Постанова

від 06.03.2013 по справі 5127/12/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2013 р. Справа № 2а-5127/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Сапіги В.В.,

представника відповідача - Бурнази Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросолід" до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгросолід" (далі - позивач, ТОВ "Украгросолід") звернулося з позовом до Чаплинської міжрайонної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Чаплинська МДПІ), в якому просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.07.2012 р. № 0000182310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 92501 грн., з яких за основним платежем на 61667 грн., за штрафними санкціями на 30834 грн., та № 0000192310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 115625 грн., з яких за основним платежем на 77081 грн., за штрафними санкціями на 38542 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що підставою для збільшення сум грошових зобов"язань з податку на додану вартість та з прибутку підприємств стало визнання відповідачем нікчемними правочинів, укладених з ПП "Югтрансагро". Між тим, відповідачем не враховано те, що всі недійсні правочини поділяються на два різновиди: нікчемні правочини - правочини, недійсність яких встановлена законом; правочини, визнані судом недійсними. Згідно ст.234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними. Отже, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, законом не визнано нікчемним, такий правочин є оспорюваним і його недійсність може бути встановлена лише судом. Рішення суду щодо визнання недійсним договорів із ПП "Югтрансагро" відсутнє. Визнання договорів недійсними без судового рішення є перевищенням повноважень посадовими особами відповідача. Під час перевірки відповідачу були надані всі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують реальність господарських операцій з вказаним контрагентом.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, вказавши на те, що підставою донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств за результатами перевірки та за спірними податковими повідомленнями-рішеннями стало визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем з ПП "Югтрансагро". Вважає, що податковий орган перебільшив надані йому законодавством України повноваження, визнавши нікчемними правочини, укладені з постачальником ПП "Югтрансагро", оскільки для цього потрібно рішення суду. На думку представника позивача, відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Позивачем під час перевірки надавалися всі первинні документи щодо підтвердження господарських відносин з цим контрагентом, а тому відповідач безпідставно виключив ці операції з податкового обліку ТОВ "Украгросолід".

Представник відповідача проти позову заперечувала, так як позивач для формування податкового кредиту та валових витрат використав безтоварні операції з поставки товарів, надання послуг від ПП "Югтрансагро". Підставою для висновків акта перевірки ТОВ "Украгросолід" став акт від 22.12.2011 р. № 93/16-2/36580289 про результати проведення зустрічної звірки ПП "Югтрансагро" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, яким встановлено нікчемність правочинів з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями у зв"язку з тим, що ПП "Югтрансагро" немає необхідних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності: відсутні складські приміщення, транспортні засоби. Стосовно директора ПП "Югтрансагро" ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем в період з 03.07.2012 р. по 07.07.2012 р. проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ "Украгросолід" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Югтрансагро" за період з 01.04.2010 р. по 31.05.2010 р., за результатами якої складено акт від 11.07.2012 р. № 05/220/33531580.

У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено порушення:

1. ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правичнах, здійснених ТОВ "Украгросолід" при придбанні товарів (послуг) за період з 01.04.2010 р. по 31.05.2010 р. з постачальником ПП "Югтрансагро".

2. Відсутність об"єктів оподаткування при придбанні товарів, отриманих від ПП "Югтрансагро" у квітні, травні 2010 року в сумі 308333 грн., які підпадають під визначення п.3.1 ст.3, п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підприємством занижено податок на прибуток за 2 квартал 2010 року в сумі 77083 грн. внаслідок завищення валових витрат за 2 квартал 2010 року на суму 308333 грн. у зв"язку з отриманням від ПП "Югтрансагро" товарно-матеріальних цінностей.

3. Відсутність об"єктів оподаткування при придбанні та продажу товару, які підпадають під визначення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість", які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Украгросолід" при придбанні товарів (послуг), що призвело до неправомірного декларування податкового кредиту з ПДВ з ПП "Югтрансагро" в сумі 61667 грн., в тому числі у квітні 2010 року - 11667 грн., у травні 2010 року - 50000 грн.; пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит у періоді, що перевірявся, всього на загальну суму 61667 грн., в тому числі по періодах: у квітні 2010 року - 11667 грн., у травні 2010 року - 50000 грн., в результаті проведення безтоварних операцій від здійснених нікчемних правочинів з ПП "Югтрансагро".

На підставі акту перевірки Чаплинською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.07.2012 р. № 0000182310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 92501 грн., з яких за основним платежем на 61667 грн., за штрафними санкціями на 30834 грн., та № 0000192310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 115625 грн., з яких за основним платежем на 77081 грн., за штрафними санкціями на 38542 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "Украгросолід" оскаржило їх до Державної податкової служби в Херсонській області. Рішенням Державної податкової служби в Херсонській області від 21.09.2012 р. № 5166/10/10-206 частково скасовані податкові повідомлення-рішення Чаплинської МДПІ: № 0000182310 від 24.07.2012 р. в частині застосування штрафної санкції у сумі 15417 грн., в іншій частині залишено без змін; № 0000192310 від 24.07.2012 р. в частині застосування штрафної санкції у сумі 19271 грн., в іншій частині залишено без змін.

28.09.2012 р. позивач зі скаргою на податкові повідомлення-рішення звернувся до Державної податкової служби України, яка своїм рішенням від 03.12.2012 р. № 6435/0161-12/10-2115 відмовила у задоволенні скарги, залишила без змін податкові повідомлення-рішення з урахуванням рішення ДПС в Херсонській області.

Під час перевірки відповідачем використано акт ДПІ у м.Херсоні від 22.12.2011 р. № 93/16-2/36580289 про результати проведення зустрічної звірки ПП "Югтрансагро" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, яким встановлено неможливість здійснення ПП "Югтрансагро" господарської діяльності внаслідок відсутності основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів. Також відповідачем зазначено, що 15.03.2011 р. СВПМ у Херсонській області порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва при створенні ПП "Югтрасагро", передбаченого ч.2 ст.205 КК України, а 15.08.2011 р. - відносно ОСОБА_3 (керівника ПП "Югтрансагро") за ч.3 ст.17, ч.2 ст.205, ст.27 ч.3 ст.212 КК України.

Крім того, Чаплинською МДПІ не взято до уваги надані позивачем товарно-транспортні накладні у зв"язку з тим, що в них не вказано, яким транспортним засобом перевозилась техніка, не вказано номери транспортних засобів, прізвища водіїв.

Відповідач приходить до висновку, що визнання договорів недійсними зумовлює виникнення відповідних податкових наслідків в частині обліку операцій з придбання товару (послуг, робіт). За правилами ведення податкового обліку не підлягають врахуванню у складі податкового кредиту з ПДВ та формуванні витрат так звані безтоварні операції, які є підставою для визнання договорів купівлі-продажу таких товарів (послуг, робіт) нікчемними та недійсними. Відтак, податковий кредит та витрати ТОВ "Украгросолід" за операціями з придбання товарів, послуг від ПП "Югтрансагро" сформовано неправомірно, внаслідок чого підлягають зменшенню валові витрати та податковий кредит.

Положеннями п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР) визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту та формування витрат є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту та витрат необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту та витрат лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що між ТОВ "Украгросолід" та ПП "Югтрансагро" було укладено договір купівлі-продажу запчастин від 31.05.2010 р. На виконання вказаного договору ПП "Югтрансагро" продало позивачу запчастини на загальну суму 300000 грн., в тому числі ПДВ - 50000 грн., на підставі видаткової накладної № РН-0000096 від 31.05.2010 р. та податкової накладної № 109 від 31.05.2010 р.

31.05.2010 р. ПП "Югтрансагро" виставило позивачу рахунок-фактуру на оплату товару у розмірі 300000 грн., в тому числі ПДВ 50000 грн. Відповідно до платіжного доручення № 18 від 31.05.2010 р. позивач сплатив 300000 грн.

ТОВ "Украгросолід" на отримання товару надано довіреність № 88 від 31.05.2010 р., запчастини самостійно забирались позивачем зі складу ПП "Югтрансагро", що підтверджується товарно-транспортною накладною від 31.05.2010 р.

Вказані запчастини ТОВ "Украгросолід" придбало для відновлення та ремонту своєї сільськогосподарської техніки. 30.07.2010 р. позивачем здійснено списання запчастин на ремонт техніки на суму 145857,65 грн., що підтверджується актом списання № СпТ-000100, та 06.05.2011 р. здійснено списання запчастин на ремонт техніки на суму 76483,87 грн., що підтверджується актом списання № СпТ-000042.

Посилання відповідача на неналежне оформлення товарно-транспортної накладної є безпідставним, оскільки товарно-транспортна накладна підтверджує транспортні витрати, є документом для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а не доказом придбання товару. Підприємство, яке сплатило за послуги перевезення вантажу, для віднесення вартості таких послуг до складу валових витрат, повинно мати належним чином оформлені первинні транспортні документи, що підтверджують отримання здійснених послуг по перевезенню вантажу. Товарно-транспортні накладні не мали статусу первинного бухгалтерського документа для позивача, оскільки він не ніс транспортних витрат.

Також між ТОВ "Украгросолід" та ПП "Югтрансагро" 05.01.2010 р. укладено договір на надання послуг з перевезення сільськогосподарської техніки. На виконання вказаного договору ПП "Югтрансагро" надало позивачу послуги: 29.01.2010 р. по перевезенню сіялки Джон Дір 750 з смт.Чаплинка до с.Бобринець, Кіровоградська область, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 29.01.2010 р.; 05.02.2010 р. по перевезенню комбайна Джон Дір 9600 з м.Одеса до смт.Чаплинка, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 05.02.2010 р.; 26.02.2010 р. по перевезенню комбайна Джон Дір 9600 з смт.Чаплинка до с.Головановськ, Кіровоградська область, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 26.02.2010 р.; 05.03.2010 р. по перевезенню культиватора Wilrich з смт.Чаплинка до с.Светлогорськ, Запорізька область, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 05.03.2010 р.; 22.03.2010 р. по перевезенню комбайна Джон Дір 9600 з м.Одеса до смт.Чаплинка, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 22.03.2010 р.; 15.04.2010 р. по перевезенню культиватора Wilrich з смт.Чаплинка до с.Юр"ївка, Дніпропетровська область, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 15.04.2010 р.; 16.04.2010 р. по перевезенню культиватора Wilrich з смт.Чаплинка до с.Светлогорськ, Запорізька область, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 16.04.2010 р.

30.04.2010 р. після надання транспортних послуг ПП "Югтрансагро" було складено і підписано акт № ОУ-0000002 здачі-прийняття робіт, виписана податкова накладна № 67 від 21.04.2010 р.

21.04.2010 р. ПП "Югтрансагро" виставило позивачу рахунок-фактуру на оплату транспортних послуг у розмірі 70000 грн., в тому числі ПДВ 11666,67 грн. Відповідно до платіжного доручення № 251 від 21.04.2010 р. позивач сплатив 70000 грн.

Таким чином, належне виконання умов договорів, укладених між позивачем та ПП "Югтрансагро", підтверджується наявними у матеріалах справи копіями первинних документів.

Суд не погоджується з доводами відповідача про відсутність у ПП "Югтрансагро" транспортних засобів, у зв"язку з чим підприємство не могло надати позивачу послуги з перевезення техніки, оскільки згідно нотаріально посвідченого договору оренди автомобіля від 04.09.2009 р. ПП "Югтрансагро" орендувало у ОСОБА_5 автомобіль марки КАМАЗ 5320, д.н. НОМЕР_1, та причіп марки ГКБ 8350. Саме автомобілем КАМАЗ д.н. НОМЕР_1 здійснено перевезення техніки, про що свідчать вищевказані товарно-транспортні накладні. ПП "Югтрансагро" мало право здійснювати перевезення вантажів, оскільки отримало ліцензію на надання послуг з перевезення вантажів № 530534.

В акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними. На момент вчинення господарських відносин з позивачем (квітень-травень 2010 року) ПП "Югтрансагро" було зареєстроване платником податку на додану вартість (свідоцтво анульовано 22.05.2011 р.), а тому мало право на виписку податкових накладних.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні записи про відсутність ПП "Югтрансагро" на момент здійснення господарських операцій у квітні-травні 2010 року з позивачем за місцезнаходженням.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту та до витрат, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

Чаплинська МДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальника - ПП "Югтрансагро" на момент придбання у нього товару, послуг, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту та формування витрат.

Аналіз наданих позивачем видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, акту здачі-прийняття робіт, платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та витрат по операціях з ПП "Югтрансагро", які були предметом перевірки.

В той же час, контролюючим органом не надано до суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку місять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, послуг в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Судом також не беруться до уваги доводи відповідача про те, що про фіктивність договорів між ТОВ "Украгросолід" та ПП "Югтрансагро" свідчить порушення кримінальної справи № 330302-11 за фактом фіктивного підприємництва при створенні ПП "Югтрансагро" з огляду на наступне.

З акта перевірки вбачається, що кримінальна справа за № 330302-11 порушена за фактом фіктивного підприємництва при створенні ПП Югтрансагро" за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. В рамках цієї справи також порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_3 за ч.3 ст.17, ч.2 ст.205, ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

Відповідно до ст.205 КК України фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Отже, факт фіктивного підприємництва встановлюється в порядку кримінального судочинства.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З аналізу даної норми вбачається, що обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Податковим органом вироку суду в кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва ПП "Югтрансагро" не надано.

Окремо слід зазначити, що стаття 215 ЦК України, на порушення якої вказує Чаплинська МДПІ, розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Отже, викладені в акті перевірки висновки Чаплинської МДПІ про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

Крім того слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Чаплинська МДПІ не надала суду і не посилалася на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Украгросолід", а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби від 24.07.2012 р. №№ 0000182310, 0000192310.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросолід" (Херсонська область, смт.Чаплинка, вул.І.Кудрі, 30 А, код ЄДРПОУ 33531580) судовий збір у сумі 2081 (дві тисячі вісімдесят одну) грн. 26 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 березня 2013 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.1