Рішення

від 12.03.2013 по справі 918/256/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2013 р. Справа № 918/256/13-г

Господарський суд Рівненської області у складі судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом Олицького споживчого товариства (далі -позивач)

до Підприємця Бобровської Жанни Іванівни (далі - відповідач)

про стягнення заборгованості в сумі 5 050 грн. 50 коп.,

за участю представників:

позивача: Іпатюк Л.Т.;

відповідача: Бобровська Ж.І.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2013 року Олицьке споживче товариство (далі-товариство, орендодавець) звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що 4 січня 2012 року між ним та Бобровською Жанною Іванівною (далі-підприємець, орендар) був укладений договір здачі в оренду основних засобів № 4, за умовами якого позивач передав відповідачу магазин промтовари села Дерно, що знаходиться за адресою: вулиця Жовтнева, 77-б, загальною площею 109,8 кв.м. в операційну оренду, і зобов'язувався вчасно і в повному обсязі, відповідно до умов договору сплачувати орендну плату. Оскільки Підприємець взяте на себе за вказаним договором зобов'язання по оплаті орендних платежів виконав лише частково, заборгувавши позивачу 5 050 грн. 00 коп., позивач, посилаючись на статті 525, 610, 629, 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 173, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 22 лютого 2013 року порушено провадження у справі № 918/256/13-г, розгляд якої було призначено на 05 березня 2013 року.

05 березня 2013 року у судовому засіданні оголошено перерву до 12 березня 2013 року.

11 березня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду відповідач подав клопотання в якому останній просив відкласти розгляд справи в зв'язку з тим, що він хоче скласти угоду з адвокатом.

Суд зазначає наступне, відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільний у виборі захисника своїх прав.

Справа була порушена 22 лютого 2013 року призначена до розгляду на 05 березня 2013 року, а тоді відкладена на 12 березня 2013 року, тобто відповідач мав достатньо часу для укладення угоди з адвокатом для захисту своїх прав.

Також судом враховано, що відповідно до ч. 5 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто, а відповідач був присутній особисто на судових засіданнях 05 березня 2013 року та 12 березня 2013 року, враховуючи все вище наведене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про повторне відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 12 березня 2013 року позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач визнав позов в частині невиконання ним умов договору оренди №4 від 04.01.2012 р. стосовно оплати, в одночас просив суд відмовити в його задоволенні.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2012 року між Товариством та Підприємцем був укладений договір здачі в оренду основних засобів № 4 (далі - договір), за умовами якого позивач передав відповідачу магазин "Промтовари" що знаходиться в селі Дерно, за адресою: вулиця Жовтнева, 77Б, загальною площею 109,8 кв.м. в операційну оренду (а.с. 8 - 9).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток цих суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 2.1. договору вступ орендаря у користування орендованими основними засобами настає одночасно із підписанням сторонами договору та акта приймання-передачі.

Згідно п. 3.1.2. договору орендодавець зобов'язується вчасно надавати орендарю рахунки на оплату орендної плати та витрати на відшкодування наданих експлуатаційних та комунальних послуг.

Пунктом 3.3.2. визначено, що орендар зобов'язаний вчасно і в повному обсязі, відповідно до умов цього договору сплачувати орендну плату та відшкодування експлуатаційних та комунальних платежів.

Відповідно до п. 4.1. даний договір укладено з 04 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно. Умови договору зберігають силу протягом всього строку дії договору, а в частині зобов'язань орендаря щодо плати по договору - до виконання зобов'язання.

Пунктом 5.1. договору визначено, що плата за користування орендованим приміщенням є платежем, який вносить орендар орендодавцю на умовах визначених цим договором.

Згідно п. 5.2. договору плата за орендоване приміщення становить 1 100 грн. 00 коп. в місяць, що становить 10 грн. 02 коп. в місяць за 1 кв.м.

Відповідно до п. 5.4. договору орендар проводить оплату платежів за договором шляхом щомісячних перерахувань коштів на розрахунковий рахунок орендодавця до 5 числа кожного поточного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору між товариством та підприємцем був укладений акт приймання-передачі основних засобів в оренду від 04 січня 2012 року, відповідно до якого, орендодавець передав, а орендар прийняв основні засоби, такі як Промтовари с. Дерно, інвентарний номер - 1,23, з первісною вартістю 20 294 грн. 00 коп. в операційну оренду та надає право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться будівлі і споруди, та земельну ділянку, яка прилягає до будівель та споруд.

Також в акті зазначено, що основні засоби, які передаються в операційну оренду, є в належному технічному стані, відповідають санітарним і протипожежним нормам, не мають механічних пошкоджень, не розкомплектовані, тощо.

Вищевказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток цих суб'єктів господарювання.

Також матеріали справи містять копії рахунків № 84 від 11 грудня 2012 року на суму 1 100 грн. 00 коп., № 73 від 12 листопада 2012 року на суму 1 100 грн. 00 коп., № 61 від 12 жовтня 2012 року на суму 1 100 грн. 00 коп., № 52 від 11 вересня 2012 року на суму 1 100 грн. 00 коп., № 48 від 13 серпня 2012 року на суму 1 100 грн. 00 коп. (а.с. 11 - 15).

Все вищенаведене, вказує на те, що товариством виконано всі зобов'язання які були покладені на нього згідно договору № 4 від 04 січня 2012 року.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором оренди №4 від 04 січня 2012 року також свідчить відсутність в матеріалах справи з боку орендаря претензій та повідомлень про порушення орендодавцем умов даної угоди.

Пунктом 7.1 договору визначено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства України і цим договором.

Відтак, судом встановлено, що у підприємця виникло зобов'язання перед товариством по оплаті орендних платежів за укладеним між сторонами договором від 04 січня 2012 року № 4 за період з серпня 2012 року по грудень 2012 року.

Однак всупереч положень даного договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті орендних платежів не виконав в повному обсязі, заборгувавши таким чином товариству 5 050 грн. 00 коп.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном справляється з наймача (частина 1 статті 762 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В силу вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст.ст.32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем подано суду достатньо доказів, які підтверджують факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе згідно договору здачі в оренду основних засобів № 4 обов'язків по оплаті орендних платежів, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 5 050 грн. 00 коп., зазначені дії або бездіяльність відповідача призвела до порушення умов вищенаведеного договору та чинного законодавства, відповідно до яких передбачена відповідальність яка і застосовується судом до відповідача, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з підприємця Бобровської Жанни Іванівни (33016, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Волинської Дивізії, будинок 31, квартира 75, ідентифікаційний номер: 2553408122) на користь Олицького споживчого товариства (45263, Волинська область, Ківерцівський район, смт. Олика, вулиця Замкова, будинок 8, корпус 1, ідентифікаційний код: 01743588) 5 050 (п'ять тисяч п'ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, а також 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13 березня 2013 року

Суддя Торчинюк В.Г.