Постанова

від 26.02.2013 по справі 805/1149/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 р. Справа №805/1149/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Телешові В.О.,

за участі:

прокурора Профатило О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом прокурора Антрацитівського району в інтересах держави в особі Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Дебальцівська промислово - будівельна компанія» про стягнення заборгованості у розмірі 20978,26 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Антрацитівського району в інтересах держави в особі Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Дебальцівська промислово - будівельна компанія» про стягнення заборгованості у розмірі 20978,26 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що станом на 21.01.2013 року податковий борг відповідача з орендної плати за землю складає 20978,26 грн.

Вищевказана заборгованість утворилась внаслідок несплати відповідачем узгодженої суми податкових зобов'язань, які були визначені ним у податковій декларації № 9005154041 від 14.02.2012 року.

Позивач також вказує на те, що ним були вжиті заходи щодо погашення податкового боргу відповідача, а саме: відповідачу була направлена податкова вимога № 4 від 23.01.2012 року, яка отримана відповідачем 07.02.2012 року.

На підставі вищезазначеного, прокурор просив суд стягнути з приватного підприємства «Дебальцівська промислово - будівельна компанія» податкову заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 20978,26 грн.

В судовому засіданні прокурор надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі,

Через канцелярію суду надійшла заява від представника позивача, згідно якої він наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, просив розглядати справу без його участі.

Через канцелярію суду надійшла заява від представника відповідача, згідно якої він визнав позовні вимоги у повному обсязі, просив розглядати справу без його участі.

Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає визнання адміністративного позову до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» основною функцією органів прокуратури України є функція по представництву інтересів держави в суді у випадках, визначених Законом. Згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Позивач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа 23 вересня 2002 року виконавчим комітетом Дебальцівської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи 31884682 згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 181141, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції м. Дебальцеве Донецької області Державної податкової служби з 18.10.2002 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 310/10/19-1-114-1 від 15.04.2004 року.

Судом встановлено, що відповідачем надано до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (вх. №9005154041 від 14.02.2012 року) за звітний період - 2012 рік, рядком 13 якої відповідачем нарахована орендна плата за землі державної або комунальної власності на 2012 рік усього у розмірі 61910,49 грн., у тому числі по строку сплати 30.08.2012 року - 341,42 грн., по строку сплати 30.09.2012 року - 5159,21 грн., по строку сплати 30.10.2012 року - 5159,21 грн., по строку сплати 30.11.2012 року - 5159,21 грн., по строку сплати 30.12.2012 року - 5159,21 грн.

Позивачем виставлена відповідачу податкова вимога № 4 від 23 січня 2012 року, згідно якої станом на 23 січня 2012 року сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 37476,70 грн. Вищезазначена податкова вимога отримана відповідачем 07.02.2012 року, що підтверджується його підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи починаючи з 23 січня 2012 року (дата формування податкової вимоги) по теперішній час відповідач безперервно мав податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога № 4 від 23 січня 2012 року є чинною.

Тобто, на час розгляду справи у відповідача існує податкова заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у загальному розмірі 20978,26 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків станом на 20.02.2013 року.

Згідно п.16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з орендної плати з юридичних осіб та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача загальної суми податкового боргу у розмірі 20978,26 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 -162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов прокурора Антрацитівського району в інтересах держави в особі Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Дебальцівська промислово - будівельна компанія» про стягнення заборгованості у розмірі 20978,26 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Дебальцівська промислово - будівельна компанія» (ЄДРПОУ 31884682) суму податкової заборгованості з орендної плати з юридичних осіб у загальному розмірі 20978 (двадцять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 26 коп. до бюджету за рахунок готівки, що належить приватному підприємству «Дебальцівська промислово - будівельна компанія».

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 26.02.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 01.03.2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.