Постанова

від 04.03.2013 по справі 1570/7759/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/7759/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Бушанському А.В.

За участю сторін:

Представника позивача: не з'явився

Представник відповідача: Бондаренко Ю.М., Пужайло О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Стандарт-Ойл» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство (далі ПП) «Стандарт-Ойл» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси) про визнання протиправними дій выдповыдача щодо включення до акту перевірки № 2907/22-2/36110392 від 31.10.2012 року висновків щодо визнання правочинів, здійснених ПП «Стандарт-Ойл» за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року по ланцюгу з контрагентом-постачальником ТОВ Дельта-Принт» та покупцями ТОВ «АВТОДОР», ПП «ЄВРОДОР», СФГ «АРТУР», ТОВ «Бетонекс» такими, що вчинені з порушенням вимог Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також в частині вчинення правочину такого, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 30.10.2012 року по 31.10.2012 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Стандарт-Ойл» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з постачальником ТОВ «Дельта-Принт» та контрагентами-покупцями за грудень 2011 року. За результатами було складено акт перевірки № 2907/22-2/36110392 від 31.10.2012 року, у висновках якого відображено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України у вигляді завищення валових доходів в період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року у розмірі 4 106 080,00 грн., відсутності об'єктів оподаткування за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року податком на прибуток у розмірі 4 102 963,00 грн., завищення податку на додану вартість у розмірі 821 216,00 грн. та завищення податкового кредиту у розмірі 820 593,00 грн. Однак всупереч вимогам Податкового кодексу України податкового повідомлення-рішення на підставі висновків акту перевірки прийнято не було. При цьому, в акті перевірки податковим органом були викладені висновки про визнання правочинів, здійснених ПП «Стандарт-Ойл» за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року по ланцюгу з контрагентом-постачальником ТОВ Дельта-Принт» та покупцями ТОВ «АВТОДОР», ПП «ЄВРОДОР», СФГ «АРТУР», ТОВ «Бетонекс» такими, що вчинені з порушенням вимог Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також в частині вчинення правочину такого, що порушує публічний порядок. На думку позивача, зазначений висновок є необґрунтованим, зачіпає законні інтереси позивача та може потягнути негативні наслідки для позивача.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, надіслав до суду додаткові пояснення по справі, в яких просив розглянути справу без його участі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов, наполягали, що дії ДПІ у Суворовському районі м.Одеси з викладення у акті перевірки № 2907/22-2/36110392 від 31.10.2012 року висновків щодо взаємовідносин ПП «Стандарт-Ойл» з контрагентом-постачальником ТОВ Дельта-Принт» та покупцями ТОВ «АВТОДОР», ПП «ЄВРОДОР», СФГ «АРТУР», ТОВ «Бетонекс» є правомірними та не порушують права та свободи позивача. Зазначили, що дії податкового органу з проведення перевірки, оформлення її результатів та викладення їх у висновках акту перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за дотриманням суб'єктами господарювання вимог чинного податкового законодавства та самі по собі не спричиняють будь-яких негативних майнових наслідків для платника податків, його прав та інтересів.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:

ПП «Стандарт-Ойл» зареєстровано 29.08.2008 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 36110392 (а.с. 21). Підприємство знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Суворовському районі м. Одеси.

В період з 30.10.2012 року по 31.10.2012 року згідно наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 26.10.2012 року № 1157 (а.с. 124) головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Пужайло О.М. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Стандарт-Ойл» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з постачальником ТОВ «Дельта-Принт» та контрагентами-покупцями за грудень 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 2907/22-2/36110392 від 31.10.2012 року, у висновках якого відображено: відсутність об'єктів оподаткування податком на прибуток при продажу товарів (послуг) за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, які підпадають під визначення ст. 134, п.п. 135.1, 135.2 ст. 135, п. 137.1 ст.137 ПК України, в результаті чого встановлено завищення валових доходів у розмірі 4 106 080,00 грн., у тому числі по контрагентам: ПП «ЄВРОДОР» на суму 3 856 242,00 грн., СФГ «АРТУР» на суму 166 021,00 грн., ТОВ «АВТОДОР» на суму 78 870,00 грн., ТОВ «Бетонекс» на суму 4 947,00 грн.; відсутність об'єктів оподаткування податком на прибуток при придбанні товарів (послуг) за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року, які підпадають під визначення пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України по контрагенту ТОВ «Дельта-Принт» на суму 4 102 963,00 грн.; відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при продажу товарів за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, ст. 186, пп. а) п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 821 216.00 грн., у тому числі по контрагентам: ПП «ЄВРОДОР» на суму 771 249,00 грн., СФГ «АРТУР» на суму 33 204,00 грн., ТОВ «АВТОДОР» на суму 15 774,00 грн., ТОВ «Бетонекс» на суму 989,00 грн.; відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні товарів (послуг) за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, які підпадають під визначення ст. 185, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 ПК України по контрагенту ТОВ «Дельта-Принт» на суму 820 593,00 грн. (а.с. 33-54).

Крім того, в акті перевірки податковим органом викладені висновки щодо визнання правочинів, здійснених ПП «Стандарт-Ойл» за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року по ланцюгу з контрагентом-постачальником ТОВ «Дельта-Принт» та покупцями ТОВ «АВТОДОР», ПП «ЄВРОДОР», СФГ «АРТУР», ТОВ «Бетонекс» такими, що вчинені з порушенням вимог Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також в частині вчинення правочину такого, що порушує публічний порядок

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в справі письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги ПП «Стандарт-Ойл» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 62.1.3. п.62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Податкове повідомлення-рішення згідно п. 86.8 ст. 86 ПК України приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення, - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

В судовому засіданні представник відповідача Пужайло О.М., який безпосередньо проводив перевірку ПП «Стандарт-Ойл» пояснив, що на підставі висновків акту перевірки № 2907/22-2/36110392 від 31.10.2012 року не настало будь-яких негативних наслідків для майнового стану позивача, оскільки у підприємства за результатами господарської діяльності за перевіряємий період не виникало від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, за наслідками висновків цього акту у нього не збільшився об'єкт оподаткування та не виникло обов'язку додатково сплачувати до бюджету податки та збори. Посилаючись на вимоги п. 86.8 ст. 86 ПК України представник відповідача зазначив, що з цих підстав податковим органом за результатами перевірки ПП «Стандарт-Ойл» на підставі висновків вищезазначеного акту перевірки не виникло обов'язку донараховувати позивачу грошові зобов'язання або зменшувати (збільшувати) від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємне значення суми податку на додану вартість та відповідно не було підстав виносити податкове повідомлення-рішення.

З цих підстав суд вважає таким, що заслуговує на увагу, твердження представників податкового органу щодо того, що висновки акту перевірки № 2907/22-2/36110392 від 31.10.2012 року не спричиняють будь-якого впливу на стан суб'єктивних прав та обов'язків приватного підприємства «Стандарт-Ойл».

При цьому, суд вважає, що навіть внесення податковим органом змін до електронної бази даних податкової звітності позивача, з урахуванням тверджень представника відповідача, не потягло негативних наслідків для майнового стану підприємства, з огляду на відсутність у нього у перевіряємому періоді від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, які б в подальшому підлягали перенесенню до податкової звітності наступних податкових періодів.

З адміністративного позову приватного підприємства «Стандарт-Ойл» та доданих позивачем до нього матеріалів іншого не вбачається.

При цьому, в межах заявленого адміністративного позову позивач оскаржує лише дії ДПІ у Суворовському щодо включення до акту № 2907/22-2/36110392 від 31.10.2012 року висновків щодо визнання правочинів, здійснених ПП «Стандарт-Ойл» за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року по ланцюгу з контрагентом-постачальником ТОВ Дельта-Принт» та покупцями ТОВ «АВТОДОР», ПП «ЄВРОДОР», СФГ «АРТУР», ТОВ «Бетонекс» такими, що вчинені з порушенням вимог Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також в частині вчинення правочину такого, що порушує публічний порядок.

Разом з тим, відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року (далі Порядок № 984), акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, та документом, на підставі якого приймається податкове повідомлення-рішення про визначення платнику податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання рішення контролюючого органу, а дії органу податкової служби з проведення перевірки, оформлення її результатів та викладення їх у висновках акту перевірки є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного податкового законодавства та самі по собі не мають безпосереднього впливу на стан суб'єктивних прав та обов'язків платника податків.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог чинного податкового законодавства податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих в ході проведення перевірки обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень. З огляду на зазначене, суд погоджується з твердженням представників відповідача, що самі по собі дії органу податкової служби з оформлення результатів перевірки та викладення їх у висновках акту перевірки є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного податкового законодавства та не мають безпосереднього впливу на стан суб'єктивних прав та обов'язків платника податків та вважає, що оцінка висновків акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо складання акту та викладання в ньому висновків, має надаватися лише при вирішенні спору щодо правомірності рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 23.01.2013 року по справі № К-35395/10, від 15.01.2013 року по справі № К-33453/10, від 15.10.2012 року по справі № К/9991/54432/12.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, тобто цією статтею Кодексу адміністративного судочинства України визначено право особи на судовий захист, відповідно до якого кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відтак, суд вважає, що згідно з вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Враховуючи вимоги КАС України, позивач повинен довести факт порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача, шляхом надання доказів, які існують станом на час розгляду справи.

Аналогічна позиція вбачається з окремих рішень Конституційного Суду України, зокрема, Рішення № 6-зп/1997 від 25.11.1997 року щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України та Рішення № 9-зп/1997 від 25.12.1997 року щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України. Зі змісту вказаних рішень випливає, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Жодних обґрунтованих доказів на підтвердження того, що державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси, виклавши в акті перевірки № 2907/22-2/36110392 від 31.10.2012 року висновки щодо взаємовідносин позивача з контрагентом-постачальником ТОВ Дельта-Принт» та покупцями ТОВ «АВТОДОР», ПП «ЄВРОДОР», СФГ «АРТУР», ТОВ «Бетонекс», порушила права та охоронювані законом інтереси приватного підприємства «Стандарт-Ойл», позивачем не надано, а судом не встановлено.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись вищевикладеним, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП «Стандарт-Ойл задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів у зв'язку із вчиненням податковим органом оскаржуваних дій або можливості такого порушення в майбутньому.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Стандарт-Ойл» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 04 березня 2013 року.

Суддя Білостоцький О.В.