Постанова

від 25.02.2013 по справі 2а-17779/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 лютого 2013 року № 2а-17779/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомДержавної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби до третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «Лортан» Державний реєстратор Святошинського району м. Києва про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лортан", третя особа Державний реєстратор Святошинського району м. Києва з урахуванням уточнення позовних вимог просить визнати недійсним та скасувати запис про проведення державної реєстрації № 10721020000022183 ТОВ "Лортан" від 16.04.2008 р. та припинити юридичну особу - ТОВ "Лортан" від 16.04.2008 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що учасником ТОВ "Лортан" є ОСОБА_1, який за грошову винагороду зареєстрував товариство, фактично ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності товариства не мав. Виходячи з цього та з посиланням на п. 2 ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України та ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», позивачі (Прокуратура та Податковий орган) вважає, що існують правові підстави для ухвалення рішення суду про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації відповідача через порушення закону, допущені при його створенні, які не можна усунути, визнання діяльності такою, що суперечить установчим документам, скасування статуту товариства та припинення юридичної особи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до якого відповідач знаходиться за адресою, на яку судом надсилались ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки - виклики. Відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник третьої особи до суду не з'явився.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лортан" зареєстроване Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 16.04.2008р. за адресою: м. Київ, вул. Булгакова, 16, код юридичної особи 35709958. Державною податковою інспекцією у вятошинському районі м. Києва 17.04.2008 року ТОВ "Лортан" взято на облік, про що складено відповідну довідку.

Як вбачається з матеріалів справи, засновником товариства, відповідно до статутних документів є гр. ОСОБА_1.

Позивач посилається на те, що підставою для заявлення позову став вирок Святошинського районного суму м. Києва від 30.09.2010 р. у справі №1-582\2010, яким визнано винним ОСОБА_1 у вчинені злочину передбаненого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України та встановлено, що зазначеною особою, було зареєстровано ТОВ "Лортан" за грошову винагороду, фактично ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства він не мав, а діяльність товариства спрямована на настання шкоди економічним інтересам держави.

Виходячи з наведених обставин, позивач дійшли висновку, що статут та реєстраційні документи містять неправдиві дані про формування статутного фонду підприємства, власника майна, директора та місцезнаходження товариства, при реєстрації ТОВ "Лортан" була відсутня дійсна воля і волевиявлення осіб, імя яких зазначено в реєстраційних та установчих документах, на отримання прав та обовязків власника цього підприємства.

Виходячи з аналізу заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи Суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.12 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

У відповідності до ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

При цьому частиною 2 статті 110 ЦК України встановлено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Таким чином, положення п пп. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України щодо можливості ліквідації юридичної особи за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом, щодо скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, слід розуміти, як положення щодо припинення юридичної особи, яке може бути реалізоване через подання відповідного позову про визнання нечинним запису про державну реєстрацію.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», визначено, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб підприємців (статті 2, 3). Даний закон є спеціальним нормативно-правовим актом, що прийнятий з метою регулювання правовідносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, у тому числі й порядку та підстав припинення державної реєстрації підприємницької діяльності субєкта господарювання.

Зі змісту ст. ст. 22, 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» слідує, зокрема, що з підстави неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, суд може постановити рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з її банкрутством.

Частиною 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

В той же час, згідно з пунктами 1, 3 частини 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, інших платежів. Вказана норма кореспондується з нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця внаслідок неподання податкової звітності.

У свою чергу, державні органи згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини у сфері оподаткування.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише у тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання лише у разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством, або ж у випадку здійснення діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 30 листопада 2011 року по справі № К-24062/08, від 21 грудня 2011 року по справі № К-29241/09, від 20 жовтня 2011 року по справі № К-39783/10-С.

Крім того, відповідно до положень ст. 69, 70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно положенням ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З матеріалів справи вбачається, що всі документи, які були необхідні для реєстрації юридичної особи ТОВ "Лортан" були підписані засновником товариства: громадянином України ОСОБА_1, справжність підпису даної осіби при затвердженні Статуту товариства посвідчені 25.03.2008р. приватним нотаріусом Київської міської нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі.

Для проведення державної реєстрації вказаної юридичної особи засновниками (уповноваженою ними особою) було подано державному реєстратору всі необхідні документи, які передбачені ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», зокрема: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи; два примірника установчих документів; документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи; копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи.

Вказане підтверджується описом документів, що надаються юридичною особою та копіями відповідних документів.

Частиною восьмою статті 25 вказаного вище Закону прямо передбачено, що державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо вони не передбачені частинами першою - сьомою цієї статті.

З огляду на відповідність документів поданих державному реєстратору вимогам статті 24 зазначеного вище Закону, останнім були вчинені відповідні реєстраційні дії.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм законодавства щодо порядку державної реєстрації юридичної особи, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

При цьому слід ураховувати, що відповідно до частини другої статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

З викладеного випливає, що врегульоване законом правило поведінки визначається тим нормативно-правовим актом, який був чинним на час вчинення відповідної дії (бездіяльності).

Відповідно зміст правовідносин, зокрема прав та обов'язків особи, не може змінюватися разом із зміною законодавчих норм.

Враховуючи те, що державна реєстрація ТОВ "Лортан" відбулась до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010 року № 2756-VI, яким Господарський кодекс України доповнено статтею 55-1.

Оскільки розглядувана норма набула чинності з 01 січня 2011 року, передбачений нею припис може бути поширений лише на відносини, що виникли після набрання нею чинності.

До того ж, оцінюючи доводи позивача щодо нікчемності статуту, як правочину, та застосування у звязку з цим наслідків недійсного правочину у вигляді визнання недійсним запису про державну реєстрацію, суд вважає ці доводи безпідставними, оскільки статут не є правочином (договором) в розумінні ЦК України, що вбачається зокрема з положень статей 36, 41, 42, 59 Закону України «Про господарські товариства», ст. 626 ЦК України та відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Крім того, суд звертає увагу Позивача, що з позовними вимогами про визнання недійсними запису та установчих докуметів може звернутися державний реєстратор.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині щодо визнання недійсним та скасувати запис про проведення державної реєстрації № 10721020000022183 ТОВ "Лортан" від 16.04.2008 р.

В частині щодо припинити юридичну особу - ТОВ "Лортан" суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лортан" зареєстроване Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 16.04.2008р. за адресою: м. Київ, вул. Булгакова, 16, код юридичної особи 35709958. Не подає до державної податкової інспекції документи податкової та фінансової звітності з моменту реєстрації, а саме з червня 2010 року.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом 17 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" встановлене право органів державної податкової служби звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно із статтею 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться, зокрема, у разі постановлення судового рішення про припинення такої діяльності з підстав неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відтак, датою вчинення правопорушення, за яке може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації, слід вважати наступний день після спливу річного терміну з моменту неподання відповідних податкових декларацій та іншої фінансової звітності.

Як свідчать матеріали справи, згідно довідки позивача відповідач не подає документи податкової та фінансової звітності з моменту реєстрації, а саме з 2008 року, заборгованості перед бюджетом не має.

Відповідно до частин 1 та 6 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого суб'єкта господарювання.

Враховуючи, що відповідачем більше року не подаються органам державної податкової служби документи фінансової звітності, а також право органів державної податкової служби звертатися до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Припинити юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лортан" (03134 м. Київ, вул. Булгакова, 16 код ЄДРПОУ 35709958) та скасувати його державну реєстрацію.

3. Постанову надіслати державному реєстратору Святошинського району міста Києва для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення та для здійснення заходів з припинення підприємницької діяльності юридичної особи у встановленому законом порядку.

4. В іншій частині відмовити.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.Б. Федорчук