Рішення

від 05.03.2013 по справі 5011-7/19129-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/19129-2012 05.03.13

За позовом Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнгер»

про стягнення 346 688,07 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Кирик О.В. - довіреність б/н від 08.06.2012;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнгер» про стягнення 346 688,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування об'єктом оренди згідно умов Типового договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі організацій, які віднесені до відання НАН України від 15.02.2007 року

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 346 688,07 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі), 6 933,76 грн. - судового збору.

Ухвалою від 29.12.2012 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 30.01.2013 року.

30.01.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання, розгляд справи відкладено на 20.02.2013 року.

20.02.2013 року представник позивача у судовому засіданні надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження.

20.02.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 06.03.2013 року.

06.03.2013 року представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 06.03.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2007 року між Державним житлово-комунальним підприємством Національної Академії наук України (далі по тексту - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майнгер» (далі по тексту - орендар, відповідач) було укладено типовий договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі організацій, які віднесені до відання НАН України (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди та Акту приймання-передачі майна від 01.04.2007 року орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно (нежитлові приміщення) площею 168,7 кв.м, розміщене за адресою м. Київ, вул. Б. Хмельницького, в напівпідвальному поверсі будинку № 42.

Умовами Договору оренди передбачено, що Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати платежі за Договором оренди (п. 3.2.2. Договору).

Згідно п. 5.1 Договору оренди встановлено розмір орендної плати - 12650,48 грн. (з ПДВ) за кожен місяць. За кожен наступний місяць орендна плата встановлюється з урахуванням індексу інфляції. Крім орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю по розрахункам Орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю; витрати на утримання прилеглої території; інші витрати.

Пунктом 6.1 Договору оренди встановлено строк дії договору з 15.02.2007 року по 31.12.2012 року.

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.09.2012 року у справі № 5011-4/8837-2012 було розірвано типовий договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі організацій, які віднесені до відання НАН України від 15.02.2007 р., укладений між Державним житлово-комунальним підприємством Національної академії наук України (03150, м. Київ, вул.. Горького, 124-128, код ЄДРПОУ 30573192) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майнгер»(02152, м. Київ, вул. Серафимовича, 3-А, кім. 3, код ЄДРПОУ 33299616) на нерухоме майно (нежитлові приміщення) площею 168,7 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, в напівпідвальному поверсі будинку № 42.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем за період з 01.06.2011 року по 30.09.2012 року виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 346 688,07 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконало належним чином, надало відповідачеві у тимчасове платне користування об'єкт оренди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору в період з 01.06.2011 року по 30.09.2012 року не сплатив на користь позивача орендну плату.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 346 688,07 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнгер» (02152, м. Київ, вул. Серафимовича, 3-А, кім. 3, код ЄДРПОУ 33299616) на користь Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України (03150, м. Київ, вул.. Горького, 124-128, код ЄДРПОУ 30573192) 346 688 (триста сорок шість тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 07 коп. - основного боргу, 6 933 (шість тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 76 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 12.03.2013 року.