Рішення

від 12.03.2013 по справі 913/503/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 березня 2013 року Справа № 913/503/13-г

Провадження №26пд/913/503/13-г

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради , м.Луганськ

до Науково-виробничого малого приватного підприємства „Донбас" , м.Луганськ

про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 20.02.1997, державна реєстрація від 20.02.1997 за №1832

в присутності представників сторін:

від заявника - прокурор відділу прокуратури Луганської області Закарян Б.Н., посвідчення №008373 від 09.10.2012;

від Виконавчого комітету Луганської міської ради - заступник начальника відділу контрольно-юридичної роботи Кім Д.І., довіреність №01/03-30/7222/0/2-11 від 11.11.2011;

від Луганської міської ради - заступник начальника відділу контрольно-юридичної роботи Кім Д.І., довіреність №01/03-30/7227/0/2-11 від 11.11.2011;

від відповідача - не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 20.02.1997, державна реєстрація від 20.02.1997 за №1832, який укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Науково-виробничим малим приватним підприємством „Донбас", а саме: додати в п.2.1 розділу 2 „Плата за землю" договору після слів „земельного податку" слова „із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №495209 місцезнаходженням відповідача є: вул.Совєтская, б.49, м.Луганськ. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивачів та заявника, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно до ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Згідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування", відповідно до яких вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, тому у зв'язку з тим, що земельна ділянка була надана відповідачу рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради, але на теперішній час вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, належними позивачами за даними позовними вимогами є Виконавчий комітет Луганської міської ради та Луганська міська рада.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України „Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Підставою звернення прокурора міста Луганська з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі позивачів є невнесення відповідачем змін до договору оренди землі, яке тягне за собою недоотримання коштів до міського бюджету та є порушенням вимог діючого законодавства.

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 18.12.1996 №652/8 Науково-виробничому малому приватному підприємству „Донбас" була передана в тимчасове довгострокове користування терміном на 25 років земельна ділянка площею 0,0096 га для розміщення прибудованої до будівлі споруди по вул.Совєтскій, 49.

На виконання вказаного рішення між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Науково-виробничим малим приватним підприємством „Донбас" було укладено договір від 20.02.1997 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), державна реєстрація від 20.02.1997 за №1832.

У п.2.1 договору сторони передбачили, що плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати в розмірі земельного податку щомісячно рівними частками.

Відповідно до абзацу 4 п.п.а) п.3.1 виконком Луганської міської ради має право змінювати орендну плату при зміні економічної оцінки земель та ставки земельного податку.

Згідно абзацу 11 п.п.б п.3.2 договору землекористувач зобов'язався своєчасно вносити обумовлену договором плату за землю, за несвоєчасне внесення плати за землю стягується пеня в розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожен день прострочення.

З метою приведення договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 20.02.1997, державна реєстрація від 20.02.1997 за №1832, у відповідність з вимогами діючого законодавства, на підставі клопотання відповідача Луганською міською радою було прийнято рішення від 21.08.2012 №27/212 „Про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 20.02.1997, реєстрація від 20.02.1997 №1832, який укладений з Науково-виробничим малим приватним підприємством „Донбас".

Пунктом 2 вказаного рішення було зобов'язано Науково-виробниче мале приватне підприємство „Донбас" в місячний термін звернутись до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок.

У передбачений вказаним пунктом термін відповідач не звернувся до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, що стало підставою для звернення прокурора м.Луганська в інтересах держави в особі позивачів з даним позовом до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи та умови договору оренди земельної ділянки, дійшов наступного.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Статтею 16 Закону України „Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст.652 Цивільного кодексу України).

Обґрунтованою є вимога про доповнення п.2.1 розділу 2 „Плата за землю" договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 20.02.1997, державна реєстрація від 20.02.1997 за №1832, який укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Науково-виробничим малим приватним підприємством „Донбас", після слів „земельного податку" слова „із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3", враховуючи наступне.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Згідно п.1, п.2 ч.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Можливість внесення змін до договору оренди земельної ділянки передбачена чинним земельним законодавством.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Аналогічні положення містяться в ч.5 ст.188 Господарського кодексу України.

З цього вбачається, що зазначені зміни для сторін набирають сили з моменту набрання чинності рішенням суду та підлягають державній реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 12.03.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1.Позов Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради до Науково-виробничого малого приватного підприємства „Донбас" задовольнити повністю.

2.Внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 20.02.1997, державна реєстрація від 20.02.1997 за №1832, який укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Науково-виробничим малим приватним підприємством „Донбас", відносно земельної ділянки площею 0,0096 га для розміщення прибудованої до будівлі споруди по вул.Совєтскій, 49, які набирають сили з моменту набрання чинності рішенням суду. Державну реєстрацію внесення змін до договору оренди землі здійснити відповідному органу у порядку, встановленому законодавством.

3.Додати в п.2.1 розділу 2 „Плата за землю" договору після слів „земельного податку" слова „із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

4.Стягнути з Науково-виробничого малого приватного підприємства „Донбас", вул.Совєтская, 49, м.Луганськ, код 13371407 в Доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва „Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір в сумі 1147 грн. 00 коп., видати наказ Ленінській міжрайонній Державній податковій інспекції.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 13.03.2013.

Суддя С.С. Єжова

Надр. 5 прим.

1-до справи

2- заявнику: вул.Леніна, 34, м.Луганськ, 91055 (простою)

3- 1-му позивачу: вул.Коцюбинського, 14, м.Луганськ, 91000 (простою)

4- 2-му позивачу: вул.Коцюбинського, 14, м.Луганськ, 91000 (простою)

5- відповідачу: вул.Совєтская, 49, м.Луганськ, 91005 (рекомендованою)

Вих.№

4

13.03.2013