Постанова

від 12.03.2013 по справі 2а-0770/3414/12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2a-0770/3414/12

рядок статзвіту -10.1

код - 08

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гринюка І.В.,

сторони в судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області до Відкритого акціонерного товариства «Міжгірського ремонтно-транспортного підприємства» про стягнення заборгованості у сумі 410,34 грн. , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області звернулося у Закарпатський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Міжгірського ремонтно-транспортного підприємства» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.«б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 410,34 грн., мотивуючи тим, що останній за період з червня по листопад 2012 року не здійснював відшкодування виплачених громадянам пільгових пенсій та виплат на їх доставку. Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає забезпеченню збирання та акумулювання коштів, призначених, для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій. Отже, позивач був змушений звернутися до суду для захисту прав та законних інтересів держави та примусового стягнення з відповідача вищезазначеної суми заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 24 січня 2013 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності позивача за наявними матеріалами справи, позовні вимоги підтримує у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити (а.с.51).

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення судового розгляду у засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки, заперечень проти позовних вимог не подав.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Міжгірського ремонтно-транспортного підприємства» зареєстровано державним реєстратором Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області, як юридична особа, про що видано відповідне Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 333458 (а.с.6). Дані обставини також підтверджуються довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 0251 (а.с.7).

У відповідності до вимог статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зареєстрований управлінні Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач зареєстрований органами пенсійного фонду, як платник єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначений статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідач взятий на облік органами Пенсійного фонду, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та з 01 січня 2011 року є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У відповідності до вимог частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663. Визначення сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду. Встановлено єдиний порядок як для відшкодування пенсій призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» так і для пенсій призначених відповідно до пункту «б» зазначеної статті та інших видів пільгових пенсій. При цьому не відбувається щомісячного узгодження сум до відшкодування. Розрахунок надсилається раз на рік, до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства вносять плату щомісячно до 25 числа.

Відшкодування Пенсійному фонду України, крім суми виплаченої пенсії, підлягають і виплати на доставку державних пенсій та грошової допомоги, затверджених Наказом Держкомзв'язку та інформації України № 166 від 22.07.2004 року, відповідно до якого становлять для міста 0,79% від суми пенсії, для села 1,56% від суми пенсії.

У відповідності до вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначається об'єкт для нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та його ставка, передбачений відповідний обов'язок платників збору відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в 100 відсотковому відношенні до таких витрат. Ці витрати відшкодовують підприємства не залежно від форми власності та господарювання. У випадку, якщо особа має стаж, що дає право на призначення цих пенсій на кількох підприємствах, витрати покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. Інших джерел на фінансування зазначених пенсій у бюджеті Пенсійного фонду не передбачено.

У відповідності до ст.4 п.1 вищевказаного Закону, для платників збору, а саме суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних чи фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, встановлюються ставки збору в розмірі 32 % з 01.01.2004 р. до 31.03.2005 р., 32,3 % з 01.04.2005 р. до 31.12.2005 р., 31,8 % з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., а 33,2 % з 01.01.2007 р. від об'єкта оподаткування визначеного п.1 ст.2 цього Закону - суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплати винагород фізичним особам, виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

У відповідності до вимог п.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" роботодавці - юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру - являються страхувальниками, тому, відповідно до ст.15 вищевказаного Закону вони є платниками страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та зобов'язані сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.п.1 п.8 Прикінцевих положень даного нормативно-правового акту передбачено, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах та в порядку визначених цим Законом та в розмірах передбачених Законом України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як встановлено судом, за період з червня по листопад 2012 року підприємство не здійснювало необхідного відшкодування виплачених громадянину пільгової пенсії та витрат на її доставку, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 410,34 грн.

У відповідності до ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо підприємство не сплатило самостійно нараховані страхові внески за відповідний базовий звітний період, то не пізніше як через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду та у відповідності до п.2 ст.106 вони вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою). Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України за № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, передбачено, що розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку підприємства, яка формується за даними звітів платника розрахованих та поданих самостійно.

Судом встановлено, що громадянин: ОСОБА_2, 1954р.н., працював на підприємстві відповідача у важких та шкідливих умовах праці, повний робочий день, на атестованих робочих місцях. Вказані обставини дали право вищезазначеній особі на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року.

Судом встановлено, що у відповідності до розділу 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по списку № 2 ОСОБА_2 за період з червня 2012 року по листопад 2012 року було фактично виплачено пенсії в сумі 7039,20 грн.(а.с.8). Частка плати відповідача складає 5,74% від основного розміру виплачених у спірний період пенсій загальною сумою 410,34 грн.

На адресу відповідача Пенсійним фондом України направлялися повідомлення з розрахунками заборгованості перед Пенсійним фондом за період з червня по листопад 2012 року (а.с.9-14).

Згідно ч.6 ст.19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 (з наступними змінами та доповненнями, в редакції Закону станом на час виникнення спірних правовідносин) - цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Згідно ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, та дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність в даному випадку правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області до Відкритого акціонерного товариства «Міжгірського ремонтно-транспортного підприємства» про стягнення заборгованості у сумі 410,34 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Міжгірського ремонтно-транспортного підприємства» (вул. Незалежності, буд. 60, смт. Міжгір'я, Закарпатська область, 90000, код ЄДРПОУ 03741688; р/р 26007031000568 в Міжгірському відділені «Коопінвестбанк», МФО 312248) на користь управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області (вул. Шевченка, буд. 56, смт. Міжгір'я, Закарпатська область, 90000, код ЄДРПОУ 204496776; р/р 25601301700 в Закарпатському обласному управлінні ВАТ «Держощадбанк», МФО 312356) заборгованість зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 410 (чотириста десять) гривень 34 (тридцять чотири) копійки.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Іванчулинець Д.В.