Рішення

від 19.12.2007 по справі 22/328-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/328-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

за позовом  Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ 

до  Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" м.Кривий Ріг 

про стягнення  13990 грн. 76 коп.

Суддя  Пуппо Л.Д.

Представники:

Від позивача: Овчинніков Б.С., Доброгорська Л.В.                     

Від відповідача:  Лещенко М.І., Петрова Т.А.

           СУТЬ СПРАВИ

Позивач просить  стягнути  13990 грн. 76 коп. плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу на підходах до станції Греко вата в лютому 2007 року.    

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що в супереч статті 34 Статуту залізниць України позивач не повідомив його про час подачі вагонів, накази про затримку вагонів видані пізніше, на під'їзній колії і на станції Грекувата була можливість прийому безпідставно затриманих вагонів, повідомлення про затримку вагоні на його адресу не надходило. Позивачем пропущений строк позовної давності.

ВСТАНОВЛЕНО

          За положеннями статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної  форми, які складають станції залізниць.   Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. У відповідності з пунктами 8, 9 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника, В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки подавання на під'їзну колію вагонів і їх номери.  Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення  залізниця видає наказ.

 У підтвердження своїх вимог позивач надав: акт загальної форми №190а від 29.01.07. станції Грековата, в якому зазначив, що перелічені в ньому вагони стоять на 5-й колії в очікувані подачі під навантаження з моменту готовності 30/01 –2.05. Відправилися на п/колію відповідача 31/01. –23.35.; акт загальної форми № 190 від 29.01.07. станції Грековата, складеному про те, що перелічені в ньому вагони виставили з рем.тупіку, стоять на 4-й колії в очікуванні подачі під навантаження з моменту готовності 29/01 –13.30, відправилися на п/колію відповідача 11.02 –19.00.

До справи позивачем додані акти про затримку вагонів від 31.01.07.№3, від 07.02.07. № 15, від  23.02.07. №3, повідомлення про затримку вагонів №№ 3, 15, 15, 4,  накази № 40 від 07.02.07. і №50 від 23.02.07.

Як передбачено статтею 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту  можуть бути подані протягом шести місяців (для спірного випадку) з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Оскільки акти загальної форми складені 29.01.07., і  засвідчать   про обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності  відповідача, а позов поданий до суду 02.08.07., то суд вбачає, що останнім строк позовної давності пропущений.

Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Позивач не  клопотав про відновлення пропущеного строку, не подав докази наявності поважних причин пропущення позовної давності.

З огляду на викладене суд вважає, що в позові повинно бути відмовлено.       

        Керуючись статтями 129, 137  Статуту залізниць України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                        ВИРІШИВ

В позові відмовити.

                   Суддя                                                       Л.Д.Пуппо