Постанова

від 13.03.2013 по справі 815/1843/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1843/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року о 10.56. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,

при секретарі судового засідання - Каракаш Ю.І.,

за участю

представника позивача - Савецька Н.С., за довіреністю

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 4349,68 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Прадо-Трейдійнг»,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби, 11.03.2013 року о 17.02. звернулась до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 4349,68 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Прадо-Трейдійнг».

Представник заявника підтримав вимоги подання у повному обсязі.

Представник боржника до суду не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду подання, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 33 КАС України, повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить наявний в матеріалах справи звіт про направлення факсимільним зв'язком судової повістки.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Згідно з приписами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.

Правовідносини з приводу розгляду адміністративними судами подань органів державної податкової служби України врегульовані ст.183-3 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.183-3 КАС України, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; 2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; 3) стягнення коштів за податковим боргом.

Системно проаналізувавши положення Податкового кодексу України та КАС України, суд дійшов висновку, що в разі наявності у платника податків заборгованості перед бюджетом законодавець наділив податкові органи повноваженнями: 1) на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частину (п.20.1.18 ст.20 ПК України), 2) на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (абз.2 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України), 3) на звернення до суду з поданням про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника податків (абз.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України).

При цьому, саме приписи абз.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України прямо кореспондують положенням п.п.3 ч.1 ст.183-3 КАС України.

Судом встановлено, що відповідач (Приватне підприємство «Прадо-Трейдійнг») знаходиться на обліку як платник податків і зборів в Державній податковій інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби з 07.06.2005 року за реєстраційним номером 2383.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 04.03.2013 року за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість у сумі 4349,68 грн., що підтверджується даними облікової картки платника податку.

Зазначена заборгованість була виявлена фахівцями ДПІ у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби за результатами проведеної перевірки Приватного підприємства «Прадо-Трейдійнг», якою встановлено порушення відповідачем граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість (акт від 06.11.2012 року № 2121/15-02/33558088).

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003001502 від 27.11.2012 року, яким визначена сума штрафу за несплату у встановлені строки самостійно визначених зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 5189,61 грн.

В силу приписів п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, суд вважає, що за визначенням п.14.1.39 ст.14 Податкового кодексу України під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Аналізуючи приписи п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що податковий орган має обов'язок скласти податкову вимогу і направити цей документ на адресу платника податків за фактом виникнення податкового боргу, тобто у випадку невиконання податкового обов'язку платником податків, котрий до цього не мав заборгованості перед Державним бюджетом України.

Судом достовірно встановлено, що у зв'язку з непогашенням відповідачем суми податкового зобов'язання, ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС сформована податкова вимога № 4 від 09 січня 2013 року на загальну суму 4349,68 грн., яка рекомендованим листом з повідомленням була направлена платнику податків.

Дослідивши матеріали відправлення податкової вимоги, судом не встановлено допущення порушень правил направлення податковим органом документів на адресу платника податків, визначених ст. 42 Податкового кодексу України.

В разі збільшення податкового боргу (тобто у випадку продовження існування податкового боргу після направлення податкової вимоги за правилами Податкового кодексу України і зростання розміру невиконаного податкового обов'язку) підстав для формування податковим органом нових податкових вимог на так звану "новостворену суму податкового боргу" і направлення таких вимог на адресу платника податків не має, оскільки п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Пунктом 113.1 ст.113 Податкового кодексу України передбачено, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Доказів виконання податкового обов'язку, відповідно до положень ст.ст.37 та 38 Податкового кодексу України, щодо заявленої до стягнення суми заборгованості до суду не надано.

Розглядаючи спір, суд бере до уваги, що правовідносини з приводу стягнення коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу врегульовані ст.95 Податкового кодексу України, відповідно до п.95.2 якої стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абз.1 п.95.3 ст.95); орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби (абз.2 п.95.3 ст.95).

Оцінивши наявні у справі документи за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що заявлена суб'єктом владних повноважень до стягнення сума заборгованості відповідає визначенню податкового боргу згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України, де вказано, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Суд також зазначає, що відповідно до п.20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо законності та обґрунтованості вимог заявника, а отже подання підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 2, 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

З урахуванням наведеного, відповідно до ст.ст.8 та 19 Конституції України, положень Податкового кодексу України, ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 183-3, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 4349,68 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Прадо-Трейдійнг» - задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків обслуговуючих Приватне підприємство «Прадо-Трейдійнг» (код ЄДРПОУ 33558088) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 4349,68 грн. (чотири тисячі триста сорок дев'ять гривень 68 копійок) на користь бюджету України на р/р 31117029700015, бюджетна класифікація 140101100, відкритий на ім'я УДКСУ у м. Іллічівську Одеської області, код 37914041, банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

13 березня 2013 року.