтверджують факту своєчасного виготовлення та виконання відповідачем свого обов'язку щодо передачі товару згідно рахунку-фактури №ТР-00069 від 09.10.06 року і накладні -вимоги на відпуск матеріалів та картки складського обліку матеріалів, оскільки передачу товарів на склад було здійснено лише 08.11.06 року, тоді як строк їх виготовлення встановлений 25.10.06 року.

Також судом враховується і той факт, що на лист позивача № 11 від 07.11.06 року, який як стверджував останній було направлено помилково, щодо повернення грошових коштів помилково перерахованих по платіжному дорученню №883 від 11.10.06 року на суму 43 740 грн. відповідач не повідомив позивача про те, що продукція виготовлена і останній має можливість забрати її згідно домовленості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведено суду своєчасності виготовлення продукції в повному обсязі та вчинення всіх дій для виконання свого обов'язку щодо передачі позивачу продукції з урахуванням приписів діючого законодавства.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений

договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Враховуючи той факт, що відповідачем не доведено своєчасності виготовлення продукції в повному обсязі та виконання свого обов'язку щодо передачі позивачу продукції згідно рахунку-фактури № ТР-00069 від 09.10.06 року, господарський суд вважає правомірними вимоги позивача щодо повернення суми передоплати в розмірі 43 740 грн.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподіленню між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 33, 49, 66,67,68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Свічколап Трейдінг" (03151, м. Київ, вул. Молодо гвардійська, б.11(юридична адреса), 01015, м. Київ, вул. Московська, 39, оф. 32 (фактична адреса) р/р 26007414011, в Філії Морський транспортний банк" у м. Києві, МФО 300829, код ЄДРПОУ 32420973, ІПН 324209726583) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.Р.Е.Ш." ( 03680, м. Київ, вул. Якутська, 14 (юридична адреса), 04116, м. Київ, вул. м. Рибака, б.10/8, оф. 424 (фактична адреса) р/р 26003001293 в КФ КБ "Західінкомбанк" м. Київ, МФО 320951, код ЄДРПОУ 33062528) 43 470 грн. (сорок три тисячі чотириста сімдесят гривень).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з приватного підприємства "Свічколап Трейдінг" (03151, м. Київ, вул. Молодо гвардійська, б.11(юридична адреса), 01015, м. Київ, вул. Московська, 39, оф. 32 (фактична адреса) р/р 26007414011, в Філії Морський транспортний банк" у м. Києві, МФО 300829, код ЄДРПОУ 32420973, ІПН 324209726583) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.Р.Е.Ш." ( 03680, м. Київ, вул. Якутська, 14 (юридична адреса), 04116, м. Київ, вул. м. Рибака, б.10/8, оф. 424 (фактична адреса) р/р 26003001293 в КФ КБ "Захід інкомбанк" м. Київ, МФО 320951, код ЄДРПОУ 33062528) 437, 4 грн. (чотириста тридцять сім гривень 40 копійок) державного мита, 105,9 грн. (сто п'ять грн. 90 копійок) витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя О. С. Копитова