Рішення

від 26.02.2013 по справі 5/099-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2013 р. Справа № 5/099-12

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна", м. Київ до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Земля Бориспільщини", м. Бориспіль про стягнення 96776,22 грн. за участю представників:

позивача:Близнюк Ю.В. - дов. від 09.01.2013р. № 07 відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" (далі - позивач) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Земля Бориспільщини" (далі - відповідач) про стягнення 96776,22 грн., з яких 58429,80 грн. основний борг, 6427,28 грн. інфляційні втрати, 4495,09 грн. 3% річних, 19581,07 грн. пеня, 5842,98 грн. штраф та 2000 грн. збитки.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Під час розгляду справи позивач подав до суду заяву від 18.02.2013р. № 120, якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних і пені та просить суд стягнути з відповідача 58429,80 грн. основного боргу, 4515,67 грн. інфляційних втрат, 3991,31 грн. 3% річних, 21248,87 грн. пені та 5842,98 грн. штрафу.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 58429,80 грн. основного боргу, 4515,67 грн. інфляційних втрат, 3991,31 грн. 3% річних, 21248,87 грн. пені та 5842,98 грн. штрафу.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 18.02.2013р. № 120 та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 19.05.2010р. № 22/05/2010 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов'язався у терміни і на умовах, визначених даним договором, передати у власність відповідача - покупця насіння кукурудзи (надалі - товар), а покупець зобов'язався прийняти й оплатити Товар, асортимент, ціна і кількість якого зазначаються у додатках до даного договору (п. 1.1 договору).

Право власності на поставлений товар, а також ризик випадкового пошкодження чи знищення товару переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна товару визначається в додатках до договору, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 3.1 договору порядок, розміри та строки розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного договору.

Факт передачі і приймання товару оформлюється видатковою накладною (п. 6.3 договору).

Договір набирає сили з моменту підписання його сторонами і діє до 01 грудня. Закінчення строку дії договору не звільняє покупця від виконання тих грошових зобов'язань, які залишилися невиконаними ним (п. 11.1 договору).

Додатком від 19.05.2010р. № 1 до договору сторони погодили, що постачальник постачає насіння кукурудзи сорту Рональдініо у кількості 65 посівних одиниць, ціна за 1 посівну одиницю складає 649,22 грн. (з ПДВ), загальна вартість партії товару становить 42199,30 грн. ( в т.ч. ПДВ 20% - 7033 грн.).

Пунктом 7 вказаного додатку до договору сторони погодили наступний порядок оплати: перший етап оплати в розмірі 30% від загальної вартості товару за даним додатком, здійснюється до 27.05.2010р.; другий етап - в розмірі 30% від загальної вартості товару - не пізніше 01.09.2010р.; третій (остаточний) етап оплати в розмірі 40% від загальної вартості товару - не пізніше 01.12.2010р.

Додатком від 25.09.2010р. № 2 до договору сторони погодили, що постачальник постачає партію насіння кукурудзи сорту Рональдініо у кількості 25 посівних одиниць, ціна за 1 посівну одиницю складає 649,22 грн. (з ПДВ), загальна вартість партії товару становить 16230,50 грн. ( в т.ч. ПДВ 20% - 2705 грн.).

Пунктом 7 вказаного додатку до договору сторони погодили наступний порядок оплати: перший етап оплати в розмірі 30% від загальної вартості товару за даним додатком, здійснюється до 29.05.2010р.; другий етап - в розмірі 30% від загальної вартості товару - не пізніше 01.09.2010р.; третій (остаточний) етап оплати в розмірі 40% від загальної вартості товару - не пізніше 01.12.2010р.

На виконання умов договору позивач по видатковій накладній від 25.05.2010р. № 80254985 поставив відповідачу товар на загальну суму 58429,80 грн., а відповідач на підставі довіреності від 19.05.2010р. серія ЯПД №557276 вказаний товар отримав.

Зазначена накладна підписана в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплена печаткою відповідача, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач за поставлений товар не розрахувався, в зв'язку з чим за відповідачем рахується борг в розмірі 58429,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 58429,80 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 58429,80 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар по зазначеній вище накладній, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати за загальний період прострочення з червня 2010 року по січень 2013 року включно складають 4515,67 грн., три проценти річних з простроченої суми за загальний період прострочення виконання грошового зобов'язання з 30.05.2010р. по 18.12.2012р. складають 3991,31 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

На підставі п. 8.4 договору позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати вартості одержаного від постачальника товару пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 28.05.2010р. по18.02.2013р. складає 21248,87 грн.

Також, позивач на підставі п. 8.4 договору просить суд стягнути з відповідача за прострочення сплати за товар більш ніж на 7 календарних днів штраф у розмірі 10% від вартості несплаченої/несвоєчасно сплаченої суми, який за розрахунком позивача складає 5842,98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями п. 8.5 договору встановлено, що у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України та п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань здійснюється за весь період прострочення зобов'язання без обмеження строку.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Здійснені позивачем розрахунки пені та штрафу є арифметично вірними, відповідають вказаним вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 58429,80 грн. основного боргу, 4515,67 грн. інфляційних втрат, 3991,31 грн. 3% річних, 21248,87 грн. пені та 5842,98 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Земля Бориспільщини" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Радгоспна, 1, ідентифікаційний код 31885230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 3-А, ідентифікаційний код 31189761) 58429 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 80 коп. основного боргу, 4515 (чотири тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн. 67 коп. інфляційних втрат, 3991 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто одну) грн. 31 коп. 3% річних, 21248 (двадцять одну тисячу двісті сорок вісім) грн. 87 коп. пені, 5842 (п'ять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 98 коп. штрафу, 1880 (одну тисячу вісімсот вісімдесят) грн. 57 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 13.03.2013р.