Рішення

від 28.02.2013 по справі 25/156-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2013 р. Справа № 25/156-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області,

01133, м. Київ, Печерський район, б-р Лесі Українки, 26

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Олімп",

08152, Київська область, Києво - Святошинський район, м. Боярка, вул. Полярна, 10

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України "Боярський коледж екології і природних ресурсів"

08152, Київська область, Києво - Святошинський район, м. Боярка - 2

про стягнення 13 573,46 грн. та зобов'язання вчинення дій.

за участю представників:

позивача - Пугач О.В. (довіреність від 03.12.2012 № б/н);

Петренко В.С. (довіреність від 15.02.2013 № 24);

відповідача - Єрмолаєв В.В. (наказ від 20.12.2003 № 15);

третьої особи - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Олімп" (далі - відповідач) про стягнення 13 573,46 грн. та розірвання договору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 05.03.2012 № 1271а.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.01.2013, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України "Боярський коледж екології і природних ресурсів" (далі - третя особа).

У судове засідання 10.01.2013 представники відповідача та третьої особи не з'явились, вимоги ухвали суду від 17.12.2012 не виконали, розгляд справи відкладено на 05.02.2013.

31.01.2013 через канцелярію господарського суду Київської області

(вх. № 1840 від 31.01.2013) позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог від 30.01.2013.

Виходячи зі змісту вказаної заяви, позовної заяви та обставин справи, суд розцінює зазначену заяву про уточнення позовних вимог як збільшення розміру позовних вимог.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України збільшення розміру позовних вимог прийнято судом.

У зв'язку з прийняттям збільшення розміру позовних вимог господарським судом, розмір майнових вимог позивача складає 23 054,12 грн. заборгованості, з яких: 21 675,31 грн. - основний борг, 1 136,38 грн. - пеня та 242,43 грн. - 3 % річних.

31.01.2013 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 1849 від 31.01.2013) відповідачем подано в матеріали справи копію листа, який ним був направлений на адресу третьої особи, в якому викладено прохання не розривати договір та вказується, що відповідач зобов'язується сплатити заборгованість до 05.02.2013.

У судовому засіданні 05.02.2013 оголошено перерву на 21.02.2013 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2013 на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3215 від 20.02.2013) позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України та заявлено остаточні позовні вимоги у розмірі 19 054,12 грн., що складаються з: 17 675,31 грн. основного боргу, 1 136,38 грн. пені та 242,43 грн. 3% річних.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У судове засідання 21.02.2013 представник третьої соби не з'явився, розгляд справи відкладено на 28.02.2013.

28.02.2013 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3777 від 28.02.2013) позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач повністю відмовляється від майнової вимоги про стягнення 19 054,12 грн., у зв'язку з повною сплатою відповідачем після порушення провадження у справі основного боргу, пені та 3% річних, стягнення яких входить до позовних вимог, до матеріалів справи додано докази сплати - платіжні доручення.

Виходячи зі змісту вказаної заяви, позовної заяви та обставин справи, суд розцінює зазначену заяву про уточнення позовних вимог як часткову відмову позивача від позову, оскільки позивач відмовився від заявленої ним майнової вимоги у повному обсязі.

Враховуючи обставини справи, а також те, що вказана заява не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, підписана уповноваженим на те представником - Балабай В.М. (начальник РВ ФДМУ по Київській області), господарський суд вважає за можливе прийняти часткову відмову позивача від позову, а провадження у справі в цій частині припинити на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 78 Господарського процесуального кодексу України до прийняття часткової відмови позивача від позову у судовому засіданні 28.02.2013 господарським судом роз'яснено наслідки цієї процесуальної дії, передбачені пунктом 4 частини 1, частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з прийняттям відмови позивача від майнової вимоги щодо стягнення заборгованості у сумі 19 054,12 грн., у даному провадженні розглядаються немайнові позовні вимоги про розірвання договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 05.03.2012 № 1271а та про зобов'язання відповідача повернути позивачу державне майно шляхом передачі його балансоутримувачу - Відокремленому підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Боярський коледж екології і природних ресурсів" шляхом підписання акту приймання-передачі.

У судовому засіданні 28.02.2013 представники позивача остаточні позовні вимоги підтримали, з підстав, що викладені у позовній заяві, представник відповідача заперечив проти розірвання договору оренди, натомість, відзив до матеріалів справи не подав.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.02.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків сторін у справі є укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Олімп" (орендар) договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 05.03.2012 № 1271а (далі -Договір), відповідно до якого Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України "Боярський коледж екології і природних ресурсів" (балансоутримувач) передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Олімп" (орендар) прийняло об'єкт, а саме: частину приміщення їдальні площею 72,7 м 2 в тимчасове користування на строк, який визначений умовами Договору.

Відносини сторін за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно частини 1 статті 759, частини 1 статті 761, частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відносини сторін даного Договору регулюються також Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом з питань оренди державного майна та, відповідно до частин 1 та 2 статті 1 цього Закону, регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до умов Договору, орендна плата визначається на підставі "Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ на базовий місяць оренди - вересень 2011 року 3 125,03 грн. (пункт 3.1. Договору); орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. (пункт 3.3 Договору); орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця, з розрахунку 70% - до державного бюджету України, 30% -балансоутримувачу відповідно до виставленого рахунку (пункт 3.6. Договору); орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та балансоутримувачу з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, включаючи день оплати (пункт 3.7. Договору); у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість становить не менше, ніж три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 10% заборгованості (пункт 3.8. Договору); у разі припинення (розірвання) Договору оренди, орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно (пункт 3.11. Договору); орендар зобов'язується за згодою балансоутримувача здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна; з письмового дозволу орендодавця та балансоутримувача має право вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості (пункти 5.7., 6.2. Договору); орендар зобов'язується протягом місяця після укладення Договору застрахувати орендоване майно не менше, ніж на його балансову вартість на користь балансоутримувача (пункт 5.8. Договору); орендар зобов'язується щомісяця, до 15 числа, надавати орендодавцю та балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати (пункт 5.11. Договору).

Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, з 05.03.2012 до 04.02.2015, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на тих самих умовах, з врахуванням зміни вартості орендованого майна. Зазначені дії оформлюються додатковим договором (пункти 10.1., 10.4. Договору).

У разі припинення або розірвання договору, майно повертається балансоутримувачу протягом трьох робочих днів. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (пункти 10.9., 10.10. Договору).

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до частини 1 статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Як свідчить акт приймання-передачі нежитлового приміщення, 05.03.2012 балансоутримувач, на підставі Договору передав, а орендар прийняв орендоване за Договором майно, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Боярка, Боярський коледж екології і природних ресурсів.

Відповідно до частин 1, 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Укладений сторонами Договір не розірвано, у порядку, встановленому законодавством, недійсним не визнано.

За таких обставин, укладення між сторонами Договору спрямоване на отримання відповідачем права на користування нежитловими приміщеннями, що, в свою чергу, породжує обов'язок орендаря сплачувати плату за користування орендованим державним майном.

Відповідно до статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідачу у відповідності до пунктів 3.1., 3.3., 3.6. Договору, за період дії Договору нарахована до сплати орендна плата за період з квітня 2012 року по січень 2013 року, що підлягала сплаті до бюджету, в загальній сумі 21 675,31 грн. Як твердить позивач, і як вбачається з даних зведеного облікового регістру надходження орендної плати по Договору, що доданий до матеріалів справи, станом на 04.02.2013 орендар зобов'язання по сплаті орендної плати виконував неналежним чином. Так, станом на 04.02.2013, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, заборгованість відповідача до бюджету по орендній платі (виходячи з розрахунку 70% від загальної суми орендної плати, що належить до сплати) складає 21 675,31 грн.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до пункту 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом. Інформація про господарські операції підприємства, установи за звітний період з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерських звітів.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування покладається на сторони.

Таким чином, враховуючи наявні у справі докази та пояснення представників сторін, існування на час звернення позивача до суду заборгованості відповідача перед державним бюджетом по орендній платі в сумі 21 675,31 грн. підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач відзиву на позов не подав, доказів сплати орендної плати в належному розмірі не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Після порушення провадження у справі, відповідачем сплачено заборгованість за Договором, а також пеню та 3% річних, що нараховані позивачем, на підтвердження чого, відповідачем додано в матеріали справи відповідні платіжні доручення.

Віднесення перерахованих коштів у рахунок оплати заборгованості відповідача, що заявлена до стягнення у позові, не заперечувалось представником відповідача в судових засіданнях та підтверджується призначеннями платежів, що вказані відповідачем у платіжних дорученнях. Доказів протилежного в матеріали справи не надано.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку про порушення відповідачем строку оплати орендних платежів за Договором на суму 21 675,31 грн.

Позивач, заявою вх. № 3777 від 28.02.2013, у зв'язку зі сплатою відповідачем після порушення провадження у справі заборгованості у повному обсязі, відмовився від майнової вимоги повністю і відмову прийнято господарським судом, а, відтак, провадження у справі в частині стягнення заборгованості підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, позивач підтримує немайнові позовні вимоги та просить суд розірвати Договір у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов Договору щодо сплати орендної плати та зобов'язати відповідача повернути орендоване державне майно Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області шляхом передачі його балансоутримувачу - Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Боярський коледж екології і природних ресурсів" шляхом підписання акту приймання-передачі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначення речі.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Укладання між сторонами Договору спрямоване на отримання відповідачем права на користування нежитловими приміщеннями, що, в свою чергу, породжує обов'язок орендаря сплачувати плату за користування орендованим державним майном.

Відповідно до встановлених вище фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідач користується орендованим приміщенням всупереч умовам розділу 3 Договору, пункту 5.4. Договору щодо обов'язку відповідача своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, що є підставою для розірвання договору на вимогу орендодавця відповідно до пункту 1 частини 1 статті 783 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що невиконання обов'язку щодо внесення у встановлений Договором строк орендної плати є підставою для розірвання договору оренди, а, відтак, вимога позивача про розірвання Договору є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі, зокрема, розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Відповідно до пунктів 10.9., 10.10. Договору, сторони передбачили, що у разі припинення або розірвання договору, майно повертається балансоутримувачу протягом трьох робочих днів. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Орендодавцем за Договором та особою, управненою законом на розпорядження вказаним державним майном є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області.

У зв'язку з вказаним, вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути орендоване державне майно - нежитлове приміщення площею 72,7 м 2 , розмішене за адресою: Київська обл., м. Боярка-2, орендодавцю - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області на баланс третьої особи - Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Боярський коледж екології і природних ресурсів" шляхом підписання акту приймання-передачі є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При розгляді питання розподілу судового збору, судом враховане наступне.

Позивач відмовився від майнової вимоги повністю і цю відмову прийнято господарським судом, а, відтак, провадження у справі в частині стягнення заборгованості підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження. У пункті 4.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 зазначено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору. Відповідно до пункту 11. Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про судовий збір" від 25.08.2011 № 01-061175/2011 сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених, зокрема, у частині 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (припинення провадження у справі). Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/2011 питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору.

У зв'язку з вищевикладеним, судовий збір, що сплачений позивачем згідно платіжного доручення від 06.12.2012 № 436 у розмірі 1 609,50 грн. за майнову вимогу підлягає поверненню позивачу - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області з Державного бюджету України, а решта судового збору у розмірі 1 073,00 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 05.03.2012 № 1271а, що укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (01133, м. Київ, Печерський район, б-р Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19028107) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Олімп" (08152, Київська область, Києво - Святошинський район, м. Боярка, вул. Полярна, 10, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13711607).

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Олімп" (08152, Київська область, Києво - Святошинський район, м. Боярка, вул. Полярна, 10, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13711607) повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області (01133, м. Київ, Печерський район, б-р Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19028107) державне майно - нежитлове приміщення площею 72,7 м 2 , розташоване за адресою: 08152, м. Боярка-2 на першому поверсі приміщення їдальні шляхом передачі його балансоутримувачу - Відокремленому підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Боярський коледж екології і природних ресурсів" (08152, Київська область, Києво - Святошинський район, м. Боярка - 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33295449) шляхом підписання акту приймання-передачі.

4. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 19 054,12 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Олімп" (08152, Київська область, Києво - Святошинський район, м. Боярка, вул. Полярна, 10, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13711607) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01133, м. Київ, Печерський район, б-р Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19028107) 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7. Повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області (01133, м. Київ, Печерський район, б-р Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19028107) з Державного бюджету України 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 06.12.2012 № 436.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 05.03.2013.

Суддя С.О. Саванчук