Рішення

від 09.02.2009 по справі 16919-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

16919-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

09.02.2009Справа №2-18/16919-2007

За позовом - Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет», м. Київ (03115 , м. Київ, бульвар Акад. Вернадського, 16-В)

До відповідача  - Повного товариства «Уран-Юг н.с.» (95000, м. Сімферополь,  вул. Бела Куна, 1 кв. 20).

З участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

 1.  Товариство з обмеженою відповідальністю «СПМК 575» (95000, м. Сімферополь,      вул. Ростовська 3, кв. 55)

2.          Холдінгова компанія «Кримавіамонтаж» (95024, м. Сімферополь, вул. Аерофлотська, 5)

3.          Товариство з обмеженою відповідальністю «Тектоніка» (95006, м. Сімферополь, вул. Карла Маркса\ Л.Толстого 33\10.

4.          Підприємство «Октан» ( 95000, м. Сімферополь вул. Л.Чайкіної, 1 кв. 417)  

5.          Суб'єкт підприємницької діяльності Коваленко С.Н ( 95000, м. Сімферополь, вул. Аерофлотська, 5)

6.          Товариство з обмеженою відповідальністю МВ НКП «Пошук» (01000, м. Київ, вул. Стрітенська, 2\8).

про визнання недійсним договору та стягнення 34000,00 грн.

                             та

за зустрічним позовом  - Повного товариства «Уран-Юг н.с.» (95000, м. Сімферополь,  вул. Бела Куна, 1 кв. 20).

до відповідача - Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет», м. Київ (03115 , м. Київ, бульвар Акад. Вернадського, 16-В)

про спонукання до виконання певних дій.  

                                                                                                     Суддя  І.К. Осоченко

                                                      Представники:

Від первинного позивача - Баюка В.В. – представник, дов. від 12.11.2008р..

Від первинного відповідача – не  з явилися

За участю третіх осіб – 1. - не з'явився.

                                         2.   не з явився

                                         3. –не з явився

                                         4. - не з'явився.

                                         5. – не з явився

                                         6. - не з'явився.

 Суть спору: Приватний вищій навчальний заклад «Європейський університет»  (далі – ПВНЗ «Європейський університет»)  звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Повного товариства «Уран-Юг н.с.», у якій просив суд  розірвати договір і стягнути з відповідача суму боргу 43646 грн.,  в тому числі 34000 грн. заборгованості, 2040 грн. річних, 306 грн. індексу інфляції і 7300 грн. штрафу.

Свої позовні вимоги позивач пояснює тим, що у порушення умов договору № 39 від 01.10.2004 р. на виконання робіт з монтажу інженерних мереж і споруд за адресою вул.. Ген. Васильєва, 32-а  м. Сімферополь,  фактично  роботи відповідачем   не були  виконані і сума авансу  позивачу  так  і  не повернена, при цьому  між сторонами в порушення умов договору та вимог чинного законодавства України  кошторис так і не погоджений.

Заявою від 27.06.2008 позивач  частково змінив свої  позовні вимоги  та  просить  суд  визнати договір №39 від 01.10.2004р. недійсним і стягнути з відповідача 34000 грн. заборгованості у вигляді сплаченого авансу.

Часткову  зміну позовних вимог позивач пояснює тим, що в договорі так і  не досягнуто  сторонами  згоди по суттєвим умовам,  в договорі відсутня ціна, кошторис та не вказаний об'єм та вид робіт, порядок розрахунку, в зв'язку з чим  така угода повинна бути визнана  недійсною відповідно до ст..203,215 Цивільного Кодексу України.  

Відповідач позовні вимоги не визнав  та  пред'явив зустрічну позовну заяву, в якій просить спонукати Приватний вищій навчальний заклад «Європейський університет» виконати п. 4. 2.2 договору № 39 від 01.10.2004 року шляхом підписання актів прийому - передачі  виконаних робіт за  грудень 2006р.  та   січень 2007р.

Представник Приватного вищого навчального закладу «Європейського університету» зустрічний позов не визнав,  мотивуючи це тим, що  фактична  робота по  монтажу  інженерних мереж, систем та споруд   за адресою вул.. Генерала Васильєва, 32-а   виконувалась ТОВ «МВ НКП Пошук» (м. Київ, вул. вул. Стрітенська, 2\8).

У судовому засіданні, яке відбулося 15.01.2009 року,  представник Повного товариства «Уран-Юг н.с.» надав заяву, в якій просить суд застосувати до позовних вимог позивача положення інституту позовної давності. Суд приймає дану заяву до свого розгляду.

Також, у судовому засіданні  15.01.2009 року представник Повного товариства «Уран-Юг н.с.» надав суду  письмове клопотання, в якому  просив суд  оголосити перерву у розгляді справи, а також витребувати у позивача по первинному позову необхідні документи. Суд вважав можливим  задовольнити дане клопотання  та відклав розгляд даної справи на 09.02.2009 року.

09.02.2009 року до судового засідання  від представника  ПТ «Уран-юг н.с.» Карпушенко  І.В.  надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду даної справи  в  зв'язку з  необхідністю присутності  Карпушенко І.В.   у другому судовому засіданні, також призначеного на 09.02.2009 року.

Суд відмовляє в задоволенні даного клопотання, виходячи з того, що раніше  у судові засідання   від ПТ «Уран-Юг н.с.» з являлися  три представника  такої юридичної особи,  два з яких  мали можливість  з явитися у судове засідання   у даній справи, призначене на  09.02.2009 року, але таким своїм правом не скористався.

Суд вважає можливим розглянути дану справу без участи представників ПТ «Уран-Юг н.с.»   за наявними  в ній матеріалами.   

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  третіх  осіб ,      с у д -

                                                    В С Т А Н О В И В :

01.10.2004 року між   Приватним вищім навчальним закладом «Європейський  університет»  та Повним товариством «Уран-Юг н.с.» був укладений  Договір № 39, предметом якого  є виконання  будівельних робіт.

Згідно п.1.1 договору   цього договору  повне товариство  «Уран-юг н.с.», як підрядчик зобов'язався  своїми силами, зі своїх матеріалів  та матеріалів замовника (ПВНЗ «Європейський університет» виконати  монтаж інженерних мереж, систем та споруд  за адресою вул. Генерала  Васильєва, 32-а.                     Відповідно до  ст. 875 Цивільного Кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується  збудувати і здати  у встановлений  строк об'єкт або ВИКОНАТИ ІНШІ БУДІВЕЛЬНІ РОБОТИ ВІДПОВІДНО  ДО ПРОЕКТНО-КОШТОРИСНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ, а замовник зобов'язується надати підрядникові  будівельний майданчик (фронт  робіт),  передати затверджену  проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок  не покладається на підрядника, прийняти  об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 627 Цивільного Кодексу України  передбачено, що відповідно  до ст. 6 цього  Кодексу сторони є ВІЛЬНИМИ  в укладенні договору, виборі контрагента та  ВИЗНАЧЕННІ УМОВ ДОГОВОРУ   З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ЦЬОГО КОДЕКСУ,  ІНШИХ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

А  статтею 528 Цивільного Кодексу України передбачено, що зміст договору становлять його умови (пункти), визначені на розсуд сторін  і  ПОГОДЖЕНІ ними, ТА УМОВИ, ЯКІ Є ОБОВ'ЯЗКОВИМИ ВІДПОВІДНО ДО АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА.

Так,  згідно  п.5 ст.318 Господарського Кодексу України договір підряду на капітальне будівництво  повинен передбачати:  найменування сторін;  місце і дату укладення;  предмет договору (найменування об'єкту, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування  будівництва об'єкта (робіт);  порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів  замовником; порядок прийняття  об'єкта  (робіт);  порядок розрахунків за виконані  роботи, умови про дефекти  і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Пунктом 2  ст.318 Господарського Кодексу України  передбачено, що договір підряду відповідно до цієї статті укладається на виконання  окремих комплексів будівельних, МОНТАЖНИХ, спеціальних, проектно-конструкторських ТА ІНШИХ РОБІТ.

Тобто  всі  істотні   умови  договору, викладені у ст.. 318 ГК України,  відносяться не лише до договорів підряду на капітальне  будівництво, а і до  договорів підряду на виконання окремих будівельних та інших робіт.

Відповідно до  п.п.3.3.1.-3.3.3. Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08..2000 року № 174  «Про затвердження  Правил призначення    вартості будівництва  (ДБН Д.1.1-1-2000): «Договірна ціна – це вартість підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт,  згодна виконати  об'єкт  замовлення. Договірна ціна  входить до складу вартості будівництва  і використовується при проведенні взаєморозрахунків.  Договірна  ціна формується претендентом на виконання робіт (генпідрядником)_ із залучення субпідрядних організацій   І   ПОГОДЖУЄТЬСЯ  ІЗ ЗАМОВНИКОМ.   У результаті спільного рішення оформляється протокол погодження договірної ціни на будівельну продукцію, ЯКИЙ   Є  НЕВІД'ЄМНОЮ  ЧАСТИНОЮ   КОНТРАКТУ.

Частиною 1 ст. 632 ЦК України передбачено, що ЦІНА  в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно  ст. 844 Цивільного Кодексу України основним способом визначення ціни договору  Є  КОШТОРИС.

Частиною 2 ст. 321 Господарського Кодексу України  передбачено, що вартість робіт по договору підряду  може визначатися   складанням приблизного  або твердого  кошторису.

Як вбачається із тексту Договору  № 39 від 01.10.2004 року, укладеного між сторонами по даній справі,   договірна  ціна  підрядником  НЕ БУЛА ВИЗНАЧЕНА  ТА НЕ УЗГОДЖЕНА З Замовником, а також  ні твердий, ні  приблизний  кошторис  не складався  та не був  погоджений  між сторонами.

Крім того, такий Договір  ні містить у собі ні  ЦІНИ ДОГОВОРУ, НІ СПОСОБІВ  ЇЇ  ВИЗНАЧЕННЯ.

Також Договір   № 39  НЕ МІСТИТЬ У СОБІ   І  ІНШИХ     ІСТОТНИХ  ТА НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ДАНОГО  ДОГОВОРУ  УМОВ, ВИЗНАЧЕНИХ  ЗАКОНОДАВЦЕМ, а саме таких, як :

- ОБСЯГИ  ТА ВИДИ РОБІТ  НА ОБ'ЄКТІ,  

- ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ   ЗА ВИКОНАНІ  РОБОТИ,

- УМОВИ ПРО ДЕФЕКТИ І ГАРАНТІЙНІ СТРОКИ,

- СТРАХУВАННЯ РИЗИКІВ, ФІНАНСОВІ ГАРАНТІЇ  та тощо.

 Крім того, згідно зі ст. 9 Закону України  «Про  ліцензування  окремих видів  господарської  діяльності»  підрядником  може виступати особа, яка  є суб'єктом підприємницької діяльності  і  має  Ліцензію на  здійснення  таких  видів робіт

Як пояснив  у судовому засіданні   представник відповідача,    ПТ «Уран-юг н.с.»  на момент укладання такого Договору підряду  дійсно  не мало  Ліцензії  на здійснення   таких видів   робіт, в зв'язку з чим   така Ліцензія відповідача  і  відсутня  у матеріалах даної справи.  

Згідно зі  ст. 203  Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити  актам цивільного законодавства, а також  моральним принципам  суспільства.

Відповідно до  Роз'яснень  Вищого Арбітражного Суду України  № 02-5/111 від 12.03.1999 року «Про деякі питання практики  вирішення спорів,  пов'язаних з визнанням угод недійсними», а саме  пункту 1,  звернута увага на те, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити  наявність тих обставин, з якими закон  пов'язує  визнання угод недійсними  і настання  відповідних наслідків, а саме: відповідність  змісту угод вимогам закону;  ДОДЕРЖАННЯ   ВСТАНОВЛЕНОЇ  ФОРМИ УГОДИ; правоздатність сторін  за угодою,  у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші   обставини,  що мають значення для правильного вирішування спору.

Виходячи з матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що  в зв'язку з тим, що   Договір № 39 від 01.10.2004 року  не містить у собі усіх    істотних  умов, як це передбачено  нормами діючого законодавства,   на яке  суд зробив посилки вище  у своєму  рішенні,  то такий договір   повинен  буди визнаний   недійсним в цілому,  виходячи  з  приписів ст.. 203, 215 Цивільного Кодексу України.

Як  вбачається із матеріалів справи,  усі роботи, пов'язані з монтажем інженерних  мереж, систем та споруд  за адресою вул.. Генерала Васильєва, 32-а виконувало ТОВ МВ НКП «Пошук», що підтверджується Договором підряду № 1/03-07 від 06.03.2007 року, Локальним Кошторисом та  Актами приймання виконаних підрядних  робіт, підписаними між  ПВНЗ «Європейський університет» та ТОВ МВ НКП «Пошук» ( копії  - а/с 140-170 т. 1).

Оригінали  таких документів  були надані  судові   представником   ПВНЗ «Європейський університет»  та оглянуті   у судовому засіданні.   

Що стосується доводів відповідача  - ПТ «Уран-юг н.с.» про виконання саме ним таких робіт, то суд  зауважує  наступне:

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки  ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належно оформлених документів, які б підтверджували  факт дійсного виконання  підрядних робіт відповідачем, а саме  - ПТ «Уран-Юг н.с.» -   на виконання умов договору № 39, суду так і  не надано.

Крім того, не надавши суду  належних доказів  виконання   робіт на об'єкті позивача,  відповідач   так і не зміг  пояснити суду,-  саме які роботи він  повинен був виконати  та  і  начебто  виконав  на об'єкті позивача,  в зв'язку з  тим, що сторони так і не узгодили у письмовій формі а ні   об'єм, а ні   вартість таких  робіт.

Тобто, не знаючи  які роботи підрядник повинен виконати, не можна доказувати, що такі роботи  цей підрядник дійсно виконав.

Що стосується пояснень третіх  осіб, які не заявляють  самостійних вимог на предмет позову, то такі пояснення  не є належними доказами, а свідчать про окремі договірні  відносини   між відповідачем та третіми  особами ( як що такі мали місце),  які не є предметом розгляду  в межах даної справи.   

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона  повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порушення цієї норми відповідач   документально так і не обґрунтував   свої заперечення  на  позов  ПВНЗ «Європейський університет».

Приймаючи  до уваги  те, що  виходячи із матеріалів справи  та норм діючого законодавства ,  такий  правочин визнається    судом недійсним, а також  ті  обставини, що  у наступному  усі роботи, пов'язані з монтажем інженерних  мереж, систем та споруд  за адресою вул.. Генерала Васильєва, 32-а виконувало ТОВ МВ НКП «Пошук», що підтверджується Договором підряду № 1/03-07 від 06.03.2007 року, укладеного між ТОВ МВ НКП «Пошук» та ПВНЗ «Європейський  університет» ,  Локальним Кошторисом та  Актами приймання виконаних підрядних  робіт, підписаними між  ПВНЗ «Європейський університет» та ТОВ МВ НКП «Пошук», то відповідач  повинен  повернути   позивачу отриманий   аванс  у розмірі 34000 грн., який був сплачений   йому  відповідно до п.2.3  договору № 39.

Факт  сплата авансу підтверджується платіжним дорученням № 3447 від 14.10.2004 року (а/с 41 т.1), та не спростовувалося  відповідачем  у процесі розгляду справи.  

Що стосується  зустрічного позову  Повного Товариства «Уран-юг н.с.»  до  ПВНЗ «Європейський університет»  про спонукання   виконати пункт 4.2.2 договору № 39 від 01.10.2004 року шляхом підписання Актів приймання-надання  виконаних  робіт за  грудень 2006 року та січень 2007 року по монтажу інженерних мереж, систем та споруд за адресою: м. Сімферополь, вул.. Генерала Васильєва, 32а, то вивчивши   матеріали справи, норми діючого законодавства України, суд прийшов до висновку   зустрічні позовні вимоги  задоволенню не підлягають, при цьому суд виходить з наступного:

В силу  ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 1 ГПК України  підприємства, установи, організації, інші юридичні  особи (у тому числі, іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у встановленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право  звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.2 ГПК України господарський суд порушує провадження  у  справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав  і охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійснення правосуддя в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій України»  є, зокрема, захист  гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду  наділені, зокрема, юридичні особи,  а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист прав  осіб, права і охоронювані законом інтереси  яких порушені або оспорюються.

Суд  звертає  увагу  сторін  на те, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.

Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої  порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

По суті, така позовна вимога ПТ «Уран-Юг н.с.»  - про спонукання   виконати пункт 4.2.2 договору № 39 від 01.10.2004 року шляхом підписання Актів приймання-надання  виконаних  робіт за  грудень 2006 року та січень 2007 року по монтажу інженерних мереж, систем та споруд за адресою: м. Сімферополь, вул.. Генерала Васильєва, 32а,    носить декларативний характер, оскільки в майбутньому не може бути виконана  шляхом державно-примусової діяльності, яка (діяльність) не може відбутись шляхом спонукання особи визнати певні обставини або не вчинювати певних дій, що фактично лежить в площині її   ОСОБИСТОГО  ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ.

В даній ситуації способом  захисту   позивача  могло б бути  ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ВІДПОВІДАЧА   С П Л А Т И Т И   ПЕВНУ  СУМУ  за наявності передбачених законом обставин і за умови вчинення позивачем певних дій.

Отже, такий спосіб захисту цивільного права не передбачено законом, при тому що   у  господарському процесі справи розглядаються виключно у позовному провадженні.

На підставі вищевикладеного,  суд прийшов до висновку, що  ПТ «Уран-юг н.с.»   не вірно  обрало   спосіб захисту свого  права.  

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482  - пункт 3 -  викладається правова   позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам  захисту прав,  суд  ПОВИНЕН ВІДМОВИТИ  В ПОЗОВІ,  а не припиняти провадження  у справі за її  непідвідомчістю  суду.

В   зв'язку з чим  суд прийшов до висновку, що  в задоволенні позовних вимог   ПТ «Уран-юг н.с.»  - про спонукання   виконати пункт 4.2.2 договору № 39 від 01.10.2004 року шляхом підписання Актів приймання-надання  виконаних  робіт за  грудень 2006 року та січень 2007 року по монтажу інженерних мереж, систем та споруд за адресою: м. Сімферополь, вул.. Генерала Васильєва, 32а, в повинно  бути   відмовлено.

Що стосується доводів  ПТ «Уран-Юг н.с.» про  пропущення    позивачем ПВНЗ «Європейський університет»  строків  позовної давності на звернення зі своїм  позовом, то як вбачається із матеріалів справи, Договір № 39  був укладений сторонами 01.10.2004 року, та строк його дії  конкретно не встановлений, тобто до повного виконання сторонами своїх зобов'язань  до договору.

Як вже встановлено судом,  сторонами  такі зобов'язання по договору  до теперішнього часу  так і не були виконані, отже такий договір   вважається   ДІЮЧИМ  до самого моменту   вступу у закону силу  рішення по даній справі.

Суд вважає, що кожна із сторін мала можливість  звернутися до суду з позовом   про визнання  такого правочину недійсним  протягом усього терміну дії такого договору № 39,   в зв'язку з чим   на думку суду  ПВНЗ «Європейський університет» не пропущений   строк  позовної давності  на звернення до суду з позовною заявою про визнання  Договору № 39 недійсним  та стягнення авансу   у розмірі 34000 грн.

Крім того, суд  не згоден з  позицією   ПТ «Уран-Юг н.с.»  відповідно до того, що  ПВНЗ «Європейський університет»   не мав правових підстав змінювати і підставу, і предмет позову, надавши суду позовну   заяву про визнання   угоди недійсною, так як вбачається із матеріалів справи,  ПВНЗ «Європейський університет» фактично змінив тільки  предмет позову, а підставу  позову (відсутність  у договорі усіх суттєвих  умов)  позивач  не змінював.   

Судові  витрати   відповідно до ст. 44, 49 ГПК України  суд відносить на   відповідача – ПТ «Уран-Юг н.с.» м. Сімферополь.

Крім того, оскільки позивач за первісним позовом не сплатив державне мито за пред'явлення позовної вимоги немайнового характеру, розмір якого становить 85,00 грн., то вказана сума підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом у дохід Державного бюджету.

У зв'язку з тим, що позивач за зустрічним позовом квитанцією № 341L030026 від 21.01.2008 року сплатив державне мито у розмірі 1200,00 грн., у той час як повинен був сплатити за позовну вимогу немайнового характеру 85,00 грн., то зайве сплачене державне мито у сумі 1115,00 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету на користь  Повного товариства «Уран-Юг н.с.».

За згодою  позивача – ПВНЗ «Європейський  університет» -    у судовому засіданні   09.02.2009 року судом  була  оголошена  вступна    та  резолютивна  частини   рішення.

Повний текст рішення підписаний  суддею  16.02.2009 року.   

На підставі вищевикладеного,  керуючись  ст.ст.  203, 215 Цивільного  Кодексу України, ст.. 44, 49, 82-85   ГПК України, суд -

                                                         В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов ПВНЗ «Європейський університет» м. Київ ЗАДОВОЛЬНИТИ.

2.          Визнати  Договір  № 39  від 01.10.2004 року, укладений між  ПТ «Уран-Юг н.с.» м. Сімферополь та ПВНЗ «Європейський університет» м. Київ,    НЕДІЙСНИМ.

3.          Стягнути    з  Повного товариства «Уран-Юг н.с.» (95000, м. Сімферополь,  вул. Бела Куна, 1 кв. 20; код ЄДРПОУ 31095621, банківські реквізити суду не відомі)   на користь Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет», м. Київ (03115, м. Київ, бульвар Акад. Вернадського, 16-В; код ЄДРПОУ 24366800; розрахунковий рахунок: 26006001676 в Київській філії КБ «Західінкомбанк», МФО 320951) 34000 грн. (тридцять чотири тисячі грн. ) 00 коп. авансу,  425  грн. (чотириста двадцять п'ять грн.)  00 коп. державного мита  та 118  грн. (сто вісімнадцять грн.) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ  після  набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути    з  Повного товариства «Уран-Юг н.с.» (95000, м. Сімферополь,  вул. Бела Куна, 1 кв. 20; код ЄДРПОУ 31095621, банківські реквізити суду не відомі) в дохід Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУГКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 85 грн. (вісімдесят п'ять грн.) 00 коп. державного мита.

Видати наказ  після  набрання рішенням законної сили.

 5. У зустрічному   позові  Повного Товариства «Уран-Юг н.с.» м. Сімферополь до  ПВНЗ  «Європейський університет» м. Київ про спонукання   виконати пункт 4.2.2 договору № 39 від 01.10.2004 року шляхом підписання Актів приймання-надання  виконаних  робіт за  грудень 2006 року та січень 2007 року по монтажу інженерних мереж, систем та споруд за адресою: м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 32-а    ВІДМОВИТИ.

6. Повернути Повному товариству «Уран-Юг н.с.» (95000, м. Сімферополь,  вул. Бела Куна, 1 кв. 20; код ЄДРПОУ 31095621, банківські реквізити суду не відомі) з державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУГКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) зайве сплачене державне мито у розмір 1115 грн. (одна тисяча сто п'ятнадцять грн.) 00 коп., сплаченого квитанцією № 341L030026 від 21.01.2008 року.

Видати наказ  після  набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.