Постанова

від 04.03.2013 по справі 812/907/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2013 року Справа № 812/907/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Петросян К.Є.,

при секретарі: Семціві О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Інтеко» про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки у сумі 4 679, 34 грн., -

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2013 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Інтеко» про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки у сумі 4 679, 34 грн..

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ПП «Інтеко» зареєстроване виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради. Відповідач зареєстрований в ДПІ в м. Сєвєродонецьку як платник податків та на цей час є боржником по сплаті податків до бюджету.

ПП «Інтеко» має податковий борг за грудень 2012 року з орендної плати за земельні ділянки в сумі 4679,34 грн., що підтверджується декларацією № 136 від 18.01.2012. З метою стягнення податкового боргу ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби відповідачу було направлено податкові вимоги №1/473 від 14.10.2009 та №2/527 від 16.11.2009. Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим.

Тому позивач просив стягнути кошти за податковим боргом в сумі 4679,34 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, від нього на адресу суду надійшло клопотання з проханням розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Дослідивши надані докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Інтеко» зареєстроване виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 24.01.2000 за № 1 383 120 0000 000474 (а. с. 15).

Згідно довідки про взяття на облік платника податків ПП «Інтеко» знаходиться на обліку в ДПІ в м. Сєвєродонецьку з 28.01.2000 за №12 (а. с. 14).

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В судовому засіданні встановлено, що станом на 31.12.2012 відповідач має податковий борг з орендної плати за землю по декларації № 136 від 18.01.2012 в сумі 4679,34 грн. (а.с.9-10), що підтверджується обліковою карткою відповідача та розрахунком суми боргу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Так, через несплату ПП «Інтеко» суми узгодженого податкового зобов'язання в установлені законодавством строки, ДПІ в м. Сєвєродонецьку на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу № 1/473 від 14.10.2009 та другу податкову вимогу №2/527 від 16.11.2009, які були отримані головним бухгалтером підприємства (а. с. 11-12). Однак, ужиті заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав, у добровільному порядку податкову заборгованість з узгодженого податкового зобов'язання не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Інтеко» про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки у сумі 4 679, 34 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти Приватного підприємства «Інтеко» (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Силікатна, буд. 7, код ЄДРПОУ 30672379) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок сплати податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки в сумі 4 679, 34 грн. (чотири тисячі шістсот сімдесят дев'ять гривень 34 копійки) на користь Державного бюджету України р/р 33218812700080 код платежу 13050200, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку, код 37944909.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 07.03.2013 року.

Суддя К.Є. Петросян