Рішення

від 11.02.2009 по справі 15/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"11" лютого 2009 р.                                                                            Справа  № 15/34

Позивач:          Товариство з обмеженою відповідальністю "Силует"  

відповідач1:      Радивилівська районна Рада    

відповідач2: Колективне підприємство "Радивилівське районне Бюро технічної інвентаризації"    

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Регіональне відділення Фонду Державного майна України  по Рівненській області     

про визнання укладеним договору купівлі-продажу державного майна та визнання права власності

                                                                                                              Суддя  Коломис В. В.

Секретар судового засідання Михалевська Л.В.

Представники:

Від позивача:      Бернацький О.В. (дов. б/н від 20.07.08р).

Від відповідача 1:   Солійчук Н.В. (дов. №01/15-16 від 19.06.08р.)

Від відповідача 2: Плевако О.Г. - начальник

Від третьої особи: Боліщук І.Ю. (дов. в справі)

В судовому засіданні оголошувалась перерва.

Статті 20, 22 ГПК України сторонам роз'яснені.

СУТЬ СПОРУ:     Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Силует" м.Радивилів, Рівненської області звернувся до господарського суду з позовом, відповідно з яким, з врахуванням здійснених уточнень (а.с.80-81) просить суд визнати договір купівлі-продажу державного майна - частини нежитлового приміщення загальною площею 102 кв.м по вул. І.Франка, 2 в м.Радивилів цілісного майнового комплексу малого державного підприємства "Силует" між товариством покупців членів трудового колективу малого державного підприємства "Силует" та Представництвом Фонду державного майна України у Радивилівському районі укладеним. При цьому, просить визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Силует" право власності на частину нежитлового приміщення площею 102 кв. м по вул. І Франка,2 у м.Радивилів. Крім того, просить витребувати від Радивилівської районної ради м.Радивилів майно, що належить ТОВ "Силует" на праві власності - частину нежитлового приміщення площею 102 кв. м по вул.І.Франка,2 у м.Радивилів.

Як на підставу своїх позовних вимог покладається зокрема на те, що ТОВ "Силует" набуло право власності на майно цілісного майнового комплексу малого державного підприємства "Силует", в тому числі і на частину нежитлового приміщення загальною площею 102 кв. м  по вул. І.Франка,2 у м.Радивилів в результаті приватизації державного майна (ст.345 ЦК України). Як зазначає, у 1995 році на підставі Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" товариство покупців - членів трудового колективу МДП "Силует" у відповідності до протоколу № 6 засідання конкурсної комісії з приватизації комунальної власності від 30.08.1995 року (далі Протокол №6) визнано переможцем приватизації об'єкта малого державного підприємства "Силует". Вищезгаданий протокол засідання конкурсної комісії з приватизації комунальної власності затверджено наказом представництва Фонду державного майна України у Радивилівському районі за № 46 - АК від 30.08.1995 року. Для участі у конкурсі були зареєстровані три особи: товариство покупців членів трудового колективу МДП " Силует"; пайове товариство "8 - Березня"; фізична особа Кощук Л.І. м. Радивилів ( Протокол № 5 від 22 серпня 1995 року).

Вважає, що право володіння, користування та розпорядження об'єктом приватизації, цілісним майновим комплексом МДП "Силует", у тому числі і нежитловим приміщенням загальною площею 102 кв.м. по вул. І.Франка, 2 у м. Радивилів, набуто товариством покупців з 30.08.2005 року. Так як відповідно до ст.24 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", чинній на дату затвердження протоколу №6 від 30.08.2005 року, до покупця, який придбав на аукціоні, конкурсі об'єкт приватизації, переходить право володіння, користування та розпорядження з моменту удару молотка ліцитатора або підписання протоколу засідання конкурсної комісії з визначення остаточного переможця. На базі товариства покупців - членів трудового колективу МДП "Силует", МДП "Силует" 01 грудня 1995 року зареєстровано ТзОВ "Силует", яке прийняло в експлуатацію вказане нерухоме майно і використовує його за призначенням, з цього часу приміщення перебуває на балансі підприємства. Балансова вартість приміщення -12220 (дванадцять тисяч двісті двадцять) грн. 00 коп.  ТзОВ "Силует" є правонаступником товариства покупців - членів трудового колективу малого державного підприємства (МДП) "Силует", малого державного підприємства (МДП ) "Силует". На баланс малого державного підприємства "Силует" спірне приміщення площею 102 кв.м. передано ще у 1992 році з балансу МДП "Елегант" м.Радивилів відповідно до розпорядження представника Президента України №197 від 26.10.1992 року на виконання Указу Президента України №265 від 18.04.1992 року "Про комерціалізацію діяльності підприємств і організацій сфери послуг". Спірне приміщення розташоване на земельній ділянці 0,10 га бувшого МДП "Елегант", МДП "Силует", яка затверджена у встановленому порядку відповідно до рішення виконавчого комітету Радивилівської міської ради № 30 від 15.03.1994 року та закріплена за ТзОВ "Силует", що підтверджується довідкою Радивилівської міської ради №3 від 14.07.1994 р. (архівна довідка № 04-02/124 від 12.04.2008 р.).

30 серпня 1995 року між Представництвом Фонду державного майна України у Радивилівському районі та товариством покупців членів трудового колективу МДП "Силует" було досягнуто домовленості про купівлю - продаж об'єкту приватизації - державного майна,  у тому числі - частини нежитлового приміщення загальною площею 102 кв.м. по вул. І.Франка в м.Радивилів цілісного майнового комплексу малого державного підприємства "Силует". При укладенні угоди було погоджено всі належні умови купівлі - продажу майна,  зокрема щодо ціни, передачі майна у власність, оформлення договору у нотаріальній конторі тощо. Цього самого дня товариство покупців членів трудового колективу МДП "Силует" визнано остаточним переможцем по об'єкту "Силует" відповідно до умов комерційного конкурсу та додаткових пропозицій покупців (протокол № 6 від 30.08.1995р.).  Представництвом ФДМ України в Рівненській області видано наказ №46-АК від 30.08.1995р., відповідно до якого прийнято рішення: затвердити протокол № 6 від 30.08.1995 року; продати об'єкт приватизації - мале підприємство "Силует" - товариству покупців членів трудового колективу з 30 % знижкою; укласти договір купівлі продажу із покупцем. На підтвердження укладеної угоди товариством покупців 04.09.1995 року за придбаний об'єкт було перераховано на р/р №092102 Представництва ФДМ України у Радивилівському районі кошти на загальну суму 316,4 млн.крб.  Згідно платіжного доручення №6 від 04.09.1995р. -116,4 млн.крб., згідно платіжного доручення №4 від 04.09.1995р. - 200000000крб.

Натомість, як зазначив позивач у договорі купівлі продажу №7-к від 04.09.1995 року неоднозначно виписано умови договору та передано товариству об'єкт приватизації згідно акту прийомки передачі  №5 від 13 жовтня 1995 року тільки патент на право оренди спірного приміщення, хоча свідоцтво про власність на об'єкт приватизації за № 6 від 19.10.1995 р., яке підтверджує право власності  Покупця на весь об'єкт приватизації (у тому числі і спірне нежитлове приміщення), товариству було видано та завірено мокрою печаткою. Конкурс з придбання   патенту на право оренди спірного приміщення не оголошувався та проводився, товариство участі у такому конкурсі не брало. Оскільки договір купівлі-продажу  №7-к від 04.09.1995 року нотаріально не посвідчений, ТзОВ "Силует" уточнило свої позовні вимоги щодо визнання договору купівлі-продажу державного майна - частини нежитлового приміщення загальною площею 102 кв.м по вул. І.Франка,2 в м.Радивилів цілісного майнового комплексу малого державного підприємства "Силует" між товариством покупців членів трудового колективу малого державного підприємства "Силует" та Представництвом Фонду державного майна України у Радивилівському районі укладеним.

Відтак, на думку позивача, Радивилівська районна рада незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа спірним майном, що в свою чергу підтверджується Свідоцтвом про право власності на будівлю №2 по вул. І.Франка, у м.Радивилів, видане Радивилівською міською радою 17.12.02р. на підставі рішення виконкому Радивилівської міської ради №66 від 18.07.00р., і відповідно КП "Радивилівське районне БТІ" незаконно 19 грудня 2002 року  зареєструвало за Радивилівською районною радою право власності на вищезазначене майно.

А так, рахує, що товариство вправі у відповідності до ст.387 ЦК України витребувати це майно від Радивилівської районної ради, як особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Враховуючи все вищевикладене, просить позов задоволити в повному обсязі.

Відповідачі - Радивилівська районна рада та КП "Радивилівське БТІ" позовні вимоги не визнають в повному обсязі, в зв'язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю, з підстав викладених у відзивах (а.с.117-120, 123). На думку відповідачів, товариством "Силует" (товариство покупців МДП "Силует") у 1995 році було придбано на конкурсі не цілісний майновий комплекс (в тому числі і нежитлове приміщення площею 102 кв.м по вул. Франка,2 у м. Радивилів), а тільки патент на право оренди названого приміщення. При цьому зазначають, що згідно акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 20 квітня 1995 року, затвердженого Представництвом Фонду державного майна України у Радивилівському районі, вартість спірного приміщення вилучена із вартості майна, що підлягає приватизації.

Оскільки спірне приміщення віднесено до об'єктів, що не підлягають приватизації, на думку відповідачів нежитлове приміщення загальною площею 102 кв.м в будинку №2 по вул. І. Франка у м.Радивилові не увійшло і не могло увійти до об'єктів, що підлягають  приватизації.

Враховуючи викладене та зважаючи, що адмінприміщення по вул. І.Франка, 2 у м.Радивилів належить спільній територіальній громаді Радивилівського району в особі Радивилівської районної ради на праві власності, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності, з огляду на те, що позивач не подав належних доказів в підтвердження права власності товариства на це майно, просять позов залишити без задоволення.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Регіональне відділення ФДМУ по Рівненській області у наданих суду поясненнях зазначає, що об'єкт комунальної власності - майно МП "Силует" був приватизований шляхом продажу за конкурсом. При цьому зазначає, що відповідно до матеріалів, наданих регіональному відділенню та звіту за формою 1-приватизація "Інформація про приватизоване майно підприємства, організації, установи" за листопад 1995р., що знаходиться в регіональному відділенні, на продаж за конкурсом виставлялось майно МДП "Силует" вартістю 14,9 млн.крб. за початковою ціною продажу 80 млн.крб., приміщення  вартістю 332,3 млн.крб. залишилось за державою. В ході проведення конкурсу визначився  переможець - МДП "Силует", яке запропонувало найбільшу ціну - 452 млн.крб. Згідно наказу представництва Фонду державного майна України у Радивилівському районі від 30.08.1995р. № 46-АК вищезазначене майно продано товариству покупців членів трудового колективу з 30% знижкою за 316,4 млн.крб. Актом прийому-передачі державного майна від 13.10.1995р. товариству покупців  членів трудового колективу МП "Силует" в особі голови товариства Козак Світлани Степанівни було передано майно та патент на право оренди приміщення МП "Силует".

В свою чергу, як зазначила третя особа, надати належним чином  посвідчений договір купівлі - продажу державного майна  за № 7 К, укладений 04.09.1995 р. між представництвом Фонду держмайна України у Радивилівському районі та товариством покупців членів трудового колективу малого підприємства "Силует", невзмозі, оскільки   представництво ФДМ України у Радивилівському районі ліквідовано, а документи, що знаходилися у нього, передані по акту Радивилівській районній державній адміністрації.

Відповідно до ухвали господарського суду Рівненської області від 28 травня 2008 року (а.с.143) по справі призначено судову економічну експертизу, проведення якої було доручено Тернопільському відділенню Київського НДІ судових експертиз, в зв'язку з чим провадження у справі було зупинено.

В зв'язку з надходженням  на адресу  суду висновку судово-економічної експертизи №1100 від 15.12.08р., провадження у справі, відповідно до ухвали господарського суду від 09.01.09р. (а.с.156) було поновлено.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

При цьому суд встановив та врахував таке.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право власності оспорюється або не визнається іншою особою. Так, відповідачі не визнають права власності на нежитлове приміщення загальною площею 102 кв.м. по вул. І.Франка, 2 у м.Радивилів за ТзОВ "Силует" з тих підстав, що право власності на спірне майно  належить Радивилівській районній раді на підставі свідоцтва про право власності від 17.12.2002 року, яке зареєстроване в Радивилівському БТІ за № 9-169-85, оскільки товариство придбало на конкурсі не приміщення, а патент на його оренду.

Відповідно до ст.4 ЦК УРСР, чинній на момент виникнення правовідносин, цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права та обов'язки.

В силу ст. 86 ЦК УРСР, ст. 2 Закону України "Про власність", чинній на дату виникнення правовідносин, право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Підставою для набуття права власності є певні юридичні факти, з якими закон пов'язує виникнення права власності. Зокрема, згідно ст. 128 ЦК УРСР, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Отже, вказана норма визначає в якості самостійної підстави юридичний факт, в силу якого виникає право власності на річ, - передача майна набувачу за договором, якщо інше не передбачено договором або законом.

Судом встановлено, що між Представництвом Фонду  державного майна України у Радивилівському районі та товариством покупців членів трудового колективу МДП "Силует" було досягнуто домовленості про купівлю купівлю-продаж об'єкту приватизації - державного майна, у тому числі частини нежитлового приміщення загальною площею 102 кв.м. по вул. І.Франка в м.Радивилів цілісного майнового комплексу малого державного підприємства "Силует". При укладенні угоди було погоджено всі належні умови купівлі - продажу майна, зокрема щодо ціни, передачі майна у власність, оформлення договору у нотаріальній конторі тощо. Цього самого дня товариство покупців членів трудового колективу МДП "Силует" визнано остаточним переможцем по об'єкту "Силует" відповідно до умов комерційного конкурсу та додаткових пропозицій покупців (протокол № 6 від 30.08.1995р., а.с. 98), Представництвом ФДМ України в Радивилівському районі видано наказ №46-АК від 30.08.1995р. (а.с.93), відповідно до якого прийнято рішення: затвердити протокол №6 від 30.08.1995 року; Продати об'єкт приватизації - мале підприємство "Силует" - товариству покупців членів трудового колективу з 30 % знижкою; укласти договір купівлі- продажу із покупцем. На підтвердження укладеної угоди товариством покупців 04.09.1995 року за придбаний об'єкт було перераховано на р/р № 092102 Представництва ФДМ України у Радивилівському районі кошти на загальну суму 316,4 млн.крб.; згідно платіжного доручення № 6 від 04.09.1995 року -116,4 мли. крб., згідно платіжного доручення № 4, від 04.09.1995 р. - 200000000 крб. (а.с.102-103).

Проте, як вбачається у договорі купівлі-продажу № 7-к від 04.09.1995 року (а.с.5) неоднозначно виписано умови договору та передано товариству об'єкт приватизації згідно акту прийомки передачі № 5 від 13 жовтня 1995 року тільки патент на право оренди спірного приміщення, хоча свідоцтво про власність на об'єкт приватизації за №6 від 19.10.1995 р., яке підтверджує право власності Покупця на весь об'єкт приватизації, товариству було видано та завірено мокрою печаткою (а.с.6).

На час укладення угоди з відповідачем об'єкт приватизації не входив до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації, не був проданим, переданим, заставленим, не знаходився під арештом, судових справ щодо нього не було.

Відповідно до ч.1 п.3.1.10 Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої  приватизації, затверджених Наказом Фонду державного майна України №102 від 02.02.1995 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 березня 1995 року за № 75/611  (далі -Положення ) оцінка вартості об'єктів приватизації здійснюється згідно з Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженою Постановою Кабінету міністрів України від 18.01.1995 року №36 (далі -Методика оцінки), з урахуванням вимог ст. 9 Указу Президента України від 30 грудня 1994 року №827 "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні".

Відповідно ж до ч.3 п.3.1.11 Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації, затверджених Наказом Фонду державного майна України №102 від 02.02.1995 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 березня 1995 року за № 75/611 (далі -Положення) оцінка вартості патенту на право оренди здійснюється згідно Положення про оцінку вартості патенту на право оренди будівель (споруд, приміщень), затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31.01.1995 року №91. Така оцінка не проводилася.

Частиною 1 п.4.11 Положення передбачено, що розрахунки за об'єкти приватизації, продані на аукціоні, за конкурсом, проводяться згідно з Положенням про застосування способів приватизації майна державних підприємств, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 04.02.1993 року № 56.

Кошти від продажу об'єкта приватизації (цілісного майнового комплексу) перераховуються платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок власника (продавця), а від продажу патенту на право на оренду майна - на рахунок орендодавця або до бюджету місцевого самоврядування за наявності відповідних рішень місцевих рад.

Усі кошти за придбаний об'єкт по результатах конкурсу в сумі 316,4 млн.крб перераховані не на рахунок Орендодавця (Радивилівська районна рада), а на рахунок Продавця (Представництво Фонду державного майна України у Радивилівському районі) №092102 в Радивилівському АКАПБ "Україна". Це підтверджується платіжними дорученнями: № 6 від 04.09.1995 р. на суму 116, 6 млн. крб. - власні кошти Покупця; № 4 від 04.09.1995 р. на суму 20 млн. крб. - вартість майнових приватизаційних сертифікатів (а.с.102-103). Із цього вбачається, що по результатах конкурсу від 20.08.1995 року був придбаний цілісний майновий комплекс, в тому числі і спірне нежитлове приміщення загальною площею 102 кв.м,  що знаходиться за адресою: 35500, Рівненська область, м.Радивилів, вул. І.Франка, 2 , а не патент на право оренди приміщення МДП "Силует". Із наказу Представництва Фонду державного майна України №46-АК від 30.08.1995 року вбачається, що цим наказом затверджено протокол засідання конкурсної комісії №6 від 30.08.1995 р. та вирішено продати не патент на право оренди майна (приміщення), а об'єкти приватизації: Мале державне підприємство "Силует" - товариству покупців членів трудового колективу з 30 % знижкою ціни; мале державне підприємство "Явір" - Федуну С.П., мале державне підприємство "Орхідея" - товариству покупців членів трудового колективу з 30 % знижкою ціни.

Усім переможцям конкурсу з приватизації комунальної власності від 30 серпня 1995 року по об'єктах приватизації: МДП "Силует" , МДП "Явір", МДП "Орхідея", які приймали участь у конкурсі на однакових умовах конкурсу, затверджених наказом Представництва фонду державного майна України у Радивилівському районі №15 від 15.05.1995 року, виданого на підставі протоколу конкурсної комісії, утвореної за наказом представництва № 4 від 12.05.1995 року, видано ідентичні свідоцтва про власність (по об'єктах приватизації: МДП "Силует" - свідоцтво про власність № 6 від 19.10.1995 року; МДП "Явір" - свідоцтво про право власності № 8 від 27.10.1995 р.; МДП "Орхідея" - свідоцтво про власність № 7 від 19.10.1995 року, які підтверджують право власності Покупців на придбані об'єкти приватизації (а.с.105-106). І тільки ТзОВ "Силует" не може реалізувати своє право власності на придбаний об'єкт приватизації, у тому числі на спірне нежитлове приміщення загальною площею 102 кв.м. по вул. І.Франка у м.Радивилів, так як відповідачі не визнають за товариством цього права.

Таким чином ТзОВ "Силует" є власником об'єкту малої приватизації, в тому числі і частини нежитлового приміщення загальною площею 102 кв.м. по вул. І.Франка, 2 у м.Радивилів, набуло цього права у визначений законом спосіб та у встановленому законом порядку (ст. 334 ЦК України). Зазначене в свою чергу підтверджується:

- Розпорядженням представника Президента України у Радивилівському районі № 197 від 26.10.1992 року Про передачу з балансу малого державного підприємства "Елегант" малому державному підприємству "Силует" частини приміщення бувшого побуту "Мрія" загальною площею 102 кв.м. (а.с.7).

-  Наказом Представництва ФДМ України у Радивилівському районі № 14 від 12.05.1995 року "Про утворення конкурсної комісії" (а.с. 83).

- Протоколом № 6 засідання конкурсної комісії з приватизації комунальної власності від 30.08.1995 року відповідно до якого товариство покупців - членів трудового колективу МДП "Силует" визнано переможцем приватизації об'єкта малого державного підприємства "Силует" (а.с.98).

- Наказом Представництва ФДМ України у Радивилівському районі № 46 - АК від 30.08.1995 р. відповідно до якого затверджено рішення про продаж об'єкту приватизації - МДП "Силует", товариству покупців членів трудового колективу (а.с.93).

-  Договором № 7-к від 04.09.1995 року, відповідно до якого цілісний майновий комплекс малого підприємства "Силует", в тому числі і нежитлове приміщення загальною площею 102 кв.м. по вул. І.Франка, 2 у м. Радивилів, продано товариству покупців - членам трудового колективу малого підприємства "Силует".

- Платіжним дорученням № 6 від 04.09.1995 р. на суму 1064000000 млн.крб., реєстром іменних приватизаційних майнових сертифікатів № 4 від 04.09.1995 року на  суму 200000000 крб. (а.с.102, 103).

-   Свідоцтвом про    власність за  № 6, виданим Представництвом Фонду державного майна України у Радивилівському районі 19.10.1995р., що підтверджує право власності покупця на придбаний об'єкт приватизації (а.с.104).

- Висновком судового експерта (а.с.149- 153).

Враховуючи викладене, доводи відповідачів про те, що  ТОВ "Силует" (товариство покупців МДП "Силует") на конкурсі у 1995 році придбано тільки патент на право оренди спірного приміщення, а не весь цілісний майновий комплекс, в тому числі і частину нежитлового приміщення площею 102 кв.м. по вул.Франка,2 у м.Радивилів, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються  вищевикладеним.

В свою чергу, невизнання відповідачами за ТОВ “Силует” права власності на нежитлове приміщення загальною  площею 102 кв.м. по вул.Франка,2 в м.Радивилів позбавляє останнього можливості належним чином його зареєструвати (ст.182 ЦК України), і відповідно, позивач фактично позбавлений права вільно розпоряджатися належним йому майном, що в свою чергу є порушенням гарантованих Конституцією України та ст.319 ЦК України прав.

Враховуючи це, суд вбачає за необхідне усунути допущені  порушення і захистити право власності позивача, яке порушене.

Щодо визнання договору № 7-К від 04.09.1995 року купівлі-продажу державного  майна – частини нежитлового приміщення загальною площею 102 кв.м. по вул.І.Франка, 2 в м.Радивилів цілісного майнового комплексу малого державного підприємства “Силует”  між товариством покупців членів трудового колективу малого державного підприємства “Силует” та Представництвом Фонду державного майна України у Радивилівському районі укладеним,  позовні вимоги в цій частині до задоволення  не підлягають, оскільки сама вимога про визнання договору купівлі-продажу укладеним не відповідає особам захисту цивільних прав, передбачених ст.6 ЦК України та іншими  законами України. Вимога про встановлення факту укладення договору не  може бути предметом спору, а тому самостійно  розглядались в окремій справі.

Вимога про визнання договору укладеним є нічим іншим, як встановлення факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватись судом лише при існуванні та галузі між сторонами договору спору про право цивільне, встановлення якого в свою чергу є елементом оцінки фактичних обставин справи та обгрунтованості  вимог.

В той же час судом встановлено, що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не оспорюється сторонами, що 04 вересня 1995 року між Представництвом Фонду державного майна України у Радивилівському районі та товариством покупців членів трудового колективу малого підприємства “Силует” був укладений договір купівлі-продажу державного майна за № 7-К.

Як вбачається, сторонами було досягнуто згоди, щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу, які в свою чергу товариством були  повністю виконані саме  щодо купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, а не щодо купівлі патенту на право оренди цього  приміщення (конкурс на придбання права оренди приміщення не проводився, кошти за придбання патенту не сплачувались тощо).

Відповідно до ст.153 ЦК УРСР (в ред.1963 р.) договір вважається укладеним, коли між  сторонами в потрібний у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

В свою чергу 19 жовтня 1995 року Представництвом Фонду ДМУ  у Радивилівському районі товариству покупців членів трудового колективу малого підприємства “Силует”  було видано свідоцтво про власність за  № 6 (а.с.6).

Як вбачається, останнє видано на підставі договору купівлі-продажу № 7-К від 04.09.95 р. укладеного між покупцем та органом приватизації відповідно до Закону України про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), посвідченим нотаріально у Радивилівській державній нотаріальній конторі 27 вересня 1995 року за № 2257.

При цьому свідоцтво про власність є підтвердженим права власності покупця на придбаний об`єкт приватизації.

Щодо позовних вимог в частині витребування від Радивилівської районної  ради майна, що належить ТОВ “Силует”, а  саме частини нежитлового приміщення площею 102 м.кв. по вул.І.Франка, 2 у м.Радивилові, останні до задоволення не підлягають в зв`язку з їх безпідставністю.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави  заволоділа  ним.

Викладене свідчить про те, що віндикаційний позов –це позов власника, що не володіє майном, до особи –не  власника, що володіє майном, про витребування і повернення майна.

При цьому, правом  на подання такого позову наділені як власники, так і титульні  володільці, які на час подання позову не володіли цим майном. Натомість, як з`ясовано судом, що в свою чергу не оспорюється позивачем, останній має можливість володіти й користуватись належним йому майном, відтак незаконного заволодіння цим майном з боку третіх осіб в даному випадку місця не має.

Викладене свідчить про безпідставність та необгрунтованість позовних вимог в цій частині.

Судові витрати, передбачені ст. 44 ГПК України і понесені позивачем в зв`язку з зверненням до суду за захистом порушеного права за його згодою лишаються за ним.

Керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд,-

                                               ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) “Силует” (35500, Рівненська область, м.Радивилів, вул.І.Франка,2, код 30047577) право власності на частину нежитлового приміщення площею 102 (сто два) кв.м. по вул.І.Франка,2 у м.Радивилів згідно плану-схеми (експлікації).

В решті –в позові відмовити.

   Суддя                                                                Коломис В. В.

підписано "17" лютого 2009 р.