Постанова

від 19.02.2013 по справі 808/865/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року 12:35 Справа № 808/865/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

при секретарі судового засідання Батигіні О.В.

за участю представників:

від позивача: Хмарського Р.Б.

від відповідача: Ілляшенко В.В., Олійник Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Агро-Спецтехніка»

до: Василівського відділення Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції у Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Агро-Спецтехніка» до Василівського відділення Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції у Запорізької області Державної податкової служби, в якій, з врахуванням уточнень, позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо підстав проведення перевірки, дії щодо порядку проведення перевірки, дії щодо висновків, викладених в акті перевірки щодо взаємовідносин нікчемності правочинів Приватного підприємства «Агро-Спецтехніка», за результатами якої складено акт №38/22/37112715 від 14.01.2013 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Агро-Спецтехніка» код ЄДРПОУ 37112715 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства взаємовідносин з ТОВ «Україна ОЙЛ», код 37359046 за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 та з 01.11.2011 по 30.11.2011; визнати протиправними дії відповідача щодо коригування податкової звітності ПП «Агро-Спецтехніка»; зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності ПП «Агро-Спецтехніка».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, в обґрунтування посилається на те, що відповідачем проведено перевірку, в порушення порядку, встановленому статтею 78 ПК України.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, зазначивши, що перевірка була проведена на підставі норм Податкового кодексу України, розпочата відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, в зв'язку з отриманням від позивача в неповному обсязі, витребуваних у нього документів. Таким чином, враховуючи зазначене, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.160 КАС України, 19.02.2013 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Приватне підприємство «Агро-спецтехніка» (код 37112715) зареєстроване Василівською районною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію №108010200000000933.

ПП «Агро-спецтехніка» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 09.07.2010 за № 12946 та перебуває на обліку в Токмацькій ОДПІ Запорізької області ДПС.

Наказом Василівського відділення Токмацької ОДПІ у Запорізької області Державної податкової служби від 26.12.2012 №986 було призначено позапланову невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Агро-спецтехніка» за період з 01.08.2011 по 30.09.2011 та 01.11.2011 по 30.11.2011 по взаємовідносинах з ТОВ «Україна ОЙЛ».

За наслідками зазначеної перевірки працівниками ДПІ складено акт №38/22/37112715 від 14.01.2013.

Як зазначено, в наказі та акті, підставою для проведення документальної невиїзної перевірки, визначена відповідно до п.79.1, п.79.2 ст.79, п.п.78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно наказу № 986 від 26.12.2012 відповідач, вважає, що ПП «Агро-спецтехніка» не було надано, повної інформації та її документальне підтвердження на письмовий запит, направлений позивачу, таким чином, відповідач мав право призначити та здійснити позапланову невиїзну перевірку.

Оглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає доводи відповідача безпідставними.

Відповідно до п.78.1.1. ст.78 Податкового Кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: п.78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Таким чином, обов'язковою умовою для призначення перевірки є направлення письмового запиту та неотримання відповіді протягом 10 робочих днів.

Як вбачається з матеріалів справи, Василівським відділенням Токмацької ОДПІ у Запорізької області Державної податкової служби було направлено ПП «Агро-спецтехніка» письмовий запит №3332/10/22 від 09.10.2012 про надання інформації з питань відносин з ТОВ «Україна ОЙЛ» за період з 01.08.2011 по 30.11.2011.

Листом, датованим 19.10.2012 (арк.спр.15) ПП «Агро-спецтехніка» було надано пояснення на вищезазначений запит, який відповідно до вхідного штампу, було отримано відповідачем 05.11.2012 за вх.№3531/10.

Також, позивачем було вдруге направлено відповідачу відповідь на раніше зроблений запит №3332/10/22 від 09.10.2012 з копіями документів, який було отримано відповідачем - 07.12.2012 за вх. №4105 (арк.спр.16-21).

Відповідно до вищевикладеного, у зв'язку з ненаданням повного пакету запрошених документів та ненадання пояснень, керівником ДПС прийнято рішення щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, наказ №986 від 26.12.2012 на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.

Враховуючи вищезазначене, відповідачем була призначена перевірка не на підставах, встановлених статтею 78 ПК України, оскільки законодавством встановлений точний строк надання відповіді на запит, після спливу якого ДПІ може призначити перевірку. В даному випадку, позивачем порушений строк надання відповіді, на отриманий запит, та навіть, після отримання витребуваного пояснення, відповідачем не було призначено перевірку позивача, враховуючи не надання в повному обсязі витребуваних документів. Тобто, відповідно до правил, встановлених статтею 78, після отримання вказаної відповіді від позивача, відповідачем не встановлено порушення останнім вказаних вимог та не визначена необхідність проведення перевірки підприємства.

Тільки після отримання від позивача другої відповіді, яку не було витребувано, відповідачем призначено перевірку, з посиланням на неналежне виконання позивачем пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. Таким чином, приймати рішення про проведення перевірки 26.12.2012 у відповідача не було підстав.

Як зазначено в п.78.1.1 ПК України законність проведення позапланової перевірки залежить від того, чи виявлені факти, що свідчать про можливі порушення підприємством законодавства за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд вважає, що з боку відповідача це є грубим порушенням норм Податкового кодексу та порушенням прав та інтересів позивача.

Щодо визнання дій стосовно висновків, викладених в акті перевірки, щодо взаємовідносин нікчемності право чинів між підприємством позивача та його контрагентом, необхідно зазначити наступне.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС, врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 №984.

Відповідно до абз.1 п.3 розділу І Порядку визначено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи державної податкової служби. Суд, погоджується з думкою позивача, інформація, викладена у акті перевірки не може носити доказовий характер та не підтверджує встановлені у ньому факти.

Викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання право чинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України.

Відповідно ст.228 ЦК України (в редакції, що діяла з 01.01.2011 року):

Право чин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Право чин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий право чин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний право чин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за право чином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного рішення суду стягується в дохід держави.

Тобто, законодавець з 01.01.2011 року виключив право чини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних право чинів і відніс такі право чини до оспорюваних. Таким чином, повноваження на встановлення законності правочину, вчинених позивачем за такими категоріями ознак, що містяться в складеному відповідачем акті, належать виключно до компетенції судових органів.

При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України обов'язково має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. При цьому, доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, відповідачем під час судового розгляду справи не надано допустимих та належних доказів того, що фактична господарська діяльність позивача та вчинюваний ним право чин містить наявність обставин, що перелічені у ч.1 ст.228 ЦК України.

Крім того, відповідно ч.1 та ч.2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно висновків акту перевірки правочин, вчинений позивачем, відповідач кваліфікує як такий, що не направлений на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемним. Проте, за приписами ст.234 ЦК України право чин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Між тим, відповідачем не наведено посилань на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем право чинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. таким чином, відповідач невірно застосовує норми чинного законодавства України в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів.

Вказану правову позицію висловлено в ухвалі Вищого господарського суду від 22.08.2012 по справі №К/9991/43010/12.

Крім того, до матеріалів справи додано постанову Василевського районного суду Запорізької області від 30.01.2013 року про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_4 (директор підприємства позивача) за ознаками ч.2 ст.163-1 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.

Вказана постанова набрала законної сили 11 лютого 2013 року та засвідчує, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_4 із посиланням на акт позапланової невиїзної документальної перевірки №38/22/37112715 від 14.01.2013 за допущені порушення посадовою особою підприємства встановленого законом порядку ведення податкового обліку - є непідтвердженими, сам протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а висновки вищезазначеного акту перевірки суперечать змісту та суті правопорушення за ч.2ст.163-1 КУпАП, яке інкримінувалося ОСОБА_4

Крім того, з наданих відповідачем пояснень та з тексту акту перевірки вбачається, що позивачем не було надано до податкового органу товарно-транспортні накладні на поставку товару за договором №108 від 01.08.2011, укладеного між ТОВ «Україна ОЙЛ» як постачальником та ПП «Агро-Спецтехніка» як покупцем. Тобто, відповідач вважає, що відсутність у позивача товарно-транспортних накладних є підтвердженням того, що операції з придбання товару не мали реального товарного характеру. Проте, пункт 3.4 договору передбачає можливість доставки товару покупцем в пункт поставки, вказаний покупцем, за узгодженням з постачальником. Це додатково підтверджується поясненнями позивача, наданими ним у своїх листах від 07.11.2012 та від 05.12.2012 на запит відповідача, в частині того, що постачальник сам привозив товар на склад.

Враховуючи вказане, суд вважає, що позивачем доведено протиправність дій відповідача щодо підстав проведення перевірки, дій щодо порядку проведення перевірки, дій щодо висновків, викладених в акті перевірки щодо взаємовідносин нікчемності правочинів Приватного підприємства «Агро-Спецтехніка», за результатами якої складено акт №38/22/37112715 від 14.01.2013 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Агро-Спецтехніка» код ЄДРПОУ 37112715 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства взаємовідносин з ТОВ «Україна ОЙЛ», код 37359046 за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 та з 01.11.2011 по 30.11.2011.

Щодо вимог позивача стосовно визнання протиправними дій відповідача щодо коригування податкової звітності ПП «Агро-Спецтехніка» та зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності ПП «Агро-Спецтехніка», необхідно зазначити наступне. В наданих уточненнях до позовної заяви та в своїх поясненнях, позивачем не доведено факту коригування відповідачем податкової звітності ПП «Агро-Спецтехніка», тому суд вважає, що позивачем не доведено порушення його права з боку відповідача за цими вимогами.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи вказане, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Василівського відділення Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції у Запорізької області Державної податкової служби щодо підстав проведення перевірки, щодо порядку проведення перевірки, щодо висновків викладених в акті перевірки, щодо взаємовідносин нікчемності правочинів Приватного підприємства «Агро - Спецтехніка», за результатами якої, складено акт №38/22/37112715 від 14.01.2013 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Агро - Спецтехніка» код ЄДРПОУ 37112715 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства взаємовідносин з ТОВ «України ОЙЛ» код 37359046 за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 та з 01.11.2011 по 30.11.2011.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Агро-Спецтехніка» сплачений судовий збір у сумі 34,41 (тридцять чотири) гривні 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова