Постанова

від 12.03.2013 по справі 5019/828/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа № 5019/828/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.- доповідач суддів:Акулової Н. Владимиренко С. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів та конструкцій" на рішенняГосподарського суду Рівненської області від 14.08.12р. на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р. у справі№5019/828/12 господарського суду Рівненської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя" до 1. Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів та конструкцій" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Приватного підприємства "Нива-В.Ш" в особі філії 18 та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції провизнання права власності за участю представників сторін: від позивача:Садовий В.С., керівник від відповідача 1:Тарасюк А.П., за довіреністю від відповідача 2:Шмирко В.Д., протокол №1 від 27.09.06р. від третьої особи 2:Семенюк А.А., за посвідченням

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 14.08.2012 року у справі № 5019/828/12 задоволено позов ТзОВ "Компанія "Розточчя". Визнано за ТзОВ "Компанія "Розточчя" право власності на майно та звільнено його з-під арешту. Здійснено розподіл судових витрат у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів та конструкцій" залишено без задоволення, рішення господарського суду Рівненської області від 14.08.2012 року у справі № 5019/828/12 - без змін.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів та конструкцій" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування рішення Господарського суду Рівненської області від 14.08.12р. та Постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р. у справі №5019/828/12, з вимогою прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не прийняті до уваги певні факти, що мають значення для вирішення спору по суті та спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій.

В нинішнє судове засідання представник третьої особи 1 не з'явився, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду касаційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 04.10.2005 року між ТзОВ "Компанія "Розточчя" та ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" було укладено Договір № 14-10/10.

За умовами даного Договору ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" передало ТзОВ "Компанія "Розточчя" майно: насос гном 16x16 2000 року випуску, шліфувальну машинку ИП-2106 2001 року випуску, трансформатор ТСЗІ-2,5 2002 року випуску, ел. тельфер ТН Н-12М 1990 року випуску, свар. апарат ВД-306 1989 року випуску, прес 2135М 1980 року випуску, панель управління ШСУ-Д-22424 1977 року випуску, панель управління ШСУ-Д-22424 1977 року випуску, панель управління ШСУ-Д-57-5 1977 року випуску, панель управління ШСУ-Д-57-5 1977 року випуску, лебедку електричну ТЛ-8Б 1985 року випуску, станок верт. сверл. 2Н135 1983 року випуску, фільтр. рукав. СМЦ-166Б 1989 року випуску, конвеєр лент. В-800 1978 року випуску, конвеєр лент. КЛС-74,3 1977 року випуску, конвеєр лент. КЛС-650 1977 року випуску, конвеєр лент. КЛС-650 1977 року випуску, конвеєр лент. КЛС-650 1977 року випуску, компресор 103 ВП-20/8 1980 року випуску, станок ток. винт. 1М63Б 1983 року випуску, конвеєр лент. КЛС-800 1977 року випуску, конвеєр лент. КЛС-800 1977 року випуску, компресор 305 ВП-30/8 1979 року випуску, компресор 305 ВП-30/8 1979 року випуску, компресор 305 ВП-30/8 1979 року випуску, тр-р СВ. ТДЄ-251 1990 року випуску, насос гном 25/25 1993 року випуску, компресор 2-ВМУ27\9 1994 року випуску, зварювальний апарат ВДУ-1-16 1997 року випуску, вагон гуртожиток 1997 року випуску, апарат Вітязь-24 1998 року випуску, електрична дрель 1998 року випуску, а ТзОВ "Компанія "Розточчя" зобов'язалась сплатити ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" за 32 одиниці обладнання, інструменту та механізмів 18590,00 грн. з врахуванням ПДВ.

За умовами п. 1.4 Договору право власності на майно переходить до ТзОВ "Компанія "Розточчя" 30.12.2005 року або раніше в момент здійснення ТзОВ "Компанія "Розточчя" повних розрахунків за придбане майно. Акт приймання-передачі підписується сторонами в триденний термін з моменту здійснення повних розрахунків за придбане майно або з моменту набуття ТзОВ "Компанія "Розточчя" права власності на нього.

28.12.2005 року ТзОВ "Компанія "Розточчя" та ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" було складено та підписано Акт приймання-передачі відповідно до якого ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" передало, а ТзОВ "Компанія "Розточчя" прийняло за наведеним вище Договором 32 одиниці обладнання, інструменту та механізмів на загальну суму 18590,00 грн. про що ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" виписано податкові накладні на суму 18590,00 грн.

04.10.2005 року між ТзОВ "Компанія "Розточчя" та ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" укладено Договір № 15-10/10.

За умовами цього Договору ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" передало ТзОВ "Компанія "Розточчя": дозатор АБЦ-400 1988 року випуску, дозатор 6003 АД 1988 року випуску, дозатор 6003 АД 1986 року випуску, дозатор 2ДБП 1986 року випуску, дозатор 2ДБП 1986 року випуску, дозатор АБЦ-600 1988 року випуску, дозатор АДВЦ-400 1988 року випуску, дозатор АДВЦ-400 1988 року випуску, дозатор 001 АД-600-25Щ 1986 року випуску, дозатор 001 АД-600-25Щ 1986 року випуску, склад цементу СБ-ЗЗБ 1983 року випуску, склад цементу СБ-ЗЗБ 1983 року випуску, бетонозмішувач СБ-138А 1987 року випуску, бетонозмішувач СБ-10Б 1977 року випуску, бетонозмішувач СБ-10Б 1977 року випуску, бетонозмішувач СБ-10Б 1977 року випуску, бетонозмішувач БСУ-2X750 1978 року випуску, дробілка ДК-05 1990 року випуску, дозатор ДБЦ-600 1991 року випуску, дозатор ДБЦ-600 1991 року випуску, дозатор 2 ДБЩ-1600 1991 року випуску, дозатор 2 ДБЩ-1600 1991 року випуску, дозатор ДБЦ-600 1991 року випуску, ваги 30 Ц 13АС 1988 року випуску, ваги-дозатори 1993 року випуску, ваги-дозатори 1993 року випуску, ваги-дозатори 1993 року випуску, ваги-дозатори 1993 року випуску, ваги-дозатори 1993 року випуску, а ТзОВ "Компанія "Розточчя" зобов'язалось сплатити ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" на умовах Договору за 29 одиниць обладнання, інструменту та механізмів 23050,00 грн. із врахуванням ПДВ.

За умовами п. 1.4 даного Договору право власності на майно переходить до ТзОВ "Компанія "Розточчя" 30.12.2005 року, або раніше в момент здійснення ТзОВ "Компанія "Розточчя" повних розрахунків за придбане майно. Акт приймання-передачі підписується сторонами в триденний термін з моменту здійснення повних розрахунків за придбане майно, або з моменту набуття ТзОВ "Компанія "Розточчя" права власності на нього.

28.12.2005 року ТзОВ "Компанія "Розточчя" та ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" складено та підписано Акт приймання-передачі відповідно до якого ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" передало, а ТзОВ "Компанія "Розточчя" прийняло за Договором № 15-10/10 29 одиниць обладнання, інструменту та механізмів на загальну суму 23050,00 грн., ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" виписано податкові накладні на суму 23050,00 грн.

ТзОВ "Компанія "Розточчя" вказані кошти були перераховані 26.12.2005 року на рахунок Державній виконавчій службі у Рівненській області, що підтверджується випискою з рахунку ТзОВ "Компанія "Розточчя".

Також, судами встановлено, що Рішенням господарського суду Львівської області від 05.04.2012 року у справі № 5015/479/12 відмовлено в задоволенні позову ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" до ТзОВ "Компанія "Розточчя" за участю третьої особи ВДВС Головного управління юстиції у Рівненській області та третіх осіб про визнання недійсними договорів № 1-10/10, № 2-10/10, № 3-10/10, № 4-10/10, № 5-10/10, № 6-10/10, № 7-10/10, № 8-10/10, № 9-10/10, № 10-10/10, № 11-10/10, № 12-10/10, № 13-10/10, № 14-10/10, № 15-10/10 від 04.10.2005 року, та договорів № 1-10/14, № 2-10/14, № 3-10/14, № 4-10/14, № 5-10/14, № 6-10/14, № 7-10/14 від 09.09.2008 року. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.12 року та постановою Вищого господарського суду від 07.08.2012 року рішення господарського суду Львівської області залишене без змін.

05.05.2012 року у системі реалізації конфіскованого та арештованого майна було опубліковано повідомлення про торги № 428570, з якого вбачається, що на торги виставлені лоти які є предметами Договору-1, Договору-2 та власністю ТзОВ "Компанія "Розточчя". В інформаційному повідомленні було вказано, що торги відбуватимуться 24.05.2012 року, а кінцевий термін реєстрації учасників 21.05.2012 року. Організатором торгів визначено ПП "Нива-В.Ш." в особі філії 18, що здійснює продаж на підставі договору № 1812025 від 22.03.2012 року. В інформаційному повідомленні також вказано, що боржником є ТзОВ "Комбінат будівельних матеріалів та конструкцій", а стягувачем - ВП "Рівненська атомна електростанція".

Рішенням господарського суду Рівненської області від 14.08.2012 року у справі № 5019/828/12 задоволено позов ТзОВ "Компанія "Розточчя". Визнано за ТзОВ "Компанія "Розточчя" право власності на майно та звільнено його з-під арешту. Здійснено розподіл судових витрат у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів та конструкцій" залишено без задоволення, рішення господарського суду Рівненської області від 14.08.2012 року у справі № 5019/828/12 - без змін.

Приймаючи оскаржені судові акти, суди попередніх інстанцій виходили з приписів ст.ст. 256, 261, 321, 328, 392 Цивільного кодексу України, норм Закону України "Про виконавче провадження" , та з того, що факт придбання спірного майна Позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з наступних підстав.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з положеннями ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб усуває негативні наслідки порушення його прав.

Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин. Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позовні вимоги, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Підтвердження в суді права власності або іншого речового права на майно, що складає предмет спору, здійснюється за допомогою спростування у суді установлених фактів або шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншому речовому праві.

Так, як це вірно встановлено судами попередніх інстанцій факт придбання спірного майна Позивачем підтверджується Договорами № 14-10/10 та № 15-10/10 від 04.10.05р., факт сплати повної вартості товару за означеними Договорами підтверджується платіжним дорученням від 26.12.05р., факт передачі придбаного майна підтверджується актами приймання-передачі від 28.12.05р. Також, судами вірно встановлено, що на момент розгляду даної справи означені вище Договори у встановлено законом порядку не розірвані та не визнані недійсними, а тому є чинними.

За приписами ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з під арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктивний склад сторін у них відповідає вимогам ст. 1 ГПК України (Постанова Пленуму вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" в редакції від 16.01.13р.).

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем на підставі належних та допустимих доказів доведено приналежність спірного майна йому на праві власності, в зв'язку з чим колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанції виваженими та обґрунтованими.

Крім того, суди попередніх інстанцій, з врахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до приписів ст.261 ЦК України, дійшли вірного висновку про те, що строк позовної давності звернення позивача до суду пропущено не було.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків апеляційного суду. Крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції та містять заперечення проти позову, які були предметом дослідження господарськими судами і яким дана належна правова оцінка при постановленні оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів та конструкцій" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 14.08.12р. та Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р. у справі №5019/828/12 залишити без змін.

Головуючий суддя: М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко